Ухвала

від 24.10.2018 по справі 760/28603/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/213/2018 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Мрія Старосілля» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №52016000000000357 , -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та накладено арешт на корпоративні права товариств в тому числі ТОВ «Мрія Старосілля», якими володіє підозрюваний за ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №52016000000000357 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя погодився з доводами клопотання органу досудового розслідування про те що у кримінальному провадженні існує необхідність у накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 та враховуючи, що санкція статті 191 КК України передбачає додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Мрія Старосілля» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового про накладення арешту на майно. Апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та зазначає, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники провадження не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте причину своєї неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у їх відсутність, що не суперечить положенням ч. 4 ст.405, ч. 1 ст.172 КПК України

Вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000357 від 10.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 367 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

18.12..2017 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, що внесене в межах зазначеного кримінального провадження, про накладення арешту на корпоративні права товариств в тому числі ТОВ «Мрія Старосілля», якими володіє підозрюваний за ч.5 ст.191 КК України, слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові підстави для його задоволення.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Таким чином, накладення арешту на майно за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за які може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на корпоративні права товариств в тому числі ТОВ «Мрія Старосілля», якими володіє підозрюваний за ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №52016000000000357 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт корпоративні права, яким володіє ОСОБА_8 діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Мрія Старосілля» ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та накладено арешт на корпоративні права товариств в тому числі ТОВ «Мрія Старосілля», якими володіє підозрюваний за ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №52016000000000357 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Мрія Старосілля» ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .