Рішення

від 31.10.2018 по справі 924/718/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "31" жовтня 2018 р.                                                                      Справа № 924/718/18 м. Хмельницький Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко”, Рівненська область, Радивилівський район, с. Крупець до товариства з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна”, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про стягнення 83139,60 грн. основного боргу Представники сторін: позивач: Солонюк І.М., Данильчук Р.Д. – за довіреністю №15 від 18.01.2018р. відповідач:  не з'явився Рішення приймається 31.10.2018р., оскільки в судовому засіданні 11.10.2018р. постановлялася усна ухвала про відкладення судового засідання. У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Процесуальні дії по справі. 16.08.2018р. до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко” до товариства з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна” про стягнення 85109,60 грн. основного боргу. Ухвалою господарського суду від 20.08.2018р. відкрито провадження у справі №924/718/18, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження. В підготовчому засіданні 17.09.2018р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим предметом спору є стягнення 83139,60 грн., що зафіксовано в протоколі судового засідання від 17.09.2018р. Ухвалою суду від 01.10.2018р. закрито підготовче провадження у справі №924/718/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 12:00 год. 11.10.2018р. В судовому засіданні 11.10.2018р. постановлено усну ухвалу про відкладення судового засідання на 12:00 год. 31.10.2018р. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна” 85109,60 грн. основного боргу. В обґрунтування позовної вимог посилається на невиконання відповідачем договору поставки №242/П від 24.06.2016р. Відповідач в судові засідання не з'явився, правом на подання письмового відзиву не скористався. Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача повернуті до суду із довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „за закінченням встановленого строку зберігання”. Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена ВСУ в постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17). Таким чином, справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами. Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та  приймається до уваги таке. 24.06.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна” (покупець) укладено договір поставки товару №242/П (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця товар – молокопродукцію – повне найменування, асортимент, кількість і вартість якого будуть вказані у накладних на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на передбачених договором умовах. У п. 3.2. договору встановлено, що ціна товару визначається в рахунках-фактурах, видаткових накладних, специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що товар оплачується на умовах відстрочки платежу у продовж 3 банківських днів від дати отримання партії товару, яка зазначається в накладній. Відповідно до п. 5.2. договору розрахунки за товар за договором здійснюються простим банківським переказом на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі або готівкою через касу постачальника. Будь-які зміни та доповнення до договору дійсні лише при умові, якщо вони складені в письмовій формі та підписані сторонами (п. 9.2. договору). Згідно з п.9.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом всього періоду співпраці. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. В додатку №1 до договору поставки товару №242/п від 24.06.2016р. сторонами згідно п. 2.4. договору встановлено: перелік відповідальних осіб, уповноважених покупцем приймати товарно-матеріальні цінності від постачальника із зазначенням паспортних даних та із зразками їх підписів; зразки відбитків печаток (штампів), якими засвідчуються документи, що підтверджують прийняття доставленого постачальником товару особам, уповноваженими покупцем. Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 450574,27 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 06.07.2016р. №139037 на суму 7394,40 грн.; від 11.07.2016р. №142840 на суму 7394,40 грн.; від 18.07.2016р. №148462 на суму 6298,00 грн.; від 20.07.2016р. № 150462 на суму 2720,36 грн.; від 25.07.2016р. №153990 на суму 8490,80 грн.; від 27.07.2016р. №156062 на суму 3561,20 грн.; від 01.08.2016р. №159707 на суму 26162,40 грн.; від 03.08.2016р. №161574 на суму 5473,60 грн.; від 08.08.2016р. №165646 на суму 4929,60 грн.; від 10.08.2016р. №167696 на суму 5473,60 грн.; від 13.08.2016р. №170965 на суму 15510,40 грн.; від 15.08.2016р. №171636 на суму 8976,00 грн.; від 17.08.2016р. №173815 на суму 5613,80 грн.; від 22.08.2016р. №177619 на суму 6298,00 грн.; від 24.08.2016р. №179733 на суму 4929,60 грн.; від 28.08.2016р. №183550 на суму 2810,79 грн.; від 31.08.2016р. №185734 на суму 6429,80 грн.; від 03.09.2016р. №189192 на суму 7666,40 грн.; від 12.09.2016р. №197981 на суму 8252,00 грн.; від 14.09.2016р. №200137 на суму 25212,32 грн.; від 17.09.2016р. №204296 на суму 9602,00 грн.; від 21.09.2016р. №208287 на суму 28428,00 грн.; від 24.09.2016р. №211644 на суму 11777,20 грн.; від 28.09.2016р. №215470 на суму 7200,00 грн.; від 30.09.2016р. №218075 на суму 28210,40 грн.; від 01.10.2016р. №219482 на суму 7200,00 грн.; від 03.10.2016р. №220361 на суму 47724,00 грн.; від 05.10.2016р. №222922 на суму15363,20 грн.; від 08.10.2016р. №226336 на суму 12422,40 грн.; від 12.10.2016р. №229897 на суму 4500,00 грн.; від 15.10.2016р. №232957 на суму 15363,20 грн.; від 22.10.2016р. №240246 на суму 66123,20 грн.; від 26.10.2016р. №243641 на суму 10800,00 грн. Відповідачем було здійснено оплату товару на загальну суму 367434,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 08.07.2016р. №423 на суму 7394,40 грн.; від 19.07.2016р. №472 на суму 7394,40 грн.; від 26.07.2016р. №493 на суму 3000,00 грн.; від 27.07.2016р. №497 на суму 4000,00 грн.; від 03.08.2016р. №542 на сум 5000,00 грн.; від 08.08.2016р. №564 на суму 3000,00 грн. від 09.08.2016р. №573 на суму 5000,00 грн.; від 10.08.2016р. №580 на суму 5000,00 грн.; від 11.08.2016р. №583 на суму 5000,00 грн.; від 12.08.2016р. №589 на суму 10000,00 грн.; від 16.08.2016р. №596 на суму 10000,00 грн.; від 17.08.2016р. №621 на суму 8000,00 грн.; від 22.08.2016р. №640 на суму 5000,00 грн.; від 25.08.2018р. №662 на суму 4000,00 грн.; від 26.08.2016р. №665 на суму 5000,00 грн.; від 30.08.2016р. №678 на суму 5000,00 грн.; від 01.09.2016р. №689 на суму 5000,00 грн.; від 05.09.2016р. №705 на суму 5000,00 грн.; від 08.09.2016р. №732 на суму 3500,00 грн.; від 12.09.2016р. №749 на суму 14000,00 грн.; від 12.09.2018р. №741 на суму 20248,15 грн.; від 20.09.2016р. №799 на суму 8252,00 грн.; від 26.09.2016р. 3823 на суму 10000,00 грн.; від 27.09.2016р. №825 на суму 24814,32 грн.; від 30.09.2016р. №858 на суму 25024,20 грн.; від 04.10.2016р. №874 на суму 11777,20 грн.; від 06.10.2016р. №882 на суму 7200,00 грн.; від 11.10.2016р. на суму 28210,40 грн.; від 13.10.2016р. №900 на суму 7200,00 грн.; від 13.10.2016р. №905 на суму 21000,00 грн.; від 18.10.2016р. №921 на суму 18000,00 грн.; від 18.10.2018р. №914 на суму 22000,00 грн.; від 19.10.2016р. №922 на суму 14509,60 грн.; від 21.10.2016р. №946 на суму 4500,00 грн.; від 25.10.2016р. №979 на суму 15440,00 грн.; від 06.02.2017р. №259 на суму 4000,00 грн.; від 14.02.2017р. №1493 на суму 4000,00 грн.; від 12.03.2018р. №@2PL434993 на суму 985,00 грн.; від 13.03.2018р. №@2PL865734 на суму 985,00 грн. Позивач посилаючись на те, що строк належної оплати товару відповідачем сплинув 01.11.2016р., звернувся з позовом до суду про стягнення 83139,60 грн. боргу за поставлений товар. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна” (покупець) укладено договір поставки товару №242/П (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця товар – молокопродукцію – повне найменування, асортимент, кількість і вартість якого будуть вказані у накладних на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на передбачених договором умовах. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. На виконання умов вищевказаного договору, позивачем в період з 06.07.2016р. по 26.10.2016р. був поставлений відповідачу товар на суму 450574,27 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи. Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.1. договору передбачено, що товар оплачується на умовах відстрочки платежу у продовж 3 банківських днів від дати отримання партії товару, яка зазначається в накладній. Враховуючи, що позивачем товар був поставлений в період з 06.07.2016р. по 26.10.2016р., відповідач повинен був повністю розрахуватися за товар до 01.11.2016р. Як вбачається із наявних у справі платіжних доручень, ТОВ „Кобулетурі-Україна” частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 367434,67 грн. Доказів, які б спростовували викладені обставини, відповідач суду не подав. Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 83139,60 грн. (450574,27 -  367434,67 = 83139,60) є правомірними та обґрунтованими. Відповідно до    ст. 73 ГПК    доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Згідно зі ст. 76 ГПК України    належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Статтями    78,    79 ГПК України    встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 83139,60 грн. основного боргу підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.   Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко”, Рівненська область, Радивилівський район, с. Крупець до товариства з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна”, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про стягнення 83139,60 грн. основного боргу задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кобулетурі-Україна” (31362, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша,  автодорога Стрий-Тернпіль-Кіровоград-Знам'янка (КМ 38+500-39+800), код ЄДРПОУ 39741984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Радивилівмолоко” (35541, Рівненська область, Радивилівський район, с. Крупець вул. Старики, 58б, код ЄДРПОУ 31259168) 83139,60 грн. (вісімдесят три тисячі сто тридцять дев'ять 60 коп.) основного боргу, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору. Видати наказ. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України. Повне рішення складено 01.11.2018р. Суддя                                                                      О.Є. Танасюк Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 – ТОВ „Радивилівмолоко” (35541, Рівненська область, Радивилівський район, с. Крупець, вул. Старики, 58б); 3 – ТОВ „Кобулетурі-Україна” (31362,  Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, автодорога Стрий-Тернпіль-Кіровоград-Знам'янка (КМ 38+500-39+800). Всім рекомендованим з повідомленням.