Вирок

від 22.10.2018 по справі 752/11577/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/11577/18

провадження №: 1-кс/752/8916/18

У Х В А Л А

22.10.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

представника СВК «Селянська мрія» ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянська мрія» ОСОБА_4 про скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 року в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва надійшло клопотання голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянська мрія» ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі №752/11577/18, в рамках кримінального провадження №4201810101000084, відомості щодо якого внесені 04.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 КК України, а саме на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (далі ДФС України) №37517000336407, що належить Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Селянська мрія» (ідентифікаційний код: 41675670) (далі СВК «Селянська мрія»).

В обґрунтування клопотання голова СВК «Селянська мрія» ОСОБА_4 зазначив, що в межах здійснення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України №37517000336407, що належить СВК «Селянська мрія».

27.06.2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/11577/18, накладено арешт на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України №37517000336407, що належить СВК «Селянська мрія» та зобов`язано ДФС України зупинити реєстрацію виписаних податкових накладних СВК «Селянська мрія» в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України на дату та час отримання ухвали та надано прокурору Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 довідку про суму лімітів ПДВ, яка знаходиться на рахунку СВК «Селянська мрія» № НОМЕР_1 в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України на дату та час отримання ухвали.

При цьому, зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодній посадовій та/або службовій особі вказаного кооперативу не повідомлено підозру, вказаний кооператив не має ознак фіктивності, є реально діючим, що здійснює свою господарську діяльність. Відсутні та не зазначені докази того, що грошові кошти, які обліковуються на вказаному рахунку є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, накладений арешт в повній мірі зупиняє діяльність кооперативу.

Разом з тим, вказує, що на момент розгляду клопотання прокурора та постановлення ухвали про накладення арешту представники кооперативу не були присутні.

Таким чином, накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник СВК «Селянська мрія» ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Однак, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи та розгляду за їх відсутність до суду не надходили, у зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора та слідчого.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документи, заслухавши обґрунтування представника СВК «Селянська мрія» ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у слідчому управлінні фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС перебуває кримінальне провадження № 4201810101000084, відомості щодо якого внесені 04.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 03.04.2017 року невстановлені особи придбали ТОВ «Джейвіс Компані» (ідентифікаційний код: 41125264) з метою прикриття незаконної діяльності та шляхом реєстрації змін в установчих та реєстраційних документах змінили назву товариства на ТОВ «ФГ Сокіл» (ідентифікаційний код: 41125264), учасником та єдиною службовою особою зареєстрували ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що засвідчено свідоцтвом про смерть від28.04.2017 року ТКГ234987. У період з лютого 2018 року по теперішній час, після смерті ОСОБА_6 , використовуючи реквізити та рахунки ТОВ «ФГ «Сокіл» зареєстрували у Єдиному реєстрі податкових накладних від імені ОСОБА_6 122 податкові накладні щодо нібито постачання ТОВ «ФГ Сокіл» в адресу 16 СПД-покупців сільськогосподарської продукції на загальну суму 148837519,00 грн., в тому числі ПДВ 24806087,00 грн., в результаті чого на спеціальні рахунки зазначених підприємств в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України надійшли відповідні суми ліміту ПДВ.

За даними органу досудового розслідування одним із СПД-покупців на спеціальний рахунок якого в СЕА ПДВ ДФС України від ТОВ «ФГ «Сокіл» надійшло 609287,00 грн. ліміту ПДВ, є СВК «Селянська мрія», яке є платником ПДВ, перебуває на податкову обліку в ДПІ Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, має основний вид діяльності згідно КВЕД оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, його юридична адреса м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11-Б, кв. 8.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі №752/11577/18 накладено арешт на суму ліміту ПДВ в розмірі 609287,00 грн, що знаходиться на спеціальному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України №37517000336407, що належить СВК «Селянська мрія» та зобов`язано ДФС України зупинити реєстрацію виписаних податкових накладних СВК «Селянська мрія» в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України на дату та час отримання ухвали та надано прокурору Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 довідку про суму лімітів ПДВ, яка знаходиться на рахунку СВК «Селянська мрія» № НОМЕР_1 в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України на дату та час отримання ухвали.

Як вбачається із ухвали слідчого судді від 27.06.2018, слідчим суддею встановлено, що арешт накладався саме на підставі пункту 1 частини другої ст.170 КПК України, оскільки нібито відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являється формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні і не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, тобто не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об`єкти. Арешт накладається виключно на майно (матеріальні об`єкти) у передбачених випадках.

Згідно ст. 200-1.1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку.

Тобто, система електронного адміністрування ПДВ - це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є, за своєю суттю, обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПК України.

Отже, суб`єкт господарювання не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки, за своєю суттю, це показник здійснення своїх господарських операцій.

Відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на Додану вартість» №643-19 від 16.07.2012 року, встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.

Слідчий суддя приходить висновку, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в ДФС України не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а є показником здійснення господарської операції, тому арешт цих лімітів, накладений ухвалою слідчого судді від 27.06.2018 року, неможливо конфіскувати, здійснити відчуження, та спрямувати їх на відшкодування завданої шкоди у разі пред`явлення цивільного позову. При цьому, арешт лімітів ПДВ перешкоджає повноцінному функціонуванню діяльності кооперативу, що призводить до порушення прав та законних інтересів без наявності обґрунтованої підозри у здійсненні неправомірної, протиправної або будь-якої іншої незаконної діяльності.

Крім того, будь-яких даних, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється відносно СВК «Селянська мрія», його посадових та/або службових осіб, слідчому судді не надано. Такі дані також відсутні в ухвалі слідчого судді від 27.06.2018 у справі №752/11577/18.

Отже, відсутні належні правові підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також, згідно зі ст. 96-3 КК України, відсутні підстави для застосування до кооперативу заходів кримінально-правового характеру.

Разом з тим, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ узагальнив судову практику щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (від 07.02.2014 року), згідно якої чітко визнав, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про накладення арешту на їх майно.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Таким чином, арешт на активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України накладено необґрунтовано, оскільки посадові та/або службові особи вказаного кооперативу, не мають статусу підозрюваних або обвинувачених, та в силу закону не несуть будь-яку матеріальну відповідальність.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон чітко визначає підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту не встановлена наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на дані системи електронного адміністрування ПДВ вказаного кооперативу.

Окрім цього, слідчому судді не надано доказів того, що активи сум лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України є доказом вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що вони є об`єктом кримінально-протиправних діянь та набуті кримінально-протиправним шляхом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Отже, висновки прокурора, та як наслідок - слідчого судді в ухвалі про накладення арешту на активи сум лімітів ПДВ вищевказаного кооперативу в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом - є припущеннями.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання голови СВК «Селянська мрія» ОСОБА_4 про скасування арешту майна є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянська мрія» ОСОБА_4 про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 27.06.2018 року в справі №752/11577/18 у кримінальному провадженні №4201810101000084, відомості щодо якого внесені 04.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 КК України, а саме: на суму ліміту ПДВ в розмірі 609287,00 грн, що знаходиться на спеціальному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України №37517000336407, що належить Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Селянська мрія» (ідентифікаційний код:41675670), шляхом розблокування сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Поновити реєстрацію виписаних податкових накладних Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Селянська мрія» (ідентифікаційний код:41675670) в Єдиному реєстрі податкових накладних Державній фіскальній службі України на дату та час отримання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання слідчим суддею та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1