Рішення
від 02.07.2007 по справі 3/322
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/322

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.07.07 р.                                                                               Справа № 3/322                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області головуючий Мартюхіна Н.О., суддів Сковородіної О.М., Морщагіної Н.С.

при секретарі  судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум” м. Кривий Ріг

до відповідача 1: Приватного підприємства “МК Белер” м. Вишгород

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп” м. Кривий Ріг

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг

до відповідача 4: Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації” м. Єнакієве

до відповідача 5: Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України м. Київ

третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецметмаш” м. Дебальцеве

третя особа 2: Закрите акціонерне товариство “Машінвест” м. Дебальцеве

третя особа 3: Відкрите акціонерне товариство “Дебальцівський завод металургійного машинобудування”

третя особа 4: Приватне підприємство “Герон” м. Донецьк

за участю: Прокурора м. Дебальцеве Донецької області

в інтересах Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області та  Відкритого акціонерного товариства “Дебальцівський завод металургійного машинобудування”

про: визнання договорів дійсними, спонукання здійснити державну реєстрацію правочинів, визнання права власності на цілісний майновий комплекс, спонукання зареєструвати право власності

За участю

Прокурора:   не з'явився  

представників сторін:

від позивача:   не з'явився

від відповідача 1:   не з'явився

від відповідача 2:  не з'явився

від відповідача 3:  не з'явився

від відповідача 4:  Мірошниченко С.О. за дор.  

від відповідача 5:  не з'явився

від третьої особи 1 :  не з'явився

від третьої особи 2:  не з'явився

від третьої особи 3:  не з'явився

від третьої особи 4: Косенчук В.Ю. за дор.

від Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум” м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: Приватного підприємства “МК Белер” м. Вишгород (далі у тексті – відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп” м. Кривий Ріг (далі у тексті – відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг (далі у тексті – відповідач 3), Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації” м. Єнакієве (далі – відповідач 4), Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України м. Київ (далі – відповідач 5) про:

          - визнання дійсним договору № нг-1/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 24.04.2006 р. між Приватним  підприємством “МК Белер” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп”, яке діяло на підставі договору комісії № 01/04-06, укладеного 26.04.2006р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп”;

          - про визнання дійсним договору № 1цмк/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 03.05.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум”;

          - про зобов'язання Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України здійснити державну реєстрацію в Державному реєстрі правочинів вищевказаних договорів купівлі-продажу, а саме, № нг-1/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.04.2006р., а також, № 1цмк/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 03.05.2006 р.;

          - про визнання права власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева) б. 84 та складається з об'єктів перелічених в позовній заяві, придбаних згідно договору № 1цмк/06 від 03.05.2006 р. купівлі-продажу цілісного майнового комплексу;

          - про зобов'язання Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації” провести реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс на підставі договору № 1цмк/06 від 03.05.2006 р. купівлі-продажу, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева) б. 84 та складається з об'єктів перелічених в позовній заяві.

          Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним на підставі договору купівлі-продажу від 03.05.2006р. № 1цмк/06 був придбаний у відповідача 3 цілісний майновий комплекс будівель, споруд, іншого рухомого майна, яке знаходиться за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Октябрьська (вулиця Жовтнева) будинок 84. Сторони виконали зобов'язання за цим договором, а саме, продавець фактично передав вказане майно, що підтверджується актом від 03.05.06р., а покупець повністю сплатив вартість майна, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, відповідач 3 свої зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору і проведення його державної реєстрації, передання покупцю необхідної документації для подальшого оформлення майнового комплексу, не виконав, повідомивши листом про неможливість здійснення зазначених обов'язкових дій, у зв'язку з відсутністю грошових коштів для оплати цих витрат, а також в зв'язку з невиконанням ПП “МК Белер” своїх обов'язків щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору № нг-1/06 від 24.04.2006 р., за яким відповідач 3 набув право власності на зазначений цілісний майновий комплекс.

          Вказані обставини позивач вважає ухиленням з боку відповідача 3 від додержання вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації, чим порушується його право власності на придбаний цілісний майновий комплекс, оскільки позивач позбавлений можливості належним чином оформити право власності на це майно.   

          Правовою підставою для визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно, яке є предметом спірних договорів, позивач вважає ст.ст. 215, 220, 655, 657 Цивільного кодексу України.

          Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись те, що в нього право власності на спірне майно виникло на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 20.04.2006 р. у справі № 16/231, у зв'язку із укладенням мирової угоди із ЗАТ “Машінвест”, яка не скасована та є чинною. Спірний цілісний майновий комплекс у  подальшому, був проданий ТОВ “Ніка Груп” за договором № нг-1/06 від 24.04.06р. купівлі-продажу вищезазначеного цілісного майнового комплексу. Між сторонами відбулось повне виконання умов договору щодо передання майна на підставі акту та розрахунків за придбане майно простим векселем № 65305835662064 на суму 2144565,24 грн. Відповідач вказує на невиконання ним та відповідачем 2 обов'язку щодо нотаріального посвідчення спірного договору № нг-1/06 купівлі-продажу через відсутність коштів від ТОВ „Міленіум Груп” за векселем.

          Відповідач 2 та відповідач 3 висувають аналогічні мотиви відмови у задоволенні позовних вимог, вказуючи, що між ним був укладений договір комісії № 01/04-06, де  ТОВ “Міленіум Груп” виступає у якості комітент, який доручає, а ТОВ “Ніка Груп” – у якості комісіонера, виконує доручення з придбання спірного цілісного майнового комплексу. При цьому, відповідачі вказують на виконання договору з боку обох сторін у повному осбсязі щодо фактичного передання майна та сплати коштів за нього. Невиконання ними обов'язку з нотаріального посвідчення правочину та його державної реєстрації пояснює відсутністю коштів, необхідних для здійснення таких дій, та первісного невиконання такого обов'язку здійснити реєстрацію права власності з боку ПП “МК Белер”.  

Відповідач 4 в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, проте, представник позовні вимоги заперечив. Також, відповідач 4 надав пояснення стосовно яких, первісно право власності на спірне майно було зареєстровано за ВАТ „Дебальцевський завод металургійного машинобудування”, у подальшому право власності ресєтрувалося на підставі договорів купівлі-продажу за іншими підприємствами, у тому числі, право власності реєструвалось й за позивачем на підставі рішення гоподарського суду м. Києва від 18.07.06р. по справі № 3/322. На теперішній час право власності було набуто Приватним підприємством „Герон” на підставі затвердженої госоподарським судом Донецької області, мирової угоди за ухвалою від 05.03.07р. по справі № 2/42.

Відповідач 5 позовні вимоги заперечив, зазначивши, що відповідно до чинного законодавства на нього не покладені обов'язки щодо здійснення державної реєстрації правочинів, оскільки цю функцію виконують державні та приватні нотаріуси одночасно із нотаріальним посвідченням договорів купівлі-продажу майна, вносять зміни до Реєстру, відомостей, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції. Державне підприємство “Інформаційний центр” Мінюсту є адміністратором Державного реєстру правочинів та відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, забезпечує збереження та захист інформації, що містяться у Реєстрі. Враховуючи вимоги законодавства, відповідач 5 вважає, що зареєструвати спірні договори купівлі-продажу спірного цілісного майнового комплексу позивачу та відповідним відповідачам слідує шляхом звернення до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, укласти договір у нотаріальній формі та, зокрема, сплатити 17 гривень за державну реєстрацію правочину.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2006 р. при первісному розгляді справи, позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнані дійсними спріні договори купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, та визнано за позивачем право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Октябрьська (вулиця Жовтнева) будинок 84 та складається з об'єктів (які зазначені у резолютивній частині рішення Господарського суду м. Києва від            18.07.2006 р.), в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2006 р. зазначене рішення Господарського суду м. Києва скасовано та прийняте нове рішення - у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2007 р. вказані рішення першої та апеляційної інстанцій  у справі № 3/322 скасовані, з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи господарський суд Донецької області ухвалами від 03.04.2007р. та від 24.04.2007р. залучені  до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецметмаш” м. Дебальцеве, Закрите акціонерне товариство “Машінвест”, Відкрите акціонерне товариство “Дебальцівський завод металургійного машинобудування”, Приватне підприємство “Герон”.

Треті особи - ЗАТ “Машінвест” та ВАТ  “Дебальцівський завод металургійного машинобудування” пояснили, ними будь-яке майно відповідачу 1 не передавалось, у тому числі й за мировою угодою, у керівництва ЗАТ “Машінвест” не має належних повноважень на укладання правочинів з відчуження майна, у тому числі й за мировою угодою.  Крім того, майнові активи ЗАТ “Машінвест” під час затвердження мирової угоди та укладання спірних договорів знаходилось під арештом та забороною на відчуження.

          Третя особа ПП “Герон” повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що він є власником спірного майна, яке було придбане ним в установленому законом порядку. На його думку, у відповідачів 1, 2, 3 не виникало права власності на майно за спірними договорами купівлі-продажу, у зв'язку з чим, вони не мали й у наступному його відчужувати. На думку третьої особи, дії відповідачів щодо складання та підписання спірних договорів, актів приймання-передачі носять фіктивний характер та не направлені на реальне настання наслідків за такими угодами.

          Крім того, третьою особою – ПП “Герон” 25.06.07р. були надані суду документи, що підтверджують право власності на спірне майно, а саме протоколи проведення прилюдних торгів.

          Третьою особою – ТОВ “Спецметмаш” надані пояснення стосовно належного набуття ним права власності на спірні об'єкти нерухомості на підставі належним чином посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу від 23.01.07р., укладеного із ЗАТ “Машінвест”.

            Прокурор м. Дебальцеве Донецької області вступив у справу на стадії апеляційного оскарження в інтересах Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області та Відкритого акціонерного товариства “Дебальцівський завод металургійного машинобудування”. Клопотанням від 14.05.07р. прокурор просить залучити Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, мотивуючи свої клопотання тим, що ВАТ “Дебальцівський завод металургійного машинобудування” знаходиться у державній власності (99,54% акцій статутного фонду) та повинно контролюватися Фондом державного майна України. Зазначене клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, самостійно вступають у справу шляхом подання відповідної позовної заяви до однієї або обох сторін.  

          Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області письмових заперечень та пояснень по суті позовних вимог не надало, заяв про вступ з самостійними вимогами на предмет спору від нього не надійшло.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.05.07р. був призначений колегіальний розгляд справи у складі: головуючого Мартюхіной Н.О., суддів Сковородіної О.М., Морщагіної Н.С.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представників сторін та учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 16/231 від 20.04.2006р. було затверджено мирову угоду між ЗАТ “Машінвест” та ПП “МК Белер”. Відповідно до змісту даної мирової угоди ЗАТ “Машінвест” зобов'язалося передати у власність останнього цілісний майновий комплекс, який розташований: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева), буд. 84. Перелік майна цілісного майнового комплексу, яке підлягає передачі, визначений у п. 5 резолютивної частини зазначеної ухвали, та включає 138 об'єктів.

Між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № нг-1/06 від 24.04.2006р., предметом якого, відповідно до  розділу 1 договору, є цілісний майновий комплекс за ціною 2144565,24 грн., до складу якого входить: комплекс будівель, споруд, інше рухоме майно, обладнання, інвентар, устаткування, матеріали, автотранспорт та інше майно, згідно із Додатками до цього договору та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева), буд. 84.     

Відповідно до умов договору (п. 1.4, п. 3.1-3.3) право власності на майно переходить покупцю з моменту підписання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, який складається сторонами у 3-денний термін з моменту проведення розрахунків.

          Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний директорами обох сторін та скріплений печатками сторін.

Сторонами на виконання даного договору купівлі-продажу оформлений та підписаний акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Дебальцеве, вул. Октябрьська, буд. 84. Зазначений акт містить перелік об'єктів нерухомого та рухомого майна у складі 138 найменувань, інвентарні номери та вартість кожного об'єкту. Проте, номер, дата, місце складання акту та особи, що його підписали в тексті акту відсутні.

Згідно акту від 26.04.06р., сторонами зафіксована передача простого векселю відповідачу 1 на суму 2144565,24 грн.    

Між відповідачем 3 та відповідачем 2 укладено та виконано договір комісії № 1/04-06 від 26 квітня 2006р., за яким відповідач 3 діє як Комітент, а відповідач 2, - як Комісіонер. Предметом даного договору комісії є доручення на укладання від свого імені Договорів із третьою особою на придбання цілісного майнового комплексу, до якого входить комплекс будівель, споруд, інше рухоме майно, яке знаходиться за адресою Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрська (вул. Жовтня), буд. 84.

При цьому, за умовами договору комісії, право власності на вказане майно виникає у Комітента.

На виконання договору комісії, відповідач 3 забезпечив комісіонера необхідними коштами у сумі 2145000 грн. шляхом перерахування за платіжним дорученням № 3 від 26.04.06р. для придбання дорученого майна.

          На виконання зобов'язань за договором комісії, сторонами у місті Кривий Ріг 26.04.06 року був оформлений та підписаний акт приймання-передачи цілісного майнового комплексу, яке знаходиться за адресою Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрська (вул. Жовтня), буд. 84 та у склад якого входить перелічені в акті об'єкти у кількості 146 найменувань, із зазначенням інвентарних номерів, кількості та вартості з ПДВ по кожному найменуванню.  

На підставі договору купівлі-продажу № 1 цмк/06 від 03.05.2006р. позивач придбав у ТОВ “Міленіум Груп” у власність цілісний майновий комплекс, до якого входить комплекс будівель, споруд, іншого майна, яке знаходиться за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, вул.. Октябрська (Жовтнева) будинок 84.

Пунктом 1.3. договору № 1цмк/06 встановлено, що цілісний майновий комплекс включає в себе всі його майнові активи: об'єкти нерухомості, обладнання, інвентар, устаткування, матеріали, автотранспорт та інше майно згідно з додатком № 1 до договору, який є невід'ємною частиною Договору.

  Додаток № 1 до Договору № 1цмк/06 від 03.05.2006р. в своєму переліку містить 138 найменувань об'єктів, інвентарні номери та їх вартість по кожному з найменувань.

Як видно із змісту договору та додатку до нього, з боку продавця (відповідача 3) ці документи були підписані заступником директора Романенко О.Є., який діє на підставі довіреності № 01\05-06 від 03.05.06р., а з боку позивача – покупця підписані директором, що діє на підставі Статуту.   

На виконання зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу, 03.05.2006р. між позивачем та відповідачем 3 було підписано акт № 1 цмк прийому-передачі цілісного майнового комплексу, до переліку якого увійшло 146 найменувань об'єктів нерухомого та рухомого майна з вказанням інвентарних номерів, кількості та вартості цих об'єктів. Також, відповідачем 3 була виписана податкова накладна № 03/05цмк від 03.05.06р. на зазначений продаж цілісного майнового комплексу на суму 2146746,12 грн.

Продаж спірного майна здійснено позивачу за ціною 2146746,12 грн., які були сплачені останнім платіжними дорученнями № 12, 13, 14 від 18.05.06р.

Листом від 11.05.06р. № 8/23/2-06 відповідач 3 повідомив позивача про неможливість виконання свого обов'язку щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації укладеного договору, внаслідок відсутності в нього коштів, необхідних для вчинення нотаріальних дій та невиконання такого обов'язку попередніми власниками спірного майна.

          Позивач просить визнати вищевказані договори купівлі-продажу дійсними та визнати право власності на майно, що є предметом за договором купівлі-продажу № 1 цмк/06 від 03.05.2006р., на підставі ст.ст. 215, 220, 655, 657 Цивільного кодексу України, як такі, що містять усі істотні умови, укладення та повне виконання яких підтверджується письмовими доказами, та вчинені без нотаріального посвідчення та державної реєстрації з причин ухилення від виконання зазначеного з боку відповідача 3.  

Проаналізувавши надані сторонами та учасниками судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує право на відчуження майна шляхом купівлі-продажу та визнання даних правочинів дійсними, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Необхідними загальними умовами для визнання чинності правочину, в силу ст. 203 Цивільного кодексу України є, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам закону, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін за правочином; відповідність волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі; намір сторін на настання реальних правових наслідків, що обумовлений правочином.   

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

У випадку встановлення недійсності правочину в силу закону, такий правочин є нікчемним. Зокрема, п. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Проте, згідно п. 2 цієї ж статті, такий правочин може бути визнаний судом дійсним при наявності таких умов: сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; є письмові докази такої домовленості; відбулося повне або часткове виконання договору; одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

В силу частини 1 ст. 638 ЦК України, відсутність у договорі хоча б однієї істотної умови, тягне його неукладенність.

Як встановлено судом та вбачається із текстів спірних договорів, предметом купівлі-продажу є цілісний майновий комплекс, до складу якого входить: комплекс будівель, споруд, інше рухоме майно, обладнання, інвентар, устаткування, матеріали, автотранспорт та інше майно, згідно з додатком № 1 до договору, який є невід'ємною частиною Договорів.

Таким чином, сторонами по справі передбачалося укладання спірних договорів купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, предмет якого необхідно було погодити у додатку №1 до цього договору. Оскільки такі додатки № 1 до договорів між сторонами погоджені та підписані не були, сторони в установленому порядку не дійшли згоди щодо предмета договору купівлі-продажу, зокрема, встановлення найменування, ідентифікації, опису та кількості об'єктів, що входять до переліку цілісного майнового комплексу.

Зокрема, матеріали справи свідчать, що сторони спірних договорів по різному розуміють зміст предмету договору, оскільки за договором від 24.04.06р. № нг-1/06 предмет не погоджувався, не визначався у додатку, проте, акт приймання-передачи до нього містить 138 найменувань об'єктів рухомого та нерухомого майна. Доказів того, що саме цей перелік із 138 найменувань був предметом купівлі-продажу спірного договору, сторонами не надано. За спірним договором від 03.05.06р. № 1цмк/06 додатком № 1 було погоджено також перелік майна із 138 найменувань, проте, за актом приймання-передачі за цим договором відбулась передача майна із 146 найменувань.

Крім того, доказів того, що відповідач 3 доручив придбати комісіонеру саме спірне майно та визначив його будь-які індивідуальні ознаки, сторони також не надали суду.

У зв'язку з чим, із наданих суду документів неможливо встановити про купівлю-продаж якого саме майна домовилися сторони, і як наслідок, визначити виконання сторонами умов договору щодо передання саме узгодженого цілісного майнового комплексу та відповідність переліку об'єктів, що передавались сторонами за актами, саме тому майну, що визначено предметами спірних договорів.

Разом з цим, як встановлено колегією суддів, предметом обох спірних договорів є відчуження цілісного майнового комплексу, до якого входять об'єкти нерухомого та рухомого майна.

Відповідно до п. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватись законом.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно п. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.   

Поняття єдиного майнового комплексу надає ст. 191 ЦК України, до якого входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, право вимоги, борги та інше. Такий єдиний майновий комплекс цивільний закон визначає як нерухомість, яке може бути об'єктом купівлі-продажу повністю або його частини.

Стаття 66 Господарського кодексу України, в якій використовується термін цілісного майнового комплексу, містить за змістом аналогічне визначенню єдиного майнового комплексу.

Тобто, на відчуження зазначеного об'єкту розповсюджуються правила купівлі-продажу, визначені вищевказаним нормам кодексу.

Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Підтвердженням наявності у власника такого права є насамперед правовстановлюючі документи на спірне майно або інших документів, які з достовірністю підтверджують право власності.

У будь-якому випадку, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та поняття зобов'язання сторін, сторонами мають бути перевірені обставини щодо наявності у продавця на момент продажу права власності майна, зазначеного у спірних договорах купівлі-продажу, і відповідно наявність права у нього на таке відчуження та розпорядження, тобто, відсутність арештів та заборон, накладених на це майно. Натомність зазначені документи мають істотне значення для виникнення та взагалі існування права власності на спірне майно у сторін по справі, оскільки державна реєстрація права власності на цілісний майновий комплекс є юридично значимою дією, обов'язковість якої прямо встановлена чинним законодавством.

Як слідує із матеріалів справи, у порушення вищенаведених вимог закону, сторони уклали спірні договори купівлі-продажу цілісного майнового комплексу у простій письмовій формі, наслідком якої є нікчемність таких договорів та будь-яких дій стосовно їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації не приймали, про що свідчать матеріали справи, пояснення позивача та Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації”.

Таким чином, не має підстав визнання права власності на спірне майно за позивачем та дійсність договору купівлі-продажу від 03.05.06р., оскільки й попередній спірний договір від 24.04.06р. й мирова угода від 20.04.06р. є нікчемними правочинами в силу закону. Правовстановлюючим документом для набуття, зміни, припинення права власності на майно не може бути нікчемний правочин.  

Всі попередні продавці за спірними договорами купівлі-продажу, у тому числі й ПП “МК Белер”, який придбав спірне майно за мировою угодою від 20.04.06р., не мали повноважень щодо розпорядження спірним майном внаслідок відсутності у них права власності.

Зазначений висновок слідує з наступного.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Лише укладання мирової угоди сторонами та затвердження її судом не є правовстановлюючим або правозмініючим фактом, що має юридичні наслідки. Момент набуття права власності на майно закон пов'язує із фактичною передачею цього майна набувачем, для виконання у ПП “МК Белер” права власності на майно, визначене у п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва від 20.04.2006р. по справі № 16/231, необхідним є передача відповідного майна від ЗАТ “Машінвест” до ПП “МК Белер”.  

Сторонами не надано та у матеріалах справи не міститься доказів приймання-передачі майна від ЗАТ “Машінвест” до ПП “МК Белер”, отже відсутність таких документальних доказів виключає можливість набуття останнім права власності на відповідне майно.

На підставі зазначеного, усі наступні передачі майна є формальним документальним оформленням передачі спірного майна цілісного майнового комплексу без реального настання сторонами наслідків вчинення спірних договорів.

Не беруться судовою колегію до уваги надані позивачем документи на підтвердження облікування спірного майна на балансі, а саме, акт приймання-передачі основних засобів, відомості нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби позивача, інвентарна картка обліку основних засобів, документи на підтверджують фактичного користування спірним майном шляхом укладення договору оренди. Зазначені документи бухгалтерського обліку є відображенням зведеного бухгалтерського обліку позивача в облікових регістрах звітних періодів. Підставою для такого бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують реальні факти здійснення таких господарських операцій.

Відповідальність за правильність, своєчасність складання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та порядку ведення податкового обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, що склали та підписали ці документи.

Проте, у будь-якому випадку такі документи бухгалтерського та податкового обліку не є правовстановлюючими документами, а є фіксуванням наслідків господарських операцій. У зв'язку з чим, висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на підставі вторинного бухгалтерського обліку.   

Також, судовою колегією встановлено із наданих відповідачем 5 даних розширеного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна, спірне майно під час укладення всіх спірних договорів, у тому числі, й мирової угоди від 20.04.06р., заходилось під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 01.06.05р., арештом на підставі Постанови прокуратури м. Дебальцеве від 14.11.05р. На все майно ЗАТ “Машінвест”, яке мало бути передане ПП “МК Белер” за мировою угодою був накладений арешт Державною виконавчою службою у м. Дебальцеве відповідно до витягів № 7172359, № 7795764, № 9372863.

Тобто, на час укладання спірних договорів діяла заборона на відчуження майна, що було предметом даних договорів, що є порушенням вимог ст. 203 ЦК України.   

Крім того, дослідивши договір купівлі-продажу № нг-1/06 від 24.04.2006р. та договір комісії № 1/04-06 від 26.04.2006р. суд встановив, що даний договір, в якому ТОВ “Ніка Груп” діяло на підставі Договору комісії № 1/04-06 від 26.04.2006р. було укладено на два дні пізніше, ніж сам договір комісії. Тобто при укладанні договору купівлі-продажу № нг-1/06 від 24.04.2006р. у ТОВ “Ніка Груп” не було повноважень за договором комісії на укладання від свого імені Договору із третьою особою на придбання цілісного майнового комплексу, зазначені права у ТОВ “Ніка Груп” виниклі лише 26.04.2006р.

Як визначалось, сторонами не було надано будь-яких доказів здійснення ними дій щодо нотаріального посвідчення спірних договорів купівлі-продажу, у тому числі, звернень до державних чи приватних нотаріусів з метою вчинення такого посвідчення, надання відмов нотаріусами у посвідченні спірних договорів.

Також, сторонами не надано й будь-яких доказів того, що нотаріальне посвідчення не відбулося з поважних причин або доказів, які б свідчили про реальне ухилення та чинення перешкод з боку однієї із сторін на укладання нотаріально посвідчених угод.

Обмеження відповідачем 3 формальним повідомленням у листі від 11.05.06р. про відсутність коштів на оплату нотаріальних дій та невиконання відповідачем 1 нотаріального посвідчення договору № нг-1/06 від 24.04.2006р., суд не може розцінювати як реальний доказ ухилення відповідача 3 від нотаріального посвідчення спірного договору.  

До того ж, наслідки істотних порушень сторонами за спірними договорами зобов'язань щодо передачі правовстановлюючих документів, технічної документації, не виконання зобов'язань з нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації, встановлені Цивільним кодексом України. Зокрема, такі порушення є підставою для розірвання такого договору, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов'язань другої сторони, зупинення виконання повністю або частково.

Проте, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, зазначені обставини не стали підставою для сумнівів у жодної із сторін за спірними договорами у виникненні та існуванні права власності у контрагента за договором.   

Крім того, з матеріалів справи, наданих третіми особами документів та пояснень, судом встановлено, що право власності на спірне майно за даною справою належить третій особі - приватному підприємству “Герон”, яке належним чином, у встановленому законодавством порядку щодо змісту, форми правочинів та обсягу цивільного дієздатності набуло право власності на спірні об'єкти рухомого та нерухомого майна, та фактично володіє, користується та розпоряджається цим майном.

На підставі викладеного суду вважає, що вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу № нг-1/06 від 24.04.2006р. між ТОВ “Ніка Груп” і ПП “МК Белер” та договору купівлі-продажу № 1 цмк/06 від 03.05.2006р. між ТОВ “Міленіум” та ТОВ “Міленіум Груп” дійсними не підлягають задоволенню.

          З аналогічних підстав не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України здійснити державну реєстрацію в Державному реєстрі правочинів вищевказаних договорів купівлі-продажу та зобов'язання Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації” провести реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс на підставі договору № 1цмк/06 від 03.05.2006 р. купівлі-продажу, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева) б. 84 та складається з об'єктів перелічених в позовній заяві.

Судові витрати покладаються на позивача по справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум” м. Кривий Ріг до Приватного підприємства “МК Белер” м. Вишгород, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп” м. Кривий Ріг, Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп”, Комунального підприємства Єнакіївської міської ради “Єнакіївське бюро технічної інвентаризації” м. Єнакієве, Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України   про визнання дійсним договору № нг-1/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 24.04.2006р. між Приватним підприємством “МК Белер” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп”; визнання дійсним договору № 1цмк/06 купівлі-продаж цілісного майнового комплексу від 03.05.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум”; зобов'язання Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України здійснити державну реєстрацію в Державному реєстрі правочинів Договору                № нг-1/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 24 квітня 2006р. між Приватним підприємством “МК Белер” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніка Груп”  та договору № 1цмк/06 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 3 травня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум”; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум” право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, вул. Октябрьська (вул. Жовтнева) будинок 84  відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний  02.07.2007р.

          

Суддя                                                                                                        

Дата ухвалення рішення02.07.2007
Оприлюднено22.08.2007

Судовий реєстр по справі —3/322

Постанова від 07.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 07.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 07.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 07.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 06.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 25.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 25.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 24.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 24.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 08.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні