Рішення

від 25.10.2018 по справі 308/7690/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7690/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання Меркулової Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу у спрощеному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, поштовий індекс 38713, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (вулиця Богомольця, будинок № 21, місто Ужгород, Закарпатська область, поштовий індекс 88015, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38874796) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2018 року по день винесення рішення суду.

Позивач посилається на те, що вона працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" на посаді головного бухгалтера з 01.04.2017 року по 09.06.2018 року. Заробітна плата позивачу було погоджена в розмірі 3200 грн. за місяць, однак виплачена не була при її звільненні з роботи.

Позивач вказує у позові, що :

1) судовим наказом Київського районного суду Полтавської області від 17.08.2017 року у справі № 552/3299/17 на її користь з відповідача стягнуто заробітну плату за квітень 2017 року в розмірі 3200 грн. ;

2) рішенням Полтавського районного суду м. Полтава від 18.12.2017 року у справі № 545/2152/17 на її користь з відповідача стягнуто заробітну плату за травень 2017 року в розмірі 1120 грн. ;

3) рішенням Полтавського районного суду м. Полтава від 02.02.2018 року у справі № 545/2777/17 на її користь з відповідача стягнуто середній заробіток за несвоєчасний розрахунок за період по 02.02.2018 року.

Позивач вважає, що вищевказаними судовими рішеннями встановлено ряд преюдиційних фактів, зокрема: факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, розмір заробітної плати позивача за період квітень-травень 2017 року, розмір середньоденного заробітку 166,15 грн.

За рішеннями судів були видані виконавчі листи, які позивач подав для примусового виконання, однак листи були повернуті постановами Київського ВДВС через недостатність у боржника майна. При цьому виконавчий лист у справі № 545/2777/17 не подавався для примусового виконання.

На день подання позову вищевказані судові рішення не виконані, заробітна плата позивачу не виплачена.

Таким чином, позивач вважає, що має право на середній заробіток, починаючи з 03.02.2018 року по день ухвалення рішення суду у даній справі, так як до 03.02.2018 року суди вже стягнули заборгованість на користь позивача.

13.07.2018 року за вказаним позовом було відкрито провадження № 308/7690/18, вирішено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні та призначено справу до розгляду по суті.

Суд надіслав 18.07.2018 року відповідачу копії позовної заяви з доданими матеріалами разом з ухвалою про відкриття провадження у справі рекомендованим поштовим відправленням № 88000 0018420 4, однак вказане відправлення повернуто 03.09.2018 року суду за закінченням терміну зберігання, що вбачається з поштового конверта та відомостей з інтернет-сайту ПАТ "Укрпошта".

19.07.2018 року позивач надіслав на електронну поштову скриньку суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав згоду на заочний розгляд справи.

Позивач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Судове засідання у справі було призначене на 25.10.2018 року на 16 год. 15 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п'ять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 30.10.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом із судового наказу Київського районного суду Полтавської області від 17.08.2017 року у справі № 552/3299/17, який набув законної сили 21.09.2017 року, (а.с. 6) на користь позивача з відповідача стягнуто заробітну плату за квітень 2017 року в розмірі 3200 грн.

Рішенням Полтавського районного суду м. Полтава від 18.12.2017 року у справі № 545/2152/17, яке набуло законної сили 18.01.2018 року, а.с. 7, на користь позивача з відповідача стягнуто заробітну плату за травень 2017 року в розмірі 1120 грн. Цим рішенням встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з товариством "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ", перебуваючи на посаді головного бухгалтера з 01.04.2017 року. При працевлаштуванні позивачу було встановлено заробітну плату в розмірі 3200 грн. Позивач відпрацювала у відповідача квітень та сім днів травня 2017 року, яка не була виплачена у встановленим Законом строк.

Заочним рішенням Полтавського районного суду м. Полтава від 02.02.2018 року у справі № 545/2777/17, яке набуло законної сили 04.03.2018 року, а.с. 8-9, на користь позивача з відповідача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період по 02.02.2018 року. Цим рішенням встановлено, що наказом ТОВ "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" 19.06.2017 року позивача звільнено з роботи за ч. 4 ст. 40 КзпП України, в день звільнення відповідач не виплатив позивачу зарплату. Середньоденний заробіток позивача складає 166,15 грн.

З постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.04.2018 року Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави у виконавчому провадженні № 55990972 (а.с. 10) вбачається, що позивач подавав виконавчий лист Полтавського районного суду Полтавської області від 09.02.2018 року № 545/2152/17 для примусового виконання рішення суду.

З постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.04.2018 року Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави у виконавчому провадженні № 54815240 (а.с. 11) вбачається, що позивач подавав судовий наказ Київського районного суду міста Полтава від 02.10.2017 року № 552/3299/17 для примусового виконання рішення суду.

Судом встановлено, що відповідач не виплатив позивачу заробітну плату, присуджені вищевказаними судовими рішеннями, тому існують фактичні підстави для застосування правого регулювання частини 1 ст. 117 КзпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , згідно п. 8 якої, нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробітної плати за останні два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При цьому середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Верховним Судом України було висловлено правову позицію у справі № 6-259цс17 (постанова від 13.03.2017 року) відповідно до якої, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Судом встановлено, що фактично спір між позивачем та відповідачем щодо розміру невиплаченої заробітної плати відсутній.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2807цс16 (постанова від 01.03.2017 року) згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого непередбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заочним рішенням Полтавського районного суду м. Полтава від 02.02.2018 року у справі № 545/2777/17 середньоденний заробіток позивача складає 166,15 грн.

Суд не погоджується з позивачем щодо початку відліку періоду затримки розрахунку при звільненні саме з 03.02.2018 року, так як 3 та 4 лютого є вихідними неробочими днями, а тому початок періоду нарахування середнього заробітку слід відраховувати з першого робочого дня спірного періоду - 5 лютого 2018 року, що не впливає на кількість робочих днів за лютий 2018 року.

Кількість днів за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 05.02.2018 року по 25.10.2018 року (дата винесення судового рішення у даній справі) складає : лютий 2018 року - 18 робочих днів; березень 2018 року - 21 робочих днів; квітень 2018 року - 20 робочих днів; травень 2018 року - 20 робочих днів; червень 2018 року - 20 робочих днів; липень 2018 року - 22 робочих днів ; серпень 2018 року - 22 робочих днів ; вересень 2018 року - 20 робочих днів, жовтень 2018 року - 18 робочих днів, а всього за вказаний період 181 робочий день.

Таким чином середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.02.2018 року по 25.10.2018 року складає: 166 грн. 15 коп. х 181 робочих днів = 30 073,15 грн., який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 року №1-18/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

У відповідності до ст. 141 стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн., оскільки такий не був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України Про оплату праці , ст. ст. 10, 81, 83, 141, 223, 229, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, поштовий індекс 38713, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (вулиця Богомольця, будинок № 21, місто Ужгород, Закарпатська область, поштовий індекс 88015, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38874796) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (вулиця Богомольця, будинок № 21, місто Ужгород, Закарпатська область, поштовий індекс 88015, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38874796) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (АДРЕСА_1, поштовий індекс 38713, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.02.2018 року по 25.10.2018 року у сумі 30 073,15 грн. (тридцять тисяч сімдесят три гривні 15 копійок).

Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УС-ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (вулиця Богомольця, будинок № 21, місто Ужгород, Закарпатська область, поштовий індекс 88015, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38874796) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 30.10.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова