Рішення

від 16.10.2018 по справі 826/9642/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 жовтня 2018 року справа №826/9642/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у місті Києві (далі по тексту - позивач, ДЕІ у м. Києві) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліонель" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Ліонель") протимчасову заборону виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, висновку державної екологічної експертизи

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав здійснення відповідачем своєї господарської діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та висновку державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9642/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В судовому засіданні 21 грудня 2017 року після перерви представники сторін до суду не прибули; на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

На підставі плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання Державної екологічної інспекції у місті Києві на ІІ квартал 2016 року з метою перевірки дотримання природоохоронного законодавства ТОВ "Ліонель" за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 15, ДЕІ у м. Києві видано наказ "Щодо здійснення перевірки" від 11 квітня 2016 року №239 (далі по тексту - Наказ №239).

На підставі Наказу №239 та направлення на проведення планової перевірки від 11 квітня 2016 року №261 посадовою особою ДЕІ у м. Києві проведено перевірку ТОВ "Ліонель" на відповідність дотримання природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт перевірки від 29 квітня 2016 року №05/258а (далі по тексту - Акт перевірки).

З Акта перевірки вбачається, що позивачем виявлено порушення ТОВ "Ліонель" вимог природоохоронного законодавства, а саме:

статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 10 лютого 1995 року №7 - ТОВ "Ліонель" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправною станцією, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади стаціонарними джерелами, що є наднормативними викидами;

статей 13, 34, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №808 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" - відсутній висновок державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме: автозаправну станцію, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 4.

За результатами перевірки ДЕІ у м. Києві складено припис від 29 квітня 2016 року №05/122п, відповідно до якого про хід виконання якого суб'єкт господарювання повинен повідомити ДЕІ у м. Києві не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів та попереджений про притягнення до відповідальності у разі не виконання вищезазначеного припису.

Позивачем складено 29 квітня 2016 року відносно відповідальної особи відповідача - директора ОСОБА_1, протокол №00839 про адміністративне правопорушення.

За наслідками розгляду вказаного протоколу ДЕІ у м. Києві винесено постанову від 29 квітня 2016 року №00839 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн.

З метою перевірки виконання припису від 29 квітня 2016 року №05/122п, виданого за результатами проведення планової перевірки проведеної у період з 14 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року ТОВ "Ліонель", ДЕІ у м. Києві видано наказ "Щодо здійснення перевірки" від 11 липня 2016 року №468 (далі по тексту - Наказ №468).

На підставі Наказу №468 та направлення на проведення планової перевірки від 11 липня 2016 року №540 посадовою особою ДЕІ у м. Києві проведено перевірку ТОВ "Ліонель" на відповідність дотримання природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт перевірки 13 липня 2016 року №05/506а (далі по тексту - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ліонель" пункту 9 статті 4, статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: не виконання вимог припису від 29 квітня 2016 року №05/122п.

За результатами перевірки ДЕІ у м. Києві складено припис від 13 липня 2016 року №05/207п, про хід виконання якого суб'єкт господарювання повинен повідомити ДЕІ у м. Києві не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів та попереджений про притягнення до відповідальності у разі не виконання вищезазначеного припису.

Позивачем складено 13 липня 2016 року відносно відповідальної особи відповідача - директора ОСОБА_1, протокол №00027 про адміністративне правопорушення.

За наслідками розгляду вказаного протоколу ДЕІ у м. Києві винесено постанову від 13 липня 2016 №01027 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188 5 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

З метою перевірки виконання припису від 13 липня 2016 року №05/207п, ДЕІ у м. Києві видано наказ "Щодо здійснення перевірки" від 17 липня 2017 року №282 (далі по тексту - Наказ №282).

На підставі Наказу №282 та направлення на проведення планової перевірки 17 липня 2017 року №258 посадовою особою ДЕІ у м. Києві проведено перевірку ТОВ "Ліонель" на відповідність дотримання природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт перевірки 25 липня 2017 року №05/246а (далі по тексту - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ліонель" статей 4, 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: не виконання вимог припису від 13 липня 2016 року №05/207п.

За результатами перевірки ДЕІ у м. Києві складено припис від 25 липня 2017 року №05/136п, про хід виконання якого суб'єкт господарювання повинен повідомити ДЕІ у м. Києві не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів та попереджений про притягнення до відповідальності у разі не виконання вищезазначеного припису.

25 липня 2017 року позивачем складено відносно директора відповідача ОСОБА_1 протокол №01868 про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якого ДЕІ у м. Києві винесено постанову від 25 липня 2017 року №01868 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188 5 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Позивач обґрунтовує необхідність застосування заходів реагування тим, що відповідач здійснює господарську діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства (без отримання дозволу), а викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та висновку державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначаються правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Підпункт "б" частини першої статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає, що екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни України зобов'язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну; дозвіл видається безоплатно на строк не менше як п'ять років.

У відповідності до статті 28 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу".

За статтею 39 Закону України "Про екологічну експертизу, реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Відповідно до пункту "є" статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена обов'язковість надання висновків державної екологічної експертизи.

Статтею 4 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про екологічну експертизу" одним із завдань екологічної експертизи є визначення ступеню екологічного ризику і безпеки запланованої діяльності, оцінюється вплив діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів та оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря; невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом. Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря. Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.

Статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Наведені норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" кореспондуються зі статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", згідно з якою господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновки актів перевірки, не надано доказів виконання приписів від 29 квітня 2016 року №05/122п, від 13 липня 2016 року №05/207п та від 25 липня 2017 року №05/136п або підтверджуючих документів про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також висновку державної екологічної експертизи на об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

За таких підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДЕІ у м. Києві про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони ТОВ "Ліонель" виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, висновку державної екологічної експертизи є обґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 72, частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов ДЕІ у м. Києві до ТОВ "Ліонель" підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді тимчасової заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліонель" виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та висновку державної екологічної експертизи.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Державна екологічна інспекція у місті Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4; ідентифікаційний код 37975277);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліонель" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 15; ідентифікаційний код 38118922).

Суддя В.А. Кузьменко