Рішення

від 30.10.2018 по справі 917/1012/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  30.10.2018                                                                            Справа №  917/1012/18 За позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго” (36022, м.   Полтава, вул. Старий поділ, 5); адреса листування: 39601, м. Кременчук, проспект Свободи (вул. 60 років Жовтня),8 До відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю “Кременчукзовнішторг”, 39600, м. Кременчук, вул. В. Пугачова (Московська), 37 про  стягнення 25 233,39 грн., з яких: 18 707,05 грн. – заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період жовтня-грудня 2017 року та січня-квітня 2018 року (включно) за умовами Договору № 349 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009 року; 2 143,80 грн. – пеня за період з 01.10.2017   р. по 01.05.2018 р. за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку № 4 до цього договору, 3 399,41 грн. – інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2015 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року  і 983,13 грн. – 3% річних за період жовтень-грудень 2015 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, С у д д я Бунякіна Ганна Іванівна Секретар судового засідання Мацко Оксана Василівна Представники: від позивача – Корцова Л.О. (див. протокол); від відповідача – відсутні (див. протокол). 30.10.2018 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, долучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення. Суть спору: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчукзовнішторг”, м. Кременчук, про стягнення 25 233,39 грн., з яких: 18 707,05 грн. – заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період жовтня-грудня 2017 року та січня-квітня 2018 року (включно) за умовами Договору № 349 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009 року; 2 143,80 грн. – пеня за період з 01.10.2017 р. по 01.05.2018 р. за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку № 4 до цього договору, 3 399,41 грн. – інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2015 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року  і 983,13 грн. – 3% річних за період жовтень-грудень 2015 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень, жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України. Позивач на позовних вимогах наполягає, з підстав невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно оплати отриманого товару. Відповідач не скористався правами, наданими йому для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судових засідань 02.10.2018   р. та 30.10.2018 р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення відповідачу відповідних судових ухвал. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, заслухавши представника позивача, суд, встановив : 01.04.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» в особі заступника начальника Кременчуцької філії ПАТ “Полтаваобленерго” Одіної А.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчукзовнішторг” було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 349 (а.с. 18-19), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (ПАТ «Полтаваобленерго») зобов'язувалась надавати Споживачеві (ТОВ “Кременчукзовнішторг”) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач – в своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього. Відповідно до п. 6.6 договору № 349 від 01.04.2009 р. порядок розрахунків зі Споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до діючого договору. Згідно з п. 5 вказаного Додатку обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується «Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії», який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі «Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку» та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого «Акта про обсяги спожитої Споживачем теплоенергії» або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації. Згідно з актами про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії, що у відповідності до вищезазначеного положення договору підписані трьома представниками Теплопостачальної організації (а.с. 79-82), за період жовтня 2017 року – квітня 2018 року позивач передав, а відповідач спожив теплової енергії на суму 18   707,05 грн. Пунктом 1 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до договору № 349 від 01.04.2009 р. визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться Споживачем грошовими коштами, або іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України, на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання). Позивачем направлено на адресу ТОВ “Кременчукзовнішторг” рахунки на оплату спожитої у жовтні 2017 року – квітні 2018 року теплової енергії за договором № 349 від 01.04.2009 р. (а.с. 45-51), зокрема: -          за жовтень 2017 року – 07.12.2017 р.; -          за листопад 2017 року – 07.12.2017 р.; -          за грудень 2017 року – 09.01.2018 р.; -          за січень 2018 року – 07.02.2018 р.; -          за лютий 2018 року – 20.03.2018 р.; -          за березень 2018 року – 05.04.2018 р.; -          за квітень 2018 року – 07.05.2018 р. В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за договором 349 від 01.04.2009 р. в сумі 18 707,05 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 18 707,05 грн. – заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за жовтень 2017 року – квітень 2018 року за умовами Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 349 від 01.04.2009 р., а також  2 143,80 грн. – пеня за період з 15.12.2017 р. по 11.07.2018 р. за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку № 4 до цього договору. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ “Кременчукзовнішторг” у даній справі 3 399,41 грн. інфляційних нарахувань та 983,13   грн. 3% річних за період жовтня 2017 року – квітня 2018 року, а також жовтня – грудня 2015 року, лютого – березня 2016 року, жовтня 2016 року – квітня 2017 року відповідно до ст.   625 ЦК України. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступного. Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 18 707,05 грн. Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 707,05 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за жовтень 2017 року – квітень 2018 року за умовами Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 349 від 01.04.2009 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Згідно з п. 4.2.2 договору № 349 від 01.04.2009 р. за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію Споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3 % річних. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 143,80 грн. пені за період з 15.12.2017 р. по 11.07.2018 р. (а.с. 11), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Крім того, відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 398,59 грн. та 3% річних - в розмірі 204,87 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 12-16). Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період  жовтня 2017 року – квітня 2018 року та 3% річних за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у вказаний період, суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України в зазначеній частині є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог в частині стягнення з ТОВ “Кременчукзовнішторг” інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у період жовтня – грудня 2015 року, лютого – березня 2016 року, жовтня 2016 року – квітня 2017 року суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у період жовтня – грудня 2015 року, лютого – березня 2016 року, жовтня 2016 року – квітня 2017 року здійснено, починаючи із 09.09.2017 року. В той же час, в позові та розрахунку не зазначено підстави таких нарахувань, зокрема, не наведено обґрунтування вказаного терміну виникнення права позивача на застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в частині стягнення з ТОВ “Кременчукзовнішторг” інфляційних нарахувань, а також трьох процентів річних від простроченої суми. Таким чином, розрахунок, доданий до позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, не містить відомостей, що б дозволили перевірити вірність нарахування позивачем відсотків та інфляційних втрат за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у вищезазначений період. Крім того, до матеріалів справи додано копію рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 р. у справі № 917/1729/17, яким, зокрема, стягнуто з ТОВ “Кременчукзовнішторг” на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 6   517,32 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у період липня 2015 року – серпня 2017 року, та 1   798,25 грн. 3% річних за прострочення оплати теплоенергії, використаної відповідачем у період жовтня 2014 року – вересень 2017 року. Доказів, що підтверджували б невключення до зазначених сум втрат від інфляції та відсотків річних, нарахованих позивачем у даній справі, останнім не надано. Згідно з ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Також, частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 707,05 грн. основної заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 143,80 грн. пені, 398,59 грн. інфляційних втрат та 204,87 грн. 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 3 000,82 грн. втрат від інфляції та 778,26 грн. 3 % річних задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 129, 202 (ч. 1), 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України,   суд - ВИРІШИВ : 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчукзовнішторг” (39600, м. Кременчук, вул. В. Пугачова (Московська), 37, код ЄДРПОУ 30661566) на користь Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго” (36022, м. Полтава, вул. Старий поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) – 21   454,31 грн., з яких: 18 707,05 грн. – заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період жовтня-грудня 2017 року та січня-квітня 2018 року (включно) за умовами Договору №   349 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009 року; 2 143,80 грн. – пеня за період з 01.10.2017 р. по 01.05.2018 р. за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку № 4 до цього договору, 398,59 грн. – інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року і 204,87 грн. – 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України та 1   498,11   грн. судового збору. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням. 3. Відмовити у позові в частині стягнення 3 000,82 грн. інфляційних нарахувань та 778,26 грн. 3% річних за період жовтень – грудень 2015 року, лютий – березень 2016 року, жовтень 2016 року – квітень 2017 року. Повний текст рішення складено 31.10.2018 року. Суддя                                                                                          Г.І. Бунякіна Примітка: 1.Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 241 ГПК України. 2. Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256 ГПК України.