Ухвала

від 23.10.2018 по справі 757/37445/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

директора ТОВ МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 , що представляє інтереси ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА», директора ТОВ МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017000000003241 від 10 жовтня 2017, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ):

- ТОВ «МАРІО ГРУП» (ЄДРПОУ 40881011);

- ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40238426), ТОВ «ІМПЕКС УА» (ЄДРПОУ 40541119);

- ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» (ЄДРПОУ 41782517) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст.98,170 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в яких просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арештуна майно ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА» відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя не звернув уваги на те, що клопотання про арешт майна подано не уповноваженою особою, оскільки у чинній редакції ст..38,216 КПК України серед переліку органів досудового розслідування на час розгляду клопотання відсутні слідчі органів прокуратури у якості органів досудового розслідування, а також відсутня постанова про призначення підслідності кримінального провадження № 42017000000003241 за слідчими Генеральної прокуратури України.

Додає, що орган досудового розслідування не долучив до клопотання належні докази що обґрунтовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, оскільки в ньому відсутні докази розміру заподіяних збитків завданих в наслідок вчинення кримінального правопорушення, наявність відомостей про повідомлення про підозру посадовим особам товариств, наявність цивільного позову, не вказано суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА». Слідчий суддя, як додає апелянт, не оцінив розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ(ліміту ПДВ) ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА». на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим завдали шкоди та фактично заблокували здійснення господарської діяльності.

Директор ТОВ «МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5 не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арештуна майно ТОВ «МАРІО-ГРУП» відмовити. Апелянт зазначає, що ухвали підлягає скасування оскільки вона не містить відомостей та викладу обставин причетності товариства до розслідуваного злочину. Апелянт зазначає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відповідність арештованого майна критеріям ст..98 КПК України.

Директор ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» ОСОБА_7 не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арештуна майно ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ». Апелянт вказує що рішення прийнято з недотриманням норм КПК України, а від так має бути скасовано. Додає, що ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» зареєстровано 06.12.2017 року в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб, а відомості про кримінальне провадження внесені до ЄДРДР 10.10.2017, а тому, вказані обставини свідчать, що на момент вчинення неправомірних дій дане підприємство не існувало.

Прокурора та інші представники до суду не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були завчасно повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутність інших сторін, що не суперечить положенням ч. 4 ст.405, ч. 1 ст.172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку директора ТОВ МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003241 від 10 жовтня 2017 за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2016 року по теперішній час ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та іншими особами, створено та придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що отримані на рахунки указаних вище юридичних осіб кошти перераховувались у адресу суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, які не є платниками ПДВ, та на рахунки фізичних осіб, після чого обготівковувались через каси відділень банківських установ. Зазначені фінансово-господарські операції є такими, які направлені на вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними в наслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів, а також з метою мінімізації податкового навантаження підприємствами реального сектору економіки перед Державним бюджетом.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями було встановлено, що діяльність по переведенню безготівкових коштів у готівку, мінімізацію податкового навантаження перед Державним бюджетом, здійснювалась із використанням, серед іншого, реквізитів низки суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, в тому числі і ТОВ «МАРІО ГРУП» (ЄДРПОУ 40881011); ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40238426), ТОВ «ІМПЕКС УА» (ЄДРПОУ 40541119); ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» (ЄДРПОУ 41782517)

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження 42017000000003241 слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) оскільки майно, відповідають критеріям ст. 167 КПК України, та є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідност. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим до клопотання, кримінальне провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, тобто фіктивне підприємництво та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на грошові кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «МАРІО ГРУП» (ЄДРПОУ 40881011); ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40238426), ТОВ «ІМПЕКС УА» (ЄДРПОУ 40541119); ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» (ЄДРПОУ 41782517), разом з тим, стороною обвинувачення не надано, а слідчим суддею не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. В матеріалах, доданих слідчим до клопотання не вбачається належних доказів, які б підтверджували відношення вищевказаних товариств до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 205 ,ч. 2 ст. 209 КК Українитанаявність повідомлення про підозру посадовим особам цих товариств.

Не надано стороною обвинувачення також інших даних, які б могли свідчити про легалізацію доходів ТОВ «МАРІО ГРУП»; ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС», ТОВ «ІМПЕКС УА»; ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» під час здійснення фінансових операцій із перерахуванням грошових коштів.

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що грошові кошти, були набуті ТОВ «МАРІО ГРУП»; ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС», ТОВ «ІМПЕКС УА»; ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови слідчоговід 31 липня 2018 року про визнання коштів ПДВ в ситемі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) речовими доказами.

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для їх власників.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 , що представляє інтереси ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА», директора ТОВ МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_8 , як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 , що представляє інтереси ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» та ТОВ «Імпекс УА», директора ТОВ МАРІО-ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» ОСОБА_7 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року, в частині задоволення клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладення арешту на грошові кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ): ТОВ «МАРІО ГРУП» (ЄДРПОУ 40881011); ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40238426), ТОВ «ІМПЕКС УА» (ЄДРПОУ 40541119); ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» (ЄДРПОУ 41782517) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 в частині накладення арешту на грошові кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ): ТОВ «МАРІО ГРУП» (ЄДРПОУ 40881011); ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40238426), ТОВ «ІМПЕКС УА» (ЄДРПОУ 40541119); ТОВ «ХІМ АГРО РЕЗЕРВ» (ЄДРПОУ 41782517) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/824/352/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_26 Доповідач: ОСОБА_1