Рішення від 23.10.2018 по справі 904/2560/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2560/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Башкова Костянтина Анатолійовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 21.12.2016 № 1267

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ольховська А.М., дов. №7/26-44 від 04.01.2018, представник.

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Житна В.В., дов. №4-0.61-258/62-18 від 11.09.2018, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Башков Костянтин Анатолійович звернувся до господарського суду з позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, в якому просить суд визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 1267 від 21.12.2016 Про відмову фізичній особі-підприємцю Башкову К.А. у наданні згоди на подальше користування частинами земельних ділянок в частині відмови фізичній особі - підприємцю Башкову Костянтину Анатолійовичу в наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки, наданої на підставі договору особистого сервітуту від 29.01.2014 № 4469993 (частина земельної ділянки площею 0,0077 га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155) для розміщення тимчасової споруди торговельного павільйону), з моменту його прийняття, як таке, що є необґрунтованим та не відповідає вимогам діючого законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та передчасним у вказаній вище частині, так як зазначені у ньому підстави відмови не відповідають дійсності, оскільки позивач, як сервітуарій, належно виконував обов'язки, відповідно до умов договору особистого сервітуту від 12.12.2013 № 12013183, укладеного із відповідачем, та не порушував межі виділених земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 31.07.2018.

30.07.2018 на адресу суду електронною поштою надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 30.07.2018 № 377, в якому відповідач зазначив, що за нормами чинного законодавства Криворізька міська рада має виключне право вирішувати питання встановлення земельних сервітутів щодо земель, які є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу, а прийняті нею рішення є обов'язковими до виконання на всій території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Наприкінці 2013 року на підставі рішення міської ради від 27.11.2013 №2333 між Криворізькою міською радою (розпорядник) та Фізичною особою-підприємцем Башковим К.А. (сервітуарій) укладено договір особистого сервітуту №12013183 від 12.12.2013, зареєстрований 29.01.2014 за №4469993, щодо частини земельної ділянки, розташованої на вул. Адмірала Головка м. Кривого Рогу, у районі житлового будинку №62, площею 0,0077 га (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155). За змістом п.3.1. названого договору, його укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору сервітуарій, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше, ніж за два місяці до строку закінчення договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення. Однак, підстав для поновлення даних договорів з позивачем після закінчення строку їх дії не було з огляду на неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань. Так, 30.11.2016 комісією управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, створеною на виконання ст.189 Земельного кодексу України, Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кривому Розі, затвердженого рішення міської ради від 27.07.2011 №514, встановлено, що позивачем самовільно здійснено добудову торговельного павільйону, в результаті чого його розмір збільшився та не відповідає нормам, передбаченим Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, що, також призвело до порушення меж земельної ділянки та невідповідності погодженим паспортам прив'язки. За даним фактом комісією складено відповідний акт обстеження земельної ділянки від 30.11.2016. Таким чином, враховуючи допущені позивачем порушення, закономірно, що він втратив своє переважне право на поновлення договору сервітуту, закріплене у п 3.1., пп. 8.3.3. Договорів. За викладених обставин, відповідач обґрунтовано дійшов висновку про відмову позивачу у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки площею 0,0077 га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155), шляхом прийняття рішення від 21.12.2016 №1267. Просив суд відмовити в позові у повному обсязі

30.07.2018 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання відповідача від 30.07.2018 № 378 про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке мотивоване тим, що рішення у даній справі безпосередньо впливатиме на права та обов'язки вищезазначених управлінь, оскільки даний спір прямо зачіпає питання, віднесені до їх повноважень.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2018 підготовче засідання відкладено на 16.08.2018, у зв'язку із неявкою представників сторін та необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 20.09.2018 .

Ухвалою господарського суду від 20.09.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; підготовче засідання відкладено на 09.10.2018.

28.09.2018 на адресу господарського суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій ФОП Башков К.А. зазначив, що згідно паспорту прив'язки, доданого до матеріалів справи, загальна площа торгівельного павільйону за адресою: вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 складає - 24,0 м.кв., що, всупереч зазначеній у оскаржуваному рішенні інформації, відповідає вимогам п. 1.4. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Стверджує, що згідно кадастрового плану земельної ділянки та плану розташування земельної ділянки, межі ділянки та умови використання сервітутної земельної ділянки ФОП Башковим К.А. не порушені, тому підстав для відмови у подовженні терміну оренди на наступні три роки відсутні. Таким чином, вважає, що відмова в наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки, наданої на підставі договору особистого сервітуту від 29.01.2014 № 4469993 (частина земельної ділянки площею 0,0077га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155) для розміщення тимчасової споруди торговельного павільйону), є необгрунтованою та безпідставною, а тому рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 1267 від 21.12.2016 в цій частині підлягає скасуванню з моменту його прийняття.

09.10.2018 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи-2, в яких остання зазначила, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, в той час як Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має право розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення лише державної форми власності. Просила суд прийняти рішення у даній справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.10.2018.

У призначене судове засідання відповідач та третя особа-1 явку повноважних представників не забезпечили. Третя особа-1 витребувані судом документи не надала.

23.10.2018 на адресу суду електронною поштою надійшли клопотання позивача та представника позивача про розгляд справи без їх участі.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи-1, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 27.11.2013 № 2333 Про затвердження технічної документації із землеустрою, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки та надання дозволу на складання договорів особистого сервітуту під тимчасовими спорудами (а.с. 13) вирішено затвердити Фізичній особі-підприємцю Башкову Костянтину Анатолійовичу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок під тимчасовими спорудами, на які поширюється право сервітуту; надано дозвіл на складання терміном на 3 роки договорів особистого сервітуту на земельні ділянки під тимчасовими спорудами для здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідно до додатку до рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 27.11.2013 № 2333 Перелік земельних ділянок, відносно яких затверджується технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж їх частин, на які поширюється право сервітуту під тимчасовими спорудами (а.с. 13) технічна документація із землеустрою затверджується на частину земельної ділянки площею 0,0077 га, що розташована за адресою: Тернівський район, вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62, кадастровий номер 1211000000:07:061:0155, площа забудови однієї споруди 24,0 кв.м.; кількість споруд 1.

На підставі рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 27.11.2013 № 2333 між Криворізькою міською радою (розпорядник) та Фізичною особою-підприємцем Башковим Костянтином Анатолійовичем (сервітуарій) укладено договір особистого сервітуту № 12013183 від 12.12.2013 (далі - договір), відповідно до умов якого розпорядник на підставі рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 27.11.2013 № 2333 встановлює межі зони дії особистого сервітуту щодо частини земельної ділянки житлової та громадської забудови, а сервітуарій розміщує в цих межах тимчасову споруду торгівельного павільйону (п. 1.1. договору).

Частина земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, розташована за адресою: вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 у Тернівському районі м. Кривого Рогу (п. 1.2. договору).

Площа частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, складає 0,0077 га (п. 2.1. договору).

Кадастровий номер частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут 1211000000:07:061:0155 (п. 2.3. договору).

Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку дії договору сервітуарій, який належно виконував обов'язки, відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення. У разі відсутності заперечень з боку розпорядника щодо поновлення строку дії договору на новий термін протягом одного місяця після його закінчення, договір вважається поновленим на тих же самих умовах і на той же термін (п. 3.1. договору).

Порушення сервітуарієм термінів звернення веде до втрати переважного права щодо поновлення договору (п. 3.2. договору).

Користування частиною земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут є платним (п. 4.1. договору).

Частина земельної ділянки житлової та громадської забудови, щодо якої встановлено особистий сервітут, передається у строкове платне користування для розташування тимчасової споруди торгівельного павільйону (п. 5.1. договору).

Сервітуарій зобов'язаний виконувати та не порушувати обмеження (обтяження) щодо об'єкта користування в обсязі, передбаченому законом або договором; виконувати обов'язки, передбачені Законом України Про оренду землі та іншими правовими актами (п. 8.4.4. та п. 8.4.15. договору).

Відповідно до п. 11.2. договору дія договору припиняється в разі:

Закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.2.1. договору);

Отримання сервітуарієм заперечення розпорядника щодо його поновлення на новий термін (п. 11.2.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та державної реєстрації права сервітуту, яке поширюється на зазначену земельну ділянку (п. 14.1. договору).

Відповідно до витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 16988997 від 29.01.2014 (а.с. 20) державна реєстрація права сервітуту відбулась за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10426207 від 29.01.2014.

Як вказано вище, згідно з пунктом 3.1. договору, після закінчення строку договору сервітуарій має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк.

ФОП Башков К.А., стверджує, що він, скориставшись своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, звернувся до Криворізької міської ради в визначеному законом порядку з відповідною заявою від 23.11.2016.

Рішенням Криворізької міської ради № 1267 від 21.12.2016 Про відмову фізичній особі-підприємцю Башкову К.А. у надані згоди на подальше користування частинами земельних ділянок Фізичній особі-підприємцю Башкову Костянтину Анатолійовичу відмовлено в наданні згоди на подальше користування частинами земельних ділянок, наданих на підставі договору особистого сервітуту від 29.01.2014 р. № 4469993 (частина земельної ділянки площею 0,0077га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155) для розміщення тимчасової споруди торговельного павільйону).

У рішенні Криворізької міської ради № 1267 від 21.12.2016 зазначено, що фактично на земельних ділянках розташовані торговельні павільйони, розміри яких не відповідають нормам, передбаченим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , межі частин земельних ділянок порушені та не відповідають межам, погодженим паспортами прив 'язки.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1.4. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, застосовуються терміни у такому значенні: стаціонарна ТС -споруда, яка мас закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Згідно паспорту прив'язки, доданого до матеріалів справи, загальна площа торгівельного павільйону за адресою: вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 складає - 24,0 м.кв., тому інформація щодо невідповідності розміру павільйону, зазначена у рішенні, є невірною. Відповідне рішення Криворізької міської ради містить посилання на акт обстеження земельної ділянки від 30.11.2016 p., який складено без участі ФОП Башкова К.А. При цьому, з цим актом можливості ознайомитись позивачу не надали, що ставить під сумнів правомочність складання та зміст даного акту, та й взагалі його існування. Факти (акти, схеми, геодезичні зйомки), які б підтверджували порушення меж земельної ділянки, не надані та до оскаржуваного рішення не долучені. Згідно кадастрового плану земельної ділянки та плану розташування земельної ділянки межі ділянки та умови використання сервітутної земельної ділянки ФОП Башковим К.А. не порушені, тому підстав для відмови у подовженні терміну оренди на наступні три роки - відсутні.

Таким чином, як вважає позивач, відмова у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки площею 0,0077га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155), наданої на підставі договору особистою сервітуту від 29.01.2014 № 4469993, є необґрунтованою та безпідставною, а тому рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 1267 від 21.12.2016 року в цій частині підлягає скасуванню з моменту його прийняття, проти чого заперечує позивач, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та третьої сособи-2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним законом.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пп. 34 ч 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Враховуючи викладене Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу, та здійснювати від її імені і в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, у тому числі і вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений .

За ст. 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, Криворізька міська рада має виключне право вирішувати питання встановлення земельних сервітутів щодо земель, які є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу.

Як вказано вище, на підставі рішення міської ради від 27.11.2013 № 2333 між Криворізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Башковим К.А. було укладено договір особистого сервітуту № 12013183 від 12.12.2013. За змістом п.3.1. договору, його укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору сервітуарій, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше, ніж за два місяці до строку закінчення договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення.

У відповідності до п. в ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів - право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок № 244), який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 244 підставою для розміщення стаціонарної тимчасової споруди (далі - ТС) є паспорт прив'язки тимчасової споруди.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2. Порядку № 244).

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.4. Порядку № 244).

Розміщення окремих ТС здійснюється згідно з цим порядком (п. 1.7. Порядку № 244).

Стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. (п. 1.4 зазначеного Порядку № 244).

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контору) або не мати такого приміщення.

Державними будівними нормами України "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" (ДБН В.2.2-23:2009) визначено поняття малої архітектурної форми та павільйону, згідно з якими малою архітектурною формою визначено павільйони, кіоски, торгівельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Павільйон - торгівельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торгівельну залу для покупців.

Отже, тимчасова споруда та мала архітектурна форма це - слова синоніми, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення. Законодавець визначив, що тимчасова споруда та мала архітектурна форма це є павільйони.

Відповідно до п. 2.21. Порядку № 244 відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається.

Розміщення ТС самовільно забороняється (п.2.31. Порядку № 244),

Рішенням Криворізької міської ради від 27.07.2011 № 514 затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кривому Розі (далі - Положення № 514).

Основними завданнями самоврядного контролю є: здійснення контролю за використанням та охороною земель міста, додержанням земельного та екологічного законодавства (п. 1.4. Положення № 514).

Самоврядний контроль за використанням і охороною земель: полягає у забезпеченні додержання органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання і громадянами земельного законодавства та включає правові, економічні і соціальні заходи, спрямовані на додержання вимог земельного законодавства; повинен здійснюватися регулярно і своєчасно, що значно підвищить ефективність та результативність контрольної діяльності; передбачає постійне спостереження за станом використання земель, отримання від землекористувачів і землевласників відповідної проміжної та підсумкової інформації про використання земель, аналіз цієї інформації та внесення пропозиції щодо ефективного та раціонального використання земель (п. 1.6. Положення № 514).

Забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель у місті покладається на виконком міської ради та виконавчі комітети районних у місті рад (п. 2.1. Положення № 514).

Безпосереднє проведення самоврядного контролю за використанням і охороною земель здійснюється посадовими особами управління земельних ресурсів виконкому міської ради та виконкомів районних у місті рад (п. 2.2. Положення № 514).

Самоврядний контроль передбачає: спостереження за станом використання земель та виконанням заходів щодо їх охорони (п. 2.4. Положення № 514).

Самоврядний контроль здійснюється шляхом: обстеження земельних ділянок щодо дотримання умов їх використання та охорони відповідно до чинного законодавства України та укладених договорів оренди землі (п. 2.5. Положення № 514).

Відповідно до п. 3.1. Положення № 514 посадові особи, які здійснюють самоврядний контроль за використанням та охороною земель, мають право:

Обстежувати земельні ділянки щодо дотримання умов їх використання та охорони відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів міської ради та укладених договорів оренди (п. 3.1.1. Положення № 514).

Складати акти обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок та за фактом виявлення порушень подавати матеріали до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства України (п. 3.1.2. Положення № 514).

Проводити у випадках, установлених законодавством, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням (п. 3.1.4. Положення № 514).

Методи самоврядного контролю - це способи здійснення контрольної діяльності з метою забезпечення дотримання суб'єктами господарювання і громадянами вимог земельного законодавства і способи виявлення порушень земельного законодавства та засоби цілеспрямованого впливу відповідних органів на стан законності використання земель (п. 4.1. Положення № 514).

Види методів самоврядного контролю: обстеження (спостереження); обстеження при поновленні договорів оренди земельних ділянок (п. 4.2. Положення № 514).

Обстеження (спостереження) як метод самоврядного контролю полягає в одержанні інформації про стан: використання земель; виконання природоохоронних заходів власниками земель чи землекористувачами; документації, що підтверджує права на землю. Під час обстеження (спостереження) можливо встановити факти порушень земельного законодавства, вимоги і чинники, що сприяли цим порушенням (п. 4.3. Положення № 514).

При обстеженні земельних ділянок чи спостереженні можуть бути виявлені порушення земельного законодавства щодо здійснення окремих видів господарської діяльності: самовільне відхилення від проектів землеустрою (п. 5.1. Положення № 514).

При обстеженні земельних ділянок чи спостереженні можуть бути виявлені порушення земельного законодавства, зокрема, щодо самовільного відхилення від проектів землеустрою (п.5.1. Положення).

30.11.2016 комісією управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки площею 0,0077 га, що розташована за адресою: Тернівський район, вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62. Обстеженням встановлено, що земельна ділянка використовується для розміщення тимчасової споруди торгівельного павільйону. При візуальному обстеженні виявлено, що межі земельної ділянки порушені, не відповідають паспорту прив'язки, споруда торгівельного павільйону добудована. За даним фактом комісією складено відповідний Акт обстеження земельної ділянки від 30.11.2016 (а.с. 50).

Господарський суд зазначає, що до Акту обстеження земельної ділянки від 30.11.2016 додано фотографії зазначеного вище торгівельного павільйону (а.с. 51), з яких вбачається, що до торгівельного павільйону здійснено добудову.

Відповідач зазначає, що позивачем самовільно здійснено добудову торговельного павільйону, в результаті чого його розмір збільшився та не відповідає нормам, передбаченим Порядком № 244, що, також призвело до порушення меж земельної ділянки та невідповідності погодженим паспортам прив'язки.

З вищевикладеного вбачається, що фактично комісією виявлено допущені позивачем порушення вимог Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності .

Пункт д ч.1 ст. 102 Земельного кодексу України, у разі порушення власником сервітуту умов користування дія земельного сервітуту підлягає припиненню.

У відповідності до п. 11.2.1. договору дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Як вказано вище, відповідно до п. 8.4.4. та п. 8.4.15. договору сервітуарій зобов'язаний виконувати та не порушувати обмеження (обтяження) щодо об'єкта користування в обсязі, передбаченому законом або договором; виконувати обов'язки, передбачені Законом України Про оренду землі та іншими правовими актами.

Як встановлено судом, позивачем не дотримано вищевказаних умов договору та вимог чинних нормативно-правових актів.

Таким чином, враховуючи допущені позивачем порушення, він втратив своє переважне право на поновлення договору сервітуту, яке закріплене у п 3.1., пп. 8.3.3. договору.

За викладених обставин, господарський суд вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки площею 0,0077 га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155), шляхом прийняття рішення від 21.12.2016 № 1267.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України, встановлено, що в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З вищевикладеного вбачається, що підставами для визнання правового акту органу державної влади недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Господарським судом встановлено, що позивачем не дотримано умов укладеного із відповідачем договору та вимог чинних нормативно-правових актів. За викладених обставин, відповідач обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства, відмовив позивачу у наданні згоди на подальше користування частини земельної ділянки площею 0,0077 га на вул. Адмірала Головка, у районі житлового будинку 62 в Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:061:0155), шляхом прийняття рішення від 21.12.2016 № 1267.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Фізиної особи-підприємця Башкова К.А. необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 01.11.2018