Рішення

від 18.09.2018 по справі 359/6552/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/6552/17

Провадження № 2/359/428/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Степаненко А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Громадська організація Садівницьке товариство Бориспільський кооператор , про усунення перешкод в користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

28.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просила: зобов'язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою та знести незаконно встановлений паркан на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 та привести земельні ділянки у первісний вигляд відповідно до технічної документації, також відновити межу між земельними ділянками та повернути в користування ОСОБА_4 самовільно захоплену частину земельної ділянки та перенести паркан на його попереднє місце так, щоб розмір земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 становила фактично 0,0832 га( а.с.1-5).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.07.2016 р. ГО Садівницьке товариство Бориспільський Кооператор подарувало їй земельну ділянку площею 0,0832 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, ГО Садівницьке товариство Бориспільський Кооператор , на якій всі межові паркани відповідали межам землі, стояли по правильній границі. Зазначила, що перед укладенням договору дарування, вона разом з головою правління СТ Бориспільський Кооператор прибули на земельну ділянку та пересвідчилися, що всі межові знаки відповідають межам землі та стоять по правильній границі землі. Також зазначає, що після оформлення договору вона виявила на своїй земельній ділянці незаконно встановлений відповідачем ОСОБА_3 паркан, встановлення якого було проведено у заборонений спосіб. Позивач стверджує, що відповідач порушила межу та зайняла значну частину належної їй земельної ділянки, якою користується. Добровільно відповідач відмовляється привести межу земельної ділянки у попередній стан, який існував до 01.07.2016 року. У результаті таких дій відповідача, позивач позбавлена права власності на значну частку земельної ділянки та обмежена у здійсненні права власності, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду за захистом свого права.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 повністю підтримали заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позаперечувала щодо позову та просила відмовити у його задоволенні. Суду відповідач пояснила, що за рік до подій у кооперативі було проведено інвентаризацію земельних ділянок та виявлено, що між їх з позивачем ділянками є вільна ділянка, яка в подальшому була подарована кооперативом позивачу. Вона проти цього не заперечувала, але за усною домовленістю з позивачем та її чоловіком погодила з ними встановлення паркану на частині цієї земельної ділянки, для того, щоб огородити викопане ними озеро. Вона найняла працівників та домовилась з ОСОБА_1, що вона буде присутньою при встановленні паркану, але в призначений день позивач передзвонила, що не зможе приїхати, просила перенести виконання робіт на суботу. Відкладати встановлення паркану вони не стали, встановили його, як було раніше домовлено, після чого позивач звернулась до суду. Вона вважає, що позивач діяла недобросовісно та згодна перенести паркан, якщо позивач компенсує їй ? частину його вартості.

Представник третьої особи ГО СТ Бориспільський Кооператор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, заяв та заперечень щодо позову суду не надходило.

Заслухавши позивача, його представника, відповідача, допитавши позивача у відповідності до ст. 234 ЦПК, у якості свідка, дослідивши письмові матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема у ст.82 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог ч.2 та 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а також, що д оказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони є суміжними землевласниками, а саме: - позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки , посвідченого 01.07.2016 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 за зареєстрованого в реєстрі за № 866, належить земельна ділянка площею 0,0832 га, кадастровий номер 3220883600:03:001:1266, цільове призначення - колективного садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, Громадська організація Садівницьке товариство Бориспільський Кооператор , яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_3, довжина межі 12.46м.. Наведене підтверджується як вказаним Договором дарування земельної ділянки (а.с.8-9) так в Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3206641482016 від 07.06.2016 (а.с.10-11), а також топографічною зйомкою земельної ділянки позивача, виконаним ФОП ОСОБА_6 (а.с.16), на яком відображені межі земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 згідно координат земельного кадастру.

З долученого позивачем до позовної заяви копії висновку Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 08.07.2016 року, вбачається, що спір між сторонами щодо незаконного встановлення паркану між належними їм земельними ділянками виник у липні 2016 року (а.с.14).

Факт встановлення паркану на земельній ділянці розміром 0,0832 га, що належить ОСОБА_1, відповідачем не заперечується, а також підтверджується довідкою, виданою 17.09.2016 року головою правління ГО СТ Бориспільський Кооператор ОСОБА_8 та вищезазначеною топографічною зйомкою земельної ділянки в с.Займище СТ Бориспільський кооператор , замовленою ОСОБА_1 (а.с.13,16).

Жодних доказів на підтвердження того, що ГО СТ Бориспільський Кооператив та позивачем надавалася згода на побудову паркану, відповідачем суду не надано.

З дослідженої у судовому засіданні топографічної зйомки земельної ділянки в с.Займище СТ Бориспільський Кооператор Бориспільського району Київської області ( а.с.14,15) встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 при встановленні паркану було зайнято частину земельної ділянки, належної ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01 липня 2016 року та порушено межу, визначену при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі 21.02.2014.

Водночас, враховуючи, що згідно з поясненнями сторін, що також підтверджується топографічними зйомками земельної ділянки позивача, фактичні межі її земельної ділянки не відповідають межам земельної ділянки згідно координат земельного кадастру, визначеним при формуванні земельної ділянки.

Будь-яких належних доказів, що в порядку, визначеному ст..37 Закону України Про земельний кадастр вносились виправлення (коригування) координат земельної ділянки позивача до Державного земельного кадастру, суду надано не було.

Даючи оцінку дослідженим доказам та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, слід дійти до висновку, що фактична площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка вибула з її користування та володіння внаслідок дій відповідача ОСОБА_3, позивачем не доведена, що не позбавляє позивача права вимагати від відновлення межі шляхом знесення самовільно встановленого відповідачем паркану.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, не завдаючи при цьому шкоди правам інших осіб і не порушуючи їхніх інтересів.

Згідно з п.г) та п.е) ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, ч.2 ст.152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ч.3 цієї статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Обраний позивачем спосбі захисту в частині усунення перешкодж земельною ділянкою шляхом знесення паркану, встановленого відповідачем встановленого на земельній ділянці позивача, відповідає вищенаведеним вимогам чинного зем ельного, а також цивільного законодавства (ч.2 ст.16 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд вважає, що необхідно усунути перешкоди позивачу щодо користування нею земельною ділянкою, кадастровий номер якої 3220883600:03:001:1266, розташованою за адресою: Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, Громадська організація Садівницьке товариство Бориспільський Кооператор , шляхом знесення незаконно встановленого паркану, задовольнивши в цій частині позовні вимоги.

Що стосуються заявленої ОСОБА_1 вимоги про відновлення межі між земельними ділянками, повернення самовільно захопленої частини земельної ділянки та перенесення паркану на його попереднє місце, так щоб розмір земельної ділянки становив фактично 0,0832 га, то вона не підлягає задоволенню.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1 ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Так, позивачем не обґрунтовано та доведено, що внаслідок відновлення межі між земельними ділянками сторін, площа земельної ділянки позивача становитиме 0,0832 га.

Враховуючи, що фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідають даним Державного земельного кадастру, про що зазначено на топографічній зйомці земельної ділянки, суд вважає, що підстави зазначати в рішенні суду про те, що саме відповідач зобов'язана перенести паркан таким чином, щоб розмір земельної ділянки позивача становив фактично 0,0832 га, відсутні.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1285 гривень( а.с.6,7), підлягають частковому відшкодуванню з відповідача на його користь, пропорційно до задоволених вимог, у сумі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою (кадастровий номер 3220883600:03:001:1266) та знести незаконно встановлений паркан на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа: Громадська організація Садівницьке товариство Бориспільський кооператор , код ЄДРПОУ 10101049564, адреса місцезнаходження : Київська область, Бориспільський район, с.Займище.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.10.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів