Ухвала

від 19.10.2018 по справі 359/8210/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8210/18

Провадження № 1-кс/359/2388/2018

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

19жовтня 2018року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю слідчого ОСОБА_3

розглянувши вприміщенні судуу відкритомусудовому засіданніз технічноюфіксацією клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, -

в с т а н о в и в :

11.10.2018 року до суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту на майно, згідно якого представник заявника вказує, що 20 вересня 2018 року слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 розглянуто клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за .№42018111100000091 від 11.04.2018р., за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Питання щодо накладення арешту на земельні ділянки вирішувалось слідчим суддею без повідомлення та участі власників земельних ділянок.

В клопотання слідчий зазначав, що земельні ділянки накладаються на землі, які перебувають на праві постійного користування та володіння ДП «Бориспільський лісгосп» і мають цільове призначення «для індивідуального садівництва». Також, земельні ділянки з тими ж кадастровими номерами накладаються на землі водного фонду у зв`язку з проляганням по території таких ділянок зрошувального каналу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За позицією слідчого, під час відведення зазначених земельних ділянок, у власність громадянам, відповідними органами державної влади не було враховано вимог земельного та водного законодавства, що призвело до вибуття з державної власності певної площі лісів, та частини каналу.

Підставою для арешту майна слідчим зазначено збереження речових доказів у вигляді земельних ділянок, в тому числі, арешту земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220883200:03:001:0630, 3220883200:03:001:0631, 3220883200:03:001:0632, 3220883200:03:001:0633, 3220883200:03:001:0634, 3220883200:03:001:0635, 3220883200:03:001:0636, 3220883200:03:001:0637, 3220883200:03:001:0638, 3220883200:03:001:0639, 3220883200:03:001:0640, 3220883200:03:001:0641, 3220883200:03:001:0642, власником яких є ОСОБА_5 .

Так, згідно фабули, що міститься у витязі з ЄРДР: «Посадові особи Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та інших органів державної влади допустили службову недбалість у зв`язку з чим з державної власності безпідставно вибули земельні ділянки лісового та водного фонду, які розміщенні на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом майновим правам держави».

Таким чином, внесені до ЄРДР відомості та клопотання слідчого містять дані про завдання державі істотної шкоди.

Проте, слідчим в клопотанні не було зазначено розмір шкоди, а отже і не доведено співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_5 завданням кримінального провадження.

Земельні ділянки ОСОБА_5 не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, у зв`язку з чим, накладення арешту на її земельні ділянки є необґрунтованим.

Земельні ділянки, на які накладено арешт, ОСОБА_5 набула у власність у передбачений законом спосіб, який не є предметом розслідування у кримінальному провадженні №42018111100000091 від 11.04.2018 р.

З огляду на вище вказане адвокат ОСОБА_4 просив скасувати арешт, накладений на земельні ділянки, ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від 20 вересня 2018 року.

В судове засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_4 не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

В силу вимог ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

З урахуванням вказаних положень, слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання у відсутність представника заявника, з огляду на те що обов`язкова участь його в розгляді клопотання не передбачена, а клопотання про скасування арешту майна подане ще 11.10.2018 року.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Ознайомившись із матеріалами клопотання, заслухавши думку слідчого, вважаю, що в даному випадку підстави для задоволення клопотання про скасування арешту відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3.ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

Частиною 1ст.174 КПК Українипередбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що вище вказані земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Представник заявника не надав належних доказів того, що арешт було накладено необґрунтовано та на теперішній момент у кримінальному провадженні № 42018111100000091 від 11.04.2018 року, в межах якого накладено арешт, відсутня можливість використання арешту на вказане майно, як доказу у розумінніст. 98 КПК України.

Згідно до вимог ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин , оскільки особою, яка звернулася з вказаним клопотанням не доведено, що потреба в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту майна, відпала або арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для скасування арешту майна відсутні, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.2,9,170,171,173,174,309 КПК Українислідчий суддя -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду 20.09.2018 року у кримінальному провадженні №42018111100000091 від 11.04.2018 року відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1