Ухвала

від 01.11.2018 по справі 911/1973/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua УХВАЛА "01" листопада 2018 р., м. Київ                                                                         Справа № 911/1973/18           Суддя Господарського суду Київської області Черногуз Андрій Федорович, розглянувши спільну заяву б/н від 26.10.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл" та Спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Одінтор” у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 69, код ЄДРПОУ 37439067) до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Одінтор” (Республіка Білорусь, Мінська обл., Мінський р-н, Боровлянський с/с, д. Боровляни, вул. 40 років Перемоги, буд. 27/4, оф. 425, ідентифікаційний код 191699315, тел: +375175114786, E-mail: odintor@inboх.ru) про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ:           В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл" до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Одінтор” про стягнення 3000,00 доларів США боргу.           Ухвалою від 09.10.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та одночасно зупинено провадження у справі до моменту отримання судом повідомлення про вручення відповідачу даної ухвали, оскільки відповідач є нерезидентом України. 26.10.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем та відповідачем було подано спільну заяву б/н від 26.10.2018 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. Ухвалою від 01.11.2018 поновлено провадження у справі. Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Так, в порядку ст. 192 Господарського процесуального кодексу України до прийняття судового рішення сторони подали до господарського суду на затвердження мирову угоду б/н від 19.10.2018 в наступній редакції: МИРОВА УГОДА м. Київ                                                                                                               « 19» жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл", надалі у тексті – «Позивач», в особі Директора Поплавського С.В., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Спільне товариство з обмеженою відповідальністю “Одінтор”, надалі у тексті – «Відповідач», в особі представника за довіреністю №27/6 від 27 червня 2018 року Яковенка Петра Васильовича, з іншої сторони, що є Сторонами у справі господарського суду Київської області №911/1973/18, керуючись ст. 46, 192 Господарського процесуального кодексу України, Сторони домовились про укладення даної мирової угоди (надалі у тексті – «Угода») на наступних умовах : -          Відповідач зобов'язується сплатити на рахунок позивача заборгованість, в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США на поточний рахунок Позивача протягом 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання дійсної Угоди. -          Сторони погодили, що сплачений судовий збір не буде Відповідачем компенсуватися Позивачу. -          У разі порушення термінів виконання Відповідачем п. 1 даної Угоди, Відповідач сплачує за вимогою Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення. -          Після належного виконання дійсної Угоди, Сторони підтверджують, що не будуть пред'являти вимоги один до одного по зобов'язанням, що виникли з Специфікацій №13 від 01.03.2018 року, №14 від 23.03.2018 року до договору №М290 від 22 червня 2016 року укладених між Позивачем та Відповідачем по яким було відвантажено товар та заборгованість станом на підписання даної угоди становить 3000 дол. США. -          Від решти позовних вимог у справі №911/1973/18 Позивач відмовляється. -          Сторони підтверджують, що дана Угода стосується лише прав та обов'язків Сторін у справі №911/1973/18. -          Сторони мають належне уявлення про сутність даної Угоди й усіх її елементів. -          Дана мирова угода, після затвердження її Господарським судом Київської області набуває статусу виконавчого документа і підлягає безумовному примусовому виконанню органами державної виконавчої служби у відповідності із нормами Закону України «Про виконавче провадження», у разі порушення термінів виконання Відповідачем п. 1 даної Угоди Позивач матиме право подати для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. -          Сторони підтверджують, що ані в процесі укладення цієї мирової Угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави. -          Наслідки припинення провадження у справі №911/1973/18 Сторонам відомі, роз'яснені та зрозумілі. Від Позивача                                                                                   Від Відповідача Директор ТОВ «Баркор-Ойл»                                          Представник СТОВ «Одінтор»                                                                                  за довіреністю №27/6 від 27.06.2018 року ___підпис____ Поплавський С.В.                       ____підпис__ Яковенко  П.В. печатка Так, суд встановив, що подана мирова угода відповідає фактичним матеріалам і обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства України,  в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне затвердити її в наданій редакції. Згідно ч. 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.  Також, суд доводить до відома сторін, що відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. Згідно ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50 відсотків судового збору у сумі 881,00 грн, сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення №201 від 07.09.2018.   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 192, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1.          Задовольнити спільну заяву позивача та відповідача б/н від 26.10.2018 про затвердження мирової угоди у справі №911/1973/18. 2.          Затвердити мирову угоду у справі №911/1973/18 в наступній редакції: МИРОВА УГОДА м. Київ                                                                                                              « 19» жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл", надалі у тексті – «Позивач», в особі Директора Поплавського С.В., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Спільне товариство з обмеженою відповідальністю “Одінтор”, надалі у тексті – «Відповідач», в особі представника за довіреністю №27/6 від 27 червня 2018 року Яковенка Петра Васильовича, з іншої сторони, що є Сторонами у справі господарського суду Київської області №911/1973/18, керуючись ст. 46, 192 Господарського процесуального кодексу України, Сторони домовились про укладення даної мирової угоди (надалі у тексті – «Угода») на наступних умовах : -          Відповідач зобов'язується сплатити на рахунок позивача заборгованість, в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США на поточний рахунок Позивача протягом 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання дійсної Угоди. -          Сторони погодили, що сплачений судовий збір не буде Відповідачем компенсуватися Позивачу. -          У разі порушення термінів виконання Відповідачем п. 1 даної Угоди, Відповідач сплачує за вимогою Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення. -          Після належного виконання дійсної Угоди, Сторони підтверджують, що не будуть пред'являти вимоги один до одного по зобов'язанням, що виникли з Специфікацій №13 від 01.03.2018 року, №14 від 23.03.2018 року до договору №М290 від 22 червня 2016 року укладених між Позивачем та Відповідачем по яким було відвантажено товар та заборгованість станом на підписання даної угоди становить 3000 дол. США. -          Від решти позовних вимог у справі №911/1973/18 Позивач відмовляється. -          Сторони підтверджують, що дана Угода стосується лише прав та обов'язків Сторін у справі №911/1973/18. -          Сторони мають належне уявлення про сутність даної Угоди й усіх її елементів. -          Дана мирова угода, після затвердження її Господарським судом Київської області набуває статусу виконавчого документа і підлягає безумовному примусовому виконанню органами державної виконавчої служби у відповідності із нормами Закону України «Про виконавче провадження», у разі порушення термінів виконання Відповідачем п. 1 даної Угоди Позивач матиме право подати для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. -          Сторони підтверджують, що ані в процесі укладення цієї мирової Угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави. -          Наслідки припинення провадження у справі №911/1973/18 Сторонам відомі, роз'яснені та зрозумілі. Від Позивача                                                                                   Від Відповідача Директор ТОВ «Баркор-Ойл»                                          Представник СТОВ «Одінтор»                                                                                  за довіреністю №27/6 від 27.06.2018 року ___підпис____ Поплавський С.В.                       ____підпис__ Яковенко  П.В. печатка 3.          Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 69, код ЄДРПОУ 37439067) 50% судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення №201 від 07.09.2018 у сумі 881,00 грн. 4.          Закрити провадження у справі №911/1973/18. Боржник: Спільне товариство з обмеженою відповідальністю “Одінтор” (Республіка Білорусь, Мінська обл., Мінський р-н, Боровлянський с/с, д. Боровляни, вул. 40 років Перемоги, буд. 27/4, оф. 425, ідентифікаційний код 191699315, тел: +375175114786, E-mail: odintor@inboх.ru). Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баркор-Ойл" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 69, код ЄДРПОУ 37439067). Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її винесення.         Ухвалу підписано  01.11.2018.      Суддя                                                                                                                           А.Ф. Черногуз