Рішення

від 25.10.2018 по справі 212/3678/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3678/18

2-о/212/114/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку окремого провадження, в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу № 212/3678/18 2-о/212/114/18, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. В обґрунтування заяви вказала, що з січня 2015 року вона проживала разом з матір'ю, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 однією родиною, доглядала її та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, хоча ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 померла. Вказала, що є єдиною дитиною у матері, її батько - ОСОБА_2 помер до смерті матері, інші спадкоємці відсутні. Після смерті матері позивач не звернулась до нотаріальної контори у встановлений законодавством строк. 27.04.2018 року постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, у зв'язку з тим, що не надано доказів проживання разом зі спадкодавцем. Тому, позивачу необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 для отримання свідоцтва про спадщину.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи.

Заявник надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи надала до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заявлених вимог не заперечує.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, тобто була сусідкою ОСОБА_2 Після того, як ОСОБА_2 захворіла у 2005 році і до дня смерті, ОСОБА_2 почала проживати у доньки за адресою: АДРЕСА_1, де вони вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є сусідкою заявниці та проживає за адресою: АДРЕСА_2. Вказала, що з 2005 року до смерті у 2011 році ОСОБА_2 постійно проживала у своєї доньки ОСОБА_1

Заявник, ОСОБА_1 пояснила суду, що є рідною донькою ОСОБА_2, після того, як мати захворіла у січні 2005 року та по день смерть матері, вони проживати разом за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, побут та здійснювала догляд за матір'ю.

Представник заінтересована особа надав до суду заяву, в якій вказав, що не заперечує про встановлення факту постійного проживання доньки ОСОБА_1 зі спадкодавцем - матір'ю, ОСОБА_2, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 80 років, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.01.2011 року, яке видано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.04.1955 року, матір'ю, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, записана ОСОБА_2 (а.с. 13).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27.04.2010 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєструвала шлюб 23.11.1977 року та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с. 12).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 19.12.1987 року вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уклала шлюб та після реєстрації шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_1 (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про права власності на житло № НОМЕР_4 від 02.06.1993 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10).

З довідки КП ЖЕО № 14 від 11.06.2012 № 323 вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 16.02.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.11.2013 року, вбачається, що реєстрація спадкової справи № НОМЕР_5, спадкодавець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесена до Спадкового реєстру 12.11.2013 року (а.с. 7).

27.04.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у зв'язку з тим, що спадкоємець пропустив 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, та тим, що у спадкоємиці відсутні докази постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса ОСОБА_8 від 27.04.2018 року (а.с. 5).

Відповідно до акту мешканців будинку 40 по АДРЕСА_1 від 24.02.2018 року, ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з січня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто на момент смерті ОСОБА_2 проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 Зазначені відомості повністю підтвердили свідки допитані у судовому засіданні.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Надані заявником письмові докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми, відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України.

В силу п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року №5 з подальшими змінами, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб.

Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) і що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не були припинені внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'ю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'ю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1, оскільки обставини, на які вона посилається в своїй заяві, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2, суд вважає, що вимоги заявника про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню, оскільки встановлення такого факту має для заявниці юридичне значення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 259, 263, 293-294, 315, 354ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія та номер паспорту НОМЕР_6, виданий Жовтневим РВ КМУ в Дніпропетровській області 15.11.2002 року, зареєстрована за адресою: 50081, АДРЕСА_1.

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради: місцезнаходження: 50079, м. Кривий Ріг, вулиця Короленка, будинок 1а, ЄДРПОУ 02312301.

Повне рішення суду складено та підписано 31.10.2018 року.

Суддя: О. Н. Борис