Постанова

від 30.10.2018 по справі 809/437/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №809/437/17

адміністративне провадження №К/9901/5516/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (суддя Кафарський В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі №809/437/17 за позовом Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина до Управління екології і природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Даноша , про визнання бездіяльності протиправною та скасування дозволу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Міжнародна благодійна організація Екологія-Право-Людина звернулася до суду з позовом до Управління екології і природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення порядку розгляду скарги та не вчиненні дій для анулювання дозволу на викиди № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року; визнати протиправним та скасувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 06 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із скаргою на підставі та у порядку, встановленому Законом України Про звернення громадян , із посиланням на виявлені недостовірні дані у документах, які стали підставою для видачі дозволу № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року на викиди ТзОВ Даноша для свинокомплексу в селі Лука. Однак, відповідачем, як видно з листа № 03-06/108К від 06 січня 2017 року, жодних дій щодо аналізу документів, які стали підставою для видачі вказаного дозволу, здійснено не було, що свідчить про неналежний розгляд скарги та протиправність вказаної бездіяльності відповідача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА протиправною щодо неналежного розгляду скарги Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина № 1036 від 06 грудня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, Міжнародна благодійна організація Екологія-Право-Людина звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року в частині відмови в задоволенні вимоги щодо визнання протиправним та скасування дозволу на викиди № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року і прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано того, що приписи частини 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначають дві групи підстав, що можуть бути причиною для анулювання документа дозвільного характеру. За наявності першої групи підстав дозвільний орган може самостійно анулювати такий дозвіл, в інших випадках він повинен звернутися до суду про його анулювання. Встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що подаються до неї, недостовірної інформації належать до підстав другої групи. При цьому жодним нормативно-правовим актом не забороняється іншій особі, окрім дозвільного органу, права або інтереси якої порушено, самостійно звертатися до суду про анулювання такого дозволу. В даному випадку суд не втручається у дискреційні повноваження, так як не зобов'язує відповідача самостійно звернутися до суду для скасування дозволу чи самостійно його скасувати, оскільки адміністративний суд наділений повноваженнями анулювати такий дозвіл самостійно. Зауважено, що ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не вказав, яка саме перевірка необхідна для анулювання дозволу та яким органом вона має бути здійснена, а також не зазначив норму закону, яка зобов'язує проводити таку перевірку. Наголошено на тому, що судами попередніх інстанцій не здійснено будь-якого аналізу законності дозволу на викиди.

У поданих запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані. Повідомлено, що на даний час оскаржуваний дозвіл було самостійно анульовано відповідачем за заявою (зверненням) безпосередньо суб'єкта господарювання, якому такий дозвіл було надано, а саме ТОВ Даноша , а тому предмет спору на даний час відсутній. При цьому наголошено на тому, що дозвільний документ за приписами статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності може бути скасований за рішенням адміністративного суду лише на підставі звернення саме дозвільного органу.

У поданому відзиві на касаційну скаргу третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Даноша , просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані. Зауважено, що приписи статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначають суб'єкта, повноважного звертатися із позовом про анулювання дозволу на викиди, яким у даному випадку є відповідач, а відтак скаржник не є суб'єктом звернення до суду із позовом. Крім того, судами не надано жодної правової оцінки факту пропуску позивачем строку на звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, в частині оскарження дозволу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення і відзив на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судові рішення оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині судові рішення позивачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.

Суди, вирішуючи спір між сторонами, виходили з того, що 06 грудня 2016 року Міжнародна благодійна організація Екологія-Право-Людина звернулась до Управління екології і природних ресурсів Івано-Франківської ОДА із скаргою за № 1036 на підставі і в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян". У скарзі позивач просив, зокрема:

- проаналізувати документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для свинокомплексу ТзОВ "Даноша" в селі Лука, звіт по інвентаризації викидів, а також дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 2622883601-9.

- анулювати виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для свинокомплексу ТзОВ "Даноша" № 2622883601-9 в селі Лука або звернутися до суду для анулювання такого дозволу.

Також просив надати відповідь за результатами розгляду скарги в передбачений законом термін у паперовій чи електронній формі на адресу електронної скриньки офісу ЕПЛ (а.с. 76-77).

Позивачем отримано відповідь від Управління екології і природних ресурсів Івано-Франківської ОДА за №03-06/108К від 06 січня 2017 року (а.с. 78-79).

Вважаючи вказану відповідь неналежною, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності позивача щодо розгляду скарги протиправною та анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для свинокомплексу ТзОВ "Даноша" № 2622883601-9.

Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем жодних дій по аналізу документів, що стали підставою для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2622883601-9, не здійснювалось і не надано повної та вичерпної відповіді щодо запитуваних питань у скарзі. В той же час, вчинення дій по скасуванню дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відноситься до дискреційних повноважень дозвільного органу, що його видав, після проведення відповідної перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Відповідно до частини 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей

про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Таким чином, законом визначено підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстав, за наявності яких такий орган може звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.

При цьому, звернення з підстав надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, можливе у разі встановлення дозвільним органом такого факту.

Згідно пункту 10 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року№302, дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі встановлення факту подання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 Положення про управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 06 червня 2016 року № 366, управління відповідно до передбачених законодавством галузевих повноважень видає в установленому порядку дозволи (та приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання) на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (крім небезпечних відходів) та здійснює реєстрацію декларацій про відходи.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт перевірки.

Отже, суб'єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені як підстава для анулювання такого документу, зокрема подання недостовірної інформації, що є можливим лише за наслідками проведення відповідної перевірки.

Як видно зі змісту листа Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області за № 06-09/76 від 10 січня 2017 року, Держекоінспекцією області за період 2015-2016 рр. не проводилось перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря свинокомплексу ТзОВ "Даноша", розташованого у селі Лука Калуського району, інструментальні заміри викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел не проводилися (т.1 а.с. 152).

З огляду на вказане, посилання скаржника на те, що жодним нормативно-правовим актом не забороняється іншій особі, окрім дозвільного органу, права або інтереси якої порушено, самостійно звертатися до суду з позовом про анулювання такого дозволу, визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими, оскільки приписами чинного законодавства визначено чітку процедуру та порядок дій дозвільного органу у разі надходження до нього відомостей про подання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Щодо доводів позивача стосовно того, що судами не було надано будь-якого аналізу законності оскаржуваного дозволу на викиди, колегія суддів зазначає, що такі вимоги є передчасними, оскільки наданню правової оцінки правомірності видачі оскаржуваного дозволу має передувати відповідна перевірка з боку суб'єкта владних повноважень стосовно наведених у скарзі позивача відомостей.

Судами попередніх інстанцій встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо поданої позивачем скарги, вказані рішення Міжнародною благодійною організацією Екологія-Право-Людина у цій частині не оскаржувались, отже, станом на час розгляду справи судами суб'єктом владних повноважень не вчинялись ще необхідні дії щодо перевірки отриманих ним відомостей про подання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, а відповідно і законності оскаржуваного дозволу.

З огляду на вказане, суди вірно не надавали правової оцінки щодо наявності підстав для скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №809/437/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду