Рішення

від 22.10.2018 по справі 0440/7291/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 0440/7291/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ількова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" до відповідача 1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" до відповідача 1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить суд:

1. визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених:

- № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 58 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 866926/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2. Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 62 від 05.07.2017 року, № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року, датою їх фактичного надходження, а саме 14.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Також позивач зазначає, що оскаржувані рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. З огляду на викладене, позивач зазначає, що рішення, прийняте відповідачем є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 161, 169 КАС України.

Ухвалою суду від 04.10.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 22 жовтня 2018 року.

22.10.2018 до суду від ДФС України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні передчасним. З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДФС України від вимог головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є. самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накалдної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку. З огляду на викладене, ДФС України просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, 22.10.2018 до суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувані рішення прийняті правомірно, оскільки Приватне підприємство "Системи безпеки ВВК" не було надано документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

22.10.2018 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

22.10.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про судове засідання, при цьому про причини неявки суд не повідомили.

В силу положень частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Приватним підприємством "Системи безпеки ВВК" складені наступні податкові накладні:

- податкова накладна №58 від 31.07.2017 р., виписана на ТОВ АЛЛО , іпн.300128404611, на суму ПДВ 12883,74 грн. (а.с.15);

- податкова накладна №59 від 31.07.2017 року, виписана на ТОВ АЛЛО ,іпн. 300128404611, на суму ПДВ 14387,03 грн. (а.с.20);

- податкова накладна №65 від 31.07.2017 року, виписана на ТОВ АЛЛО , іпн. 300128404611, на суму ПДВ 2973,04 грн. (а.с.23);

- податкова накладна №62 від 05.07.2017 року, виписана на ТОВ АЛЛО , іпн. 300128404611, на суму ПДВ 7083,33 грн. (а.с.28);

Вказані податкові накладні підприємством подано для проведення реєстрації.

Податкові накладні прийнято Державною фіскальною службою України, реєстрацію зупинено.

У квитанціях (а.с.17, 22, 25, 30 ), щодо податкових накладних № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року та №62 від 05.07.2017 року зазначено підстави для зупинення реєстрації податкових накладних:

Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена .

ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3925, 43.21, 7326, 8471, 8504, 8521, 8536. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення.

Згідно з квитанцією №1, Приватним підприємством "Системи безпеки ВВК" були подані до податкового органу пояснення та первинні документи фінансово-господарської діяльності.

Проте, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, винесені рішення, якими відмолено у реєстрації поданих податкових накладних, про що прийняті наступні рішення:

- № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 58 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 866926/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до рішень № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, № 866926/36439925 від 01.08.2018 року підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 62 від 05.07. 2017 року, то податковим органом не прийнято до уваги надані позивачем пояснення з посиланням на те, що Документ не може бути прийнятий - рядок 1. Порушено вимоги п.15 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме: Дата складання ПН/РК від 05.07.2017 року №62 перевищує 365 днів від дати повідомлення .

Не погодившись з прийнятими рішенням та зупиненням реєстрації податкових накладних № 62 від 05.07.2017 року, № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Приватне підприємство "Системи безпеки ВВК" звернулось до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність Податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" (далі - Критерії № 959).

Контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відзив ДФС також не містить будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність Податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган повинен був у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду протоколу засідання Комісії, та переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Проте, в оскаржуваних рішеннях № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, № 866926/36439925 від 01.08.2018 року не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані платником та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У переліку первинних документів, зазначених в рішеннях контролюючим органом, не уточнено, які саме документи відсутні.

Отже, в оскаржуваних рішеннях № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, № 866926/36439925 від 01.08.2018 року не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних

Таким чином, вказані рішення № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, № 866926/36439925 від 01.08.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивачем надавались до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області письмові пояснення, а також до пояснень додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, № 866926/36439925 від 01.08.2018 року є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

В той же час, варто також відмітити, що вказані рішення є, відповідно до п. 19 ч. 1 статті 4 КАС України, індивідуальними актами.

При цьому, такий акт, виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Щодо квитанції №1, згідно якої податкова накладна № 62 від 05.07. 2017 року доставлена до центрального рівня Державної фіскальної служби України 30.07.2018 року, однак не прийнята з підстави порушення вимоги п.15 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме: Дата складання ПН/РК від 05.07.2017 року №62 перевищує 365 днів від дати повідомлення , суд зазначає про таке.

Терміни реєстрації податкових накладних, визначені п. 201.10 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), залишилися незмінними, а саме:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09 листопада 2017 року № 2198-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України (далі - Закон № 2198-VIII).

Законом № 2198-VIII знято обмеження щодо можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та встановлено 50 відсотків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних понад 365 календарних днів.

Одночасно встановлено, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (абз. четвертий та п'ятий п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до абзацу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних… .

Отже, суд зазначає, що вказана норма встановлює не граничні строки для реєстрації податкових накладних чи уточнюючих розрахунків (які вже встановлено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України), а вказує на те, протягом якого строку відповідні суми, вказані у накладних/розрахунках, може бути віднесено платником до складу податкового кредиту.

Також, вказана норма не встановлює жодних підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Отже, суд наголошує на тому те, що обидві вищевказані норми жодним чином не встановлюють граничні строки для реєстрації податкових накладних чи уточнюючих розрахунків та не встановлюють підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Вичерпний перелік вимог до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування встановлено відповідно до статтей 192 та 201 Податкового кодексу України, підстави для неприйняття накладних/розрахунків до реєстрації визначені у пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачами, вищевказані податкові накладні відповідали вимогам статті 201 Податкового кодексу України щодо їх змісту.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дішов висновку про те, що дії відповідачів щодо відмови позивачу у прийнятті спірної податкової накладної №62 від 05.07.2017 року є протиправними.

Отже, суд дійшов висновку, що у разі порушення строків реєстрації податкової накладної застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України, а п. 201.10 ПК України не містить граничних термінів, протягом яких податкову накладну може бути зареєстровано в ЄРПН (до змін цей строк становив 365 днів). Разом з тим, у новій редакції п. 198.6 ПК України передбачено право на формування податкового кредиту протягом 1095 днів із дати виписки податкової накладної, тільки за умови її реєстрації в ЄРПН.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд робить висновок, що податкові накладні № 62 від 05.07.2017 року, № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених:

- № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 58 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 866926/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2. Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 62 від 05.07.2017 року, № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року, датою їх фактичного надходження, а саме 14.08.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню на користь Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. О. Литвишка, 41-А, код ЄДРПОУ 36439925)з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17а) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. стягнути на користь Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. О. Литвишка, 41-А, код ЄДРПОУ 36439925) з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" до відповідача 1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених:

1) № 866914/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 58 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладених;

2) № 866923/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 59 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладених;

3) № 866926/36439925 від 01.08.2018 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 31.07.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладених;

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 62 від 05.07.2017 року, № 58, 59, 65 від 31.07.2017 року, датою їх фактичного надходження, а саме 14.08.2017 року.

Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. стягнути на користь Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. О. Литвишка, 41-А, код ЄДРПОУ 36439925) з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) за рахунок її бюджетних асигнувань.

Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. стягнути на користь Приватного підприємства "Системи безпеки ВВК" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. О. Литвишка, 41-А, код ЄДРПОУ 36439925) з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17а) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Позивач: Приватне підприємство "Системи безпеки ВВК" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. О. Литвишка, 41-А, код ЄДРПОУ 36439925).

Відповідач 1: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856).

Відповідач 2: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков