Постанова

від 30.10.2018 по справі 804/17537/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

30 жовтня 2018 року

справа №804/17537/14

адміністративне провадження №К/9901/9176/18, №К/9901/9178/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та касаційну скаргу Криворізької - північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у складі судді Кальника В.В. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А., у справі №804/17537/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької - північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Криворізької - північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу від 16 червня 2014 року № 502 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємця, визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення позапланової документально невиїзної перевірки Підприємця з питань дотримання податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ветек в січні 2014 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестнафтосервіс в лютому 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 червня 2014 року № 12/17-03-11/НОМЕР_1, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення податкового органу від 22 серпня 2014 року № 0018141703 про застосування до позивача суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн., визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Підприємця за січень - лютий 2014 року в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі Акту Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Торговий дім Ветек в січні 2014 року, з ТОВ Інвестнафтосервіс в лютому 2014 року за № 12/17 - 03-11/НОМЕР_1 від 27 червня 2014 року та зобов'язати податковий орган відновити в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2014 року, по контрагентах, визначених в акті перевірки № 12/17-03-11/НОМЕР_1 від 27 червня 2014 року, з мотивів протиправності вчинених дій та безпідставності прийняття рішень.

18 листопада 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено адміністративний позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 22 серпня 2014 року № 0018141703 про застосування до Підприємця (позивача у справі) суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн., визнані протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Підприємцю, як платнику податку за січень - лютий 2014 року в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Торговий дім Ветек в січні 2014 року, з ТОВ Інвестнафтосервіс в лютому 2014 року за № 12/17 - 03-11/НОМЕР_1 від 27 червня 2014 року та зобов'язано податковий орган відновити в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2014 року, по контрагентах, визначених в акті перевірки від 27 червня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20 серпня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 804/17537/14 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за січень - лютий 2014 року в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі акту перевірки від 27 червня 2014 року № 12/17 - 03-11/НОМЕР_1 та зобов'язання Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2014 року, по контрагентах, визначених в акті перевірки від 27 червня 2014 року № 12/17-03-11/НОМЕР_1. В цій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

02 вересня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємця відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

12 жовтня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків встановлених ухвалою цього суду від 03 вересня 2015 року та витребувано справу №804/17537/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

12 жовтня 2015 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечення або відзиви на касаційні скарги один одного позивач та відповідач до Суду не надали, що не перешкоджає розгляду касаційних скарг по суті.

10 листопада 2015 року справа №804/17537/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №804/17537/14 разом із матеріалами касаційних проваджень К/9901/9178/18 та К/9901/9176/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11 лютого 1994 року, перебуває на податковому обліку податкового органу з 11 листопада 1997 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у червні 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ветек в січні 2014 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестнафтосервіс в лютому 2014 року , за результатами якої складно акт від 27 червня 2014 року № 12/17-03-11/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу згідно пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки 22 серпня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0018141703 яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн. за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, яке полягає у незабезпеченні платником податків зберігання первинних документів за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов у цій частині здійснили системний аналіз положень пункту 44.1, 44.3, 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України та встановили, що копію наказу від 16 червня 2014 року № 502 та письмове повідомлення від цієї ж дати №37/04-83-17-03 податковим органом відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16 червня 2014 року, тобто в день, коли перевірка вже фактично розпочалася, отримання наказу відбулося 23 липня 2014 року, тобто вже після закінчення строку проведення перевірки, дійшли висновку, що відповідач приступив до проведення перевірки позивача на момент направлення останньому наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено порушення податковим органом порядку проведення перевірки передбаченого статтею 79 Податкового кодексу України, як способу реалізації владних управлінських функцій.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач фактично був позбавлений права щодо надання необхідних документів під час проведення перевірки, а відтак, суди обґрунтовано вважають такими, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки державної податкової інспекції щодо незбереження первинних документів.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, внаслідок чого підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу відсутні.

Щодо касаційної скарги позивача, стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності та зобов'язання відновити показники податкової звітності в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі акту перевірки № 12/17-03-11/НОМЕР_1 від 27 червня 2014 року.

Позивач доводить коригуванням відповідачем в інформаційних системах показників податкової звітності з податку на додану вартість, на підставі акту перевірки.

Суд першої інстанції прийняв позицію позивача, визнав таке коригування здійснене податковим органом безпідставним.

Суд апеляційної інстанції здійснивши буквальний аналіз положень пункту 61.1 статті 61, статті 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72, пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України дійшов висновку про те, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів є способом контролю пославшись при цьому на підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 цього кодексу, за його позицією висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, пославшись при цьому на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 9 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

Суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом та впродовж судового розгляду позивач не довів сам факт того, що на підставі акту перевірки, без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, податковою інспекцією внесені зміни до інформаційних баз даних податкового органу, зокрема Інтегрованої картки платника податків, що призвело до зміни податкових зобов'язань позивача (Витяги із Інформаційних баз та карток не долучені до матеріалів справи).

Суд першої інстанції зазначивши про самостійне корегування податковим органом задекларованих позивачем показників у декларації з податку на додану вартість за січень-лютий 2014 року та відображення їх в центральній електронній базі податкової звітності показників не навів жодного доказу підтвердження цих обставин.

Висновуючись на системному аналізі статей 58, 192 Податкового кодексу України Суд визнає, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником податку на додану вартості уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що самостійна зміна відповідачем в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі Податковий блок та її підсистемах податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як з точки зору прав та обов'язків платника податків так і з точки зору використання цієї інформації між податковими органами та іншими платниками податків.

Разом із тим, позивач порушення його прав, як об'єкт судового захисту при зверненні із позовом не довів, доводи касаційної скарги зводяться виключно до його непогодження з висновками суду апеляційної інстанції, яка за відсутності доводів позивача є правильною.

Посилання суду апеляційної інстанції на правові позиції Верховного Суду України викладені у постанові від 09 грудня 2014 року, в частині того, що внесення податковим органом до електронної бази даних інформації є інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючого органу, яка не може бути виключена з бази даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, є неприйнятним оскільки протиправність дій у межах спірних відносин є предметом заявленого позову, разом із тим цей висновок не впливає на вирішення справи по суті.

Відтак, відмова у задоволені касаційної скарги у цій частині обумовлена недоведеністю вчинених податковим органом дій та їх правових наслідків для позивача.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційні скарги позивача та відповідача залишаються без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та Криворізької - північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі №804/17537/14 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22 серпня 2014 року № 0018141703 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер