Постанова

від 23.10.2018 по справі 926/03/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2018 року м. Київ Справа №  926/03/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пількова К. М. – головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О. розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Відродження 2007" на постанову Львівського апеляційного господарського суду (головуючий – Костів  Т.С., судді: Скрипчук О.С., Данко Л.С.) від 17.07.2018 за позовом Заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави до Фермерського господарства "Батаровський А.М." та Фермерського господарства "Відродження 2007" та Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області та Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди ат суборенди. Учасники справи: представник прокурора – Кравчук О.А., Генеральна прокуратура України, представник відповідача 1 – Сидора І.Ю., представник відповідача 2 – не з'явився, представник відповідача 3 – не з'явився, представник відповідача 4 – не з'явився, представник третьої особи - не з'явився. Короткий зміст позовних вимог 1.          28.12.2017 Заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури (далі – Прокурор) в інтересах держави подав позовну заяву про визнання незаконними та скасування: рішення 28 сесії 6 скликання Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 31.01.2014 №  252/28/14 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства" (далі – Рішення 1), рішення 30 сесії 6 скликання Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 28.03.2014 № 269/30/14 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" (далі - Рішення 2); визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 17.04.2015, укладених Ставчанською сільською радою Хотинського району Чернівецької області з фізичною особою Батаровським А.М. про передачу в оренду земельних ділянок загальною площею 48,7121 га та 18,0094 га, які зареєстровані 17.04.2015 у Реєстраційній службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області під реєстраційними номерами 623886573250 та 624099973250 (далі – Договори); зобов'язання Фермерського господарства "Відродження 2007" (далі – Відповідач 2) повернути земельні ділянки загальною площею 48,7121 га та 18,0094 га (кадастрові номери 732508800:03:002:0328 та 732508800:03:001:0336) Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (далі – Відповідач 3) – Недобоївській об'єднаній територіальній громаді Хотинського району - впродовж місяця з моменту набрання законної сили рішенням суду законної сили; скасування державної реєстрації права суборенди за № 14582247 від 16.05.2016 та оренди земельної ділянки за № 9463712 від 17.04.2015 на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 732508800:03:002:0328 та скасування державної реєстрації права суборенди за № 14578327 від 13.05.2016 та оренди земельної ділянки за №  9462091 від 17.04.2015 на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 732508800:03:001:0336. Прокурор також просив визнати поважними причини пропуску строку звернення із позовною заявою в частині визнання незаконними оскаржуваних рішень та поновити цей строк. 2.          Позовна заява мотивована прийняттям Ставчанською сільською радою Хотинського району Рішення 1 з порушенням вимог законодавства, оскільки ця сільрада при розгляді заяви Батаровського А.М. від 05.12.2013 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з запасу сільської ради в урочищі "між могилами" та "під скалою" в розмірі 100 га для ведення фермерського господарства не надала оцінки обставинам та умовам, зазначеним в заяві, не перевірила доводи заявника, наведені для обґрунтування розмірів ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та не перевірила наявність трудових і матеріальних ресурсів цієї особи для ведення фермерського господарства. Внаслідок прийняття Рішення 1 з порушенням вимог законодавства подальше прийняття Рішення 2 про затвердження проекту землеустрою цих же земельних ділянок та укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок відбулось з порушенням вимог законодавства, а подальша передача 12.05.2016 Батаровським А.М. в суборенду Відповідачу 2 земельних ділянок свідчить, що Батаровський А.М. фактично до використання земельних ділянок не приступив та їх не обробляв, при прийнятті оскаржуваних рішень та під час подальшої їх передачі Батаровському А.М. Ставчанська сільська рада не пересвідчилась у дійсності наміру та бажання цієї особи займатись фермерським господарством та формально підійшла до вирішення його заяви, чим створила передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель комунальної власності поза передбаченою законом процедурою – без проведення земельних торгів. Також Прокурор вказує, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок, що зазначена в оспорюваних договорах, не розроблялась та рішенням Ставчанської сілської ради, як цього вимагають норми частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" не затверджувалась, а тому оспорювані договори не відповідають вимогам законодавства – через непогодження такої істотної умови договору оренди як розмір орендної плати, та мають бути визнані недійсними. Наслідком недійсності оспорюваних договорів має бути припинення укладених між Фермерським господарством "Батаровський А.М." (далі – Відповідач 1) та Відповідачем 2 12.05.2016 договорів суборенди земельних ділянок, а земельні ділянки мають бути повернуті в натурі. Визначені обставини, за твердженням Прокурора, були виявлені за результатами опрацювання інформації управління Служби безпеки України у Чернівецькій області №  75/45/1546 від 13.09.2017, що надійшла 02.10.2017, та витребуваних від Відповідача 3 рішень сесії щодо передачі в оренду земельних ділянок Батарському А.М. При цьому Прокурор, обґрунтовуючи своє звернення із позовом у цій справі як позивача, вказав на те, що у органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Ставчанська сільська рада, правонаступником якої є Відповідач 3, на користь якого, в свою чергу, необхідно повернути земельні ділянки, щодо яких заявлені у справі позовні вимоги, розпорядилась ними з порушенням вимог чинного законодавства.   Короткий зміст рішення суду першої інстанції 3.          12.04.2018 Господарський суд Чернівецької області ухвалив позов залишити без розгляду. 4.          Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову, оскільки Прокурором неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, а господарським судом помилково порушено провадження у справі за позовом Прокурора, так як є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього у Прокурора відсутні підстави для звернення із цим позовом самостійно. При цьому суд вказав, що в цій справі Прокурор, звернувшись з позовом, констатував відсутність повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, однак про спірну ситуацію цей орган в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - Третя особа) дізнався після його залучення до участі у цій справі. Також суд вказав, що Відповідач 3 внаслідок прийняття 12.08.2015 рішення про об'єднання з територіальними громадами селищ Недобоївці, Ставчани, Долиняни та Крестенці в Недобоївську територіальну громаду з центром у селі Недобоївці став правонаступником Ставчансьбкої сільської ради Хотинського району Чернівецької області, що приймала оскаржувані рішення. Суд встановив, що оскаржувані Прокурором рішення прийняті не органом державної влади, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю відповідної територіальної громади, а сама по собі обставина порушення вимог законодавства Відповідачем 3 не перешкоджає Прокурору звертатись в інтересах територіальної громади для захисту її прав до суду щодо визнання недійсними рішень, договорів, стороною яких була ця сільська рада. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 5.          17.07.2018 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Прокурора задовольнити, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 скасувати, а справу скерувати до Господарського суду Чернівецької області. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що чинним законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування самостійно оскаржувати прийняті ними акти з порушенням Конституції та законів України, а Прокурор в позовній заяві порушення інтересів держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів обґрунтував недотриманням встановленого законодавством порядку отримання та використання земельної ділянки в оренду, що обмежує український народ загалом у правомочності розпорядження землею в тому обсязі, який дозволяється чинним законодавством. У органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Відповідач 3, на користь якого необхідно повернути земельні ділянки, щодо яких заявлені у справі позовні вимоги, розпорядився ними з порушенням вимог чинного законодавства. Короткий зміст вимог касаційної скарги 6.          02.08.2018 Відповідач 2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 7.          В спорі потрібно було надати оцінку правильності визначення Прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також з'ясувати, чи порушені права та інтереси цього органу оскаржуваними рішеннями, тоді як апеляційний суд з посиланням на норми законодавства визначив алгоритм, згідно з яким при виявленні під час проведення перевірок встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, про які складаються акти, уповноважений орган має право передати ці акти до органів прокуратури, які можуть звертатись з позовами у випадку відсутності повноважень у цього органу самостійно звертатись з позовом, однак перевірка фактів, викладених в позові, Третьою особою не проводилась, а відповідні факти Прокурором були встановлені за результатами опрацювання інформації Служби безпеки України. 8.          Оскаржувані рішення прийняті не державним органом, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю відповідної територіальної громади, тоді як Прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення Відповідачем 3 вимог законодавства не перешкоджає Прокурору звертатися до суду в інтересах територіальної громади для захисту її прав про визнання недійсними ти чи інших рішень чи договорів, стороною яких була б вказана сільська рада. 9.          Вимоги про повернення земельної ділянки по суті пред'явлені в інтересах особи – Відповідача 3, який мав бути визначений позивачем, однак визначений Прокурором як відповідач, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Прокурор неправильно визначив позивача у справі за вимогами про захист інтересів держави, а місцевий господарський суд помилково порушив провадження у справі. Позиція Прокурора, викладена у відзиві на касаційну скаргу 10.          Звернення Прокурора із позовними вимогами у цій справі без зазначення позивача обґрунтовано тим, що чинним законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування самостійно оскаржувати акти, прийняті ними з порушенням вимог Конституції України та законів України. 11.          Отримання в оренду та використання Відповідачем 1 земельної ділянки без дотримання порядку, визначеного законодавством, порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів та знижує рівень довіри населення до органів влади, а також обмежує Український народ у правомочностях щодо розпорядження землею в тому обсязі, який дозволяється чинним законодавством. 12.          Недобоївська сільська рада правильно визначена відповідачем, оскільки є правонаступником особи, яка розпорядилась земельними ділянками з порушенням вимог чинного законодавства. Позиція Верховного Суду Щодо процесуальної дієздатності прокурора 13.          Пунктом 1 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. Здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом як процесуальна правоздатність, а можливість набувати та здійснювати процесуальні права та обов'язки – як процесуальна дієздатність (стаття 44 ГПК України). Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З урахуванням положень статті 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом. 14.          Відповідно до частини 3 цієї статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі. Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. 15.          Судами встановлено, що Прокурор звернувся із вимогами про скасування рішень про відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є актами індивідуальної дії, та про визнання недійсними угод про передачу цих земельних ділянок в оренду. 16.          Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, відповідно до пункту 10 частини 2 цієї ж статті - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Статтею 393 цього кодексу передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди. Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно із пунктами "в", "г", "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі №  914/1521/17, пункти 16 постанови від 04.09.2018 у справах №  915/1279/17, № 915/1284/17, пункт 15 постанови №  915/1283/17). У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом. При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача. Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17). 17.          Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини щодо належності земельних ділянок, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях та оспорюваних угодах, до комунальної власності, права власності Недобоївської територіальної громади на ці ділянки, інтереси якої представляє та за захистом прав якої має звертатись Відповідач 3, що за висновком Суду виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб'єктів, у тому числі і для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних угод. Поряд з цим, судами встановлено, що обґрунтування звернення Прокурора із позовом у цій справі полягають у захисті інтересів держави. Обставин звернення Прокурора з метою захисту інтересів власника зазначених земельних ділянок - Недобоївської територіальної громади, в інтересах її представницького органу – Відповідача 3 судами не встановлено. У зв'язку із викладеним Суд дійшов висновку про невідповідність наведеним нормам законодавства рішення апеляційного суду про направлення цієї справи до суду першої інстанції для здійснення провадження у справі з розгляду по суті вимог Прокурора згідно з поданою ним позовною заявою, оскільки позов у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, правильного висновку про що дійшов суд першої інстанції в скасованій апеляційним судом ухвалі. 18.          Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про скерування цієї справи за позовом Прокурора до суду першої інстанції для здійснення провадження у справі з розгляду по суті вимог Прокурора згідно з поданою ним позовною заявою зроблені з неправильним застосуванням наведених норм статей 15, 16, 21, 319, 393 ЦК України, статті 152 Земельного кодексу України, порушенням статей 4, 42, 44, 46, 53, 226 ГПК України, а висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та відповідно до норм процесуального права на підставі встановлених обставин справи. 19.          У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасоване нею рішення суду першої інстанції – залишенню в силі як законна та обґрунтована. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В : 1.          Касаційну скаргу Фермерського господарства "Відродження 2007" задовольнити. 2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018скасувати, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 у справі № 926/03/18 залишити в силі. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий                                                                                          К. М. Пільков Судді                                                                                                    Т. Б. Дроботова                                                                                                     Ю. Я. Чумак