Постанова

від 05.07.2007 по справі 4911-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4911-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.07.2007Справа №2-17/4911-2007А

За позовом Прокурора Бахчисарайського району АР Крим (98404, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна 3-А) в інтересах Держави в особі  Відділення Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург 17-А)

До відповідача   Сільськогосподарського ЗАТ „Сіміренко” (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Леніна 128)

 про стягнення  5548,87  грн.

Суддя  В.І.  Гайворонський

            при секретарі  Т.Ю Шенягіной

                                                          ПРЕДСТАВНИКИ:

Від   позивача –     Кононенко І.В., гол. спец. ю/в, дов. від 03.01.2007 року № 07-03-0

           Від  відповідача –  не з'явився

           Прокурор -    не з'явився

                       Сутність спору:  Прокурор  Бахчисарайського району АР Крим  в  інтересах Держави в особі  Відділення Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності в АР Крим   звернувся в суд з позовом  про стягнення з відповідача   суми у розмірі   5548,87 грн.

          Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою,  з повідомленням про воучення.

          Згідно наданого відповідачем “Звіту  про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за  2006 рік”  відповідач має заборгованість в сумі  39122,8 грн.

          По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Розглянувши матеріали справи, суд, -  

                                                     в с т а н о в и в:

           Відповідач  є платником страхових внесків  у  Фонд соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності , що відповідачем не оспорюється  та підтверджується  указаним ним самим номером платника в його “Звіті  про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за  2006 рік”.

У відповідності зі статтею 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування”   страхуватель  зобов'язаний нараховувати та сплачувати у встановлені строки і у повному обсязі страхові внески.       

За відповідачем  числиться  заборгованість, що підтверджується  “Звітом  про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за  2006 рік”, наданим  відповідачем.

Сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов'язком, наданим самим відповідачем, який у встановленому Законом порядку недійсним  не визнаний.

           Згідно статті 202 ЦК України указаний  розрахунок   є  правочином.

  Указаний правочин у встановленому Законом порядку  не  визнаний недійсним, а цьому не приймати його до уваги  у суду немає підстав згідно ст. 204  ЦК України.

 Відповідачем не представлено доказів того, що  бог їм погашений, а також  докази того, що у встановленому Законом порядку указаний Звіт визнаний нечинним.

  Оскільки відповідні докази не представлені зацікавленою стороною до винесення цієї постанови, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після прийняття постанови по цій справі.

  Якщо  боржник  оплати заборгованість до прийняття цієї постанови, він вправі звернутися  із заявою  про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами, та надати відповідні докази.

Позивач, згідно ст.  81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є відносно інших норм спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори  повинні розглядатися за нормами КАС України.

Згідно  п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду  за нормами  Кодексу адміністративного судочинства України. Указана норма є спеціальною нормою відносно  відповідача.

            З врахуванням заявлених позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі   5548,87   грн.

Судові витрати згідно зі ст. 94 КАС України у даному випадку стягненню не підлягають.

             На підставі вищевикладеного, а  також керуючись   ст.ст. 162,163  КАС України, суд -     

                                                           ПОСТАНОВИВ:

  Позов задовольнити повністю.

                 Стягнути з відповідача   Сільськогосподарського ЗАТ „Сіміренко” (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Леніна 128; код ЄДРПОУ  32561896)  на користь   Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності в АР Крим  (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург 17-А, р/р 25605472254710 КРФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО  324010, ЗКПО 26072907)  заборгованість в розмірі   5548,87 грн.

   Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

 Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:

 про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

          Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

         Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.      

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.