Рішення

від 26.10.2018 по справі 619/1560/18

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1560/18

провадження №2-а/619/31/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року

Дергачівський районний суд Харківської області, діючий як адміністративний суд,

у складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Дергачі

адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .

ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 14.04.2018 розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-П від 17.04.2018 .

Відповідно до змісту вищезазначеної постанови позивачем побудований індивідуальний житловий будинок за адресою: Харківська область м. Дергачі, вул. Культури 135, без відповідного документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт та експлуатацію житлового будинку, без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Зазначеними діями порушено ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 4, 8 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,грн.

Наведене правопорушення виявлено у ході проведення позапланового заходу контролю, які відображені в акті, складеному за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 118-А від 23.03.2018.

Постанову про накладення адміністративного стягнення за 118-П від 17.04.2018 позивач вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 8 ст. 96 КУпАП передбачено відповідальність за експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта.

Кодексом України про адміністративні правопорушення у статті 8 визначена чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Конституцією України гарантуються права свободи та обов'язки людини і громадянина, зокрема статтею 58 гарантовано, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 у акті № 118-А від 23.03.2018 встановлено, що спірний житловий будинок та право власності на нього оформлено у 2009 році.

Кодексом України про адміністративні правопорушення станом на 13.07.2009 року не передбачалась відповідальність за експлуатацію об'єкту без вводу в експлуатацію, а тому подальші зміни в зазначений закон, які встановили відповідальність за експлуатацію об'єкта без вводу в експлуатацію погіршують становище позивача.

З огляду на положення ст. 58 Конституції України та ст. 8 КУпАП - ч.8 ст. 96 КУпАП зворотної сили не має і не підлягає до застосування в даних правовідносинах. Наведена обставина свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Крім того, про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення свідчить факт неправильного застосований Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Однак, в даній ситуації законодавством не передбачено прийняття в експлуатацію житлового будинку.

Введення в експлуатацію є складовою частиною забудови території і без останнього не представляється можливим оформити право власності. Будь який об'єкт будівництва до оформлення права власності вважається незавершеним будівництвом його експлуатація є небезпечною, а тому і заборонена. Держава гарантує права та свободи людини і громадянина, з метою попередження нещасних випадків, на етапі виконання будівельних робіт (тобто до вводу в експлуатацію) експлуатацію незавершеного будівництва заборонена. До даної заборони включено всі без винятку об'єкти будівництва в тому числі і житлові будинки, правда щодо останніх постійно здійснюється будівельна амністія, тобто спрощується порядок вводу в експлуатацію і не застосовуються санкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:отримання замовником або проектувальником вихідних даних;розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;затвердження проектної документації;виконання підготовчих та будівельних робіт;прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Однак, позивачем у 2009 році зареєстровано право власності на житловий будинок, тобто належним чином у відповідності до діючого на той момент законодавства України оформлено право власності. Ні чинним на момент виникнення права власності на житловий будинок , ні чинним на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності законодавством України - не передбачено обов'язку чи необхідності власнику нерухомого майна, здійснювати введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктів.

Варто також зазначити, що житловий будинок збудований у 2009 році, а Закон України Про регулювання містобудівної діяльності прийнятий у 2011 році, тобто навіть у випадку встановлення останнім обов'язку по вводу в експлуатацію збудованого житлового будинку, право власності на який належним чином оформлено, такий обов'язок виникатиме лиш у тих власників, які здійснили таке будівництво після прийняття закону.

У випадку оформлення права власності на будівлі та його державна реєстрація, будівля вважається придатною до експлуатації.

Також, постанова № 118-П від 17.04.2018 не відповідає вимогам КУпАП, в тому числі щодо форми так як КУпАП не передбачено такої форми постанови як по справі про адміністративне правопорушення .

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Тому позивач просив Постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-П від 17.04.2018 року відносно ОСОБА_1, яка винесена ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 - скасувати.

23.05.2018 року представник ОСОБА_2 інспектора будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області надав судові відзив на позов, у якому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, як безпідставному та необґрунтованому.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 27 квітня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі, з призначенням розгляду справи по суті на 23 травня 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позові вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 інспектора будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_5 прохав у задоволенні позову відмовити.

Обставини справи.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 14.04.2018 розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-П від 17.04.2018.

Відповідно до змісту вищезазначеної постанови позивачем побудований індивідуальний житловий будинок за адресою: Харківська область м. Дергачі, вул. Культури 135, без відповідного документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт та експлуатацію житлового будинку, без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Зазначеними діями порушено ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 4, 8 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності,затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з мою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Постановою КМУ № 294 від 09.07.2014 року та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 (порядок № 553) від 23.05.2011 року, основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, ! державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами, відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду і вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.

Крім того, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі, поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації за відповідною декларацією. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності) - здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно - будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Так, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком № 553, на підставі Направлення від 19.03.2018 П8-Н та наказу Заступника директора Департаменту від 19.03.2018 № 18 Про проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції •в Харківській області ОСОБА_3 із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 був здійснений виїзд на об'єкти будівництва за адресою: м. Дергачі, вул. Культури, 135, Харківський район, Харківська область.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 побудував індивідуальний житловий будинок по вул. Культури, 135 у м. Дергачі.

Під час проведення перевірки ОСОБА_1 було представлено рішення: Дергачівського районного суду Харківської області від 13.07.2009 по справі № 2-1942 про визнання права власності на самовільно побудоване будівництво: індивідуальний житловий будинок літ. A-3 , Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно: реєстраційний номер 28424509 від 01.10.2009 (виданого на підставі рішення суду від 13.07.2009 по справі № 2-1942), технічний паспорт, виготовлений КПТІ Інвентрос від 15.05.2009 інвен. №2-6204 реєстр. № 47-4272.

Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо об'єкта за вищезазначеною адресою відсутня.

Виконані будівельні роботи на Об'єкті без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт. За зовнішніми ознаками та наявною інформацією Об'єкт можливо віднести до класу наслідків CCI. Також встановлено, що на момент перевірки Об'єкт експлуатується. Під час проведення перевірки проводилась фотофіксація.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим порядком.

Так посадовими особами головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_6 складений Акт за результатами проведення планового (позапланового) державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 118-А.

Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт .У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Посадовими особами Департаменту, на виконання п. 17 Порядку № 553 складений Протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2018 та наданий відповідний Припис - 118-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою негайно зупинити експлуатацію Об'єкта відповідно до норм діючого законодавства; усунути виявлене правопорушення шляхом оформлення відповідної документації згідно до вимог чинного законодавства або приведення земельної ділянки в попередній стан в термін до 13.05.2018 року.

Таким чином, на підставі проведеної перевірки посадовою особою Департаменту був складений акт, протокол про адміністративне правопорушення та наданий відповідний припис.

При складанні Протоколу ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, 12 поверх. Від отримання та підписання Протоколу ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 21 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису було відмовлено, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Посадові особи Департаменту на вимогу п. 21 Порядку № 553 направили на адресу позивача цінний лист з описом, який позивачем був отриманий.

Постанова № 118-П по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5950,0 грн., була винесена 17.04.2018 за участю адвоката ОСОБА_4 та клопотання ОСОБА_1 від 13.04.2018.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1, не погоджуючись із Постановою Департаменту № 118-П від 17.04.2018, зазначає, що на момент виникнення за ним права власності на Об'єкт не було обов'язку чи необхідності власнику нерухомого майна здійснювати введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Але станом на 2009 рік ,тобто момент виникнення права власності на житловий будинок у позивача по справі в Україні діяв ЗУ Про планування та забудову території , який втратив чинність 20.04.2018 року у зв'язку із набуттям чинності ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності .

У відповідності до ст. 30-1 Закону України Про планування та забудову території - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний проектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Отже, вищенаведені норми повністю спростовують твердження позивача про те, що на момент виникнення права власності на житловий будинок у позивача по справі у 2009 році не було обов'язку чи необхідності власнику нерухомого майна здійснювати введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Крім того, в 2009 році діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923 Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів .

На теперішній час процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів , якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, в тому числі й щодо об'єктів, побудованих у період з 05.08.1992 по 12.03.2011.

У даному разі впродовж десяти років, а саме з моменту закінчення будівництва об'єкта у 2008-2009 році по теперішній час, ОСОБА_1 продовжує відкрито експлуатувати спірний житловий будинок, який не було введено в експлуатацію у відповідності до норм законодавства України, але чинним КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за триваюче правопорушення .

Відповідно до статті 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

При цьому у такого державного органа як ОСОБА_2 інспектор будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області були всі можливості для своєчасного виявлення правопорушення та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності після внесення змін та доповнень до ч.8ст. 96 КУпАП згідно ЗУ № 4220-У1 від 22.12.2011 року, ЗУ № 1817-У111 від 17.01.2017 року, т.я.

у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 інспектора будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_5 підтвердив, що адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1 було виявлено тільки у березні 2018 року через подання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області, де вказано, що при будівництві спірного житлового будинку ОСОБА_1 було порушено вимоги щодо цільового використання спірної земельної ділянки, і на землях сільськогосподарського підприємства САД за адресою м. Дергачі, вул. Культури,135 - позивачем збудовано житловий будинок. При цьому Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області позбавлений можливості самостійно без подання інших державних органів проводити інспекційні планові та позапланові перевірки і інші заходи контролю щодо дотримання вимог законодавства відносно фізичних осіб та збудованих ними житлових будинків.

Однак, відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч.5 ст. 41 Закону № 3038 VI, п.10 Порядку № 553, орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами Національної поліції, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Тобто порушення вимог КУпАП могло бути своєчасно виявлене державними органами, т.я. порушення адміністративного законодавства з боку ОСОБА_1 щодо не введення в експлуатацію закінченого будівництвом спірного житлового будинку на землях сільськогосподарського підприємства САД за адресою м. Дергачі, вул. Культури,135 - відбулося у 2009 році. При цьому рішенням Дергачівського райсуду Харківської області від 13 липня 2009 року за ним визнано право власності на вказаний житловий будинок.

Тобто спір щодо нецільового використання земельної ділянки за адресою м. Дергачі, вул. Культури, 135 визначився у 2009 році. Однак ці спори щодо нецільового використання земельної ділянки за даною адресою та визнання права власності на збудований житловий будинок не були прихованими і такими, які не можна було виявити державі в особі своїх уповноважених органів, до компетенції яких належить здійснення розпорядження земельними ділянками, а також контролю у сфері земельних відносин.

Спірній земельній ділянці присвоювався кадастровий номер 6322010100:01:000:0593 - приватне сільськогосподарське підприємство САД , ЕДРПОУ 21215199, встановлювались межі земельної ділянки на підставі розробленої технічної документації із землеустрою.

Згідно витягу з протоколу № 20 засідання земельної комісії Дергачівської РДА від 01.11.2006 року ПСП САД надало дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування господарських споруд колишнього господарського двору КПС Дергачівське відгодівель на території Дергачівської міської ради в межах населеного пункту .

На підставі договору дарування майнового паю, договорів купівлі з КСП САД отримано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства з боку позивача, видане Дергачівською міською радою.

Тобто погодження технічної документації із землеустрою відбувалось за участю державних органів, які мали повноваження контролю та виявлення порушень при прийняті рішення органом місцевого самоврядування і мали змогу з 2009 року виявити спори щодо землевпорядкування при передачі позивачу у користування спірної земельної ділянки і, щоб своєчасно поставити питання про оскарження рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області мало повноваження щодо контролю в сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель.

Вимогами ст. 15 Закону України "Про охорону землі" передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель належить, зокрема, забезпечення реалізації державної політики щодо використання та охорони земель.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від ІЗ квітня 2011 року Я 459/2011 та постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охоронною земель, усіх категорій га форм власності організовує та здійснює Держсільгоснінспекиія України.

Відповідно до сі. 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень І вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно ст. 9 нього Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Таким чином, у державі через утворені нею органи, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і могло бути відомо про порушення права власності КСП САД на спірну земельну ділянку з часу вчинення цього порушення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

З врахуванням наведеного держава в особі спеціально створених органів державної влади ще з 2009 року повинна була знати про наявність спорів під час передачі у користування позивачу чи у приватну власність КСП САД спірної земельної ділянки, однак уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов'язків щодо усунення вказаних порушень протягом десяти років, в зв'язку з чим строк притягнення позивача ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення у вигляді експлуатації житлового будинку,який не введений до експлуатації - на теперішній час сплив, тим більше, що у КУпАП відсутній такий термін як триваюче правопорушення .

Тому, враховуючи все вищезазначене позовні вимоги слід задовольнити та постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-П від 17.04.2018 року відносно ОСОБА_1, яка винесена ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 - скасувати за пропуском строку для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

У Х В А Л И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-П від 17.04.2018 року відносно ОСОБА_1, яка винесена ОСОБА_2 інспектором будівельного нагляду відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. Ю. Кононихіна