Постанова

від 10.10.2018 по справі 904/443/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника ліквідатора Штельманчука М.С. - адвоката Трикози Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Стар Трейдинг" Штельманчука М.С.

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2018

у справі № 904/443/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Трейдінг"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у даній справі ТОВ "Стар Трейдінг" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 06.08.2018; ліквідатором ТОВ "Стар Трейдінг"; призначено голову ліквідаційної комісії Штельманчука М.С.; кандидатуру арбітражного керуючого Черпак А.С. відхилено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 (колегія суддів: Кузнецов В.О. - головуючий Кощеєв І.М., Чус О.В.) постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/443/18 скасовано; провадження у справі № 904/443/18 про визнання банкрутом ТОВ "Стар Трейдінг" - закрито.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор ТОВ "Стар Трейдінг" Штельманчук М.С. звернувся з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 та залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 у справі № 904/443/18.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, ліквідатор ТОВ "Стар Трейдінг" Штельманчук М.С. посилається на те, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

При цьому, обґрунтовуючи касаційну скаргу посиланням на обставини справи, ліквідатор боржника зазначає, що у матеріалах справи наявні усі необхідні докази дотримання ТОВ "Стар Трейдінг" порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

До того ж, за твердженням заявника касаційної скарги, апеляційним судом неправомірно було поновлено строк на апеляційне оскарження та розглянуто апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві, яке у даному випадку не мало права на апеляційне оскарження судового рішення у справі про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг".

Ліквідатор боржника наголошує, що він не надав доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок, оскільки обов'язок проведення перевірок покладено на контролюючі органи, а не на ТОВ "Стар Трейдінг"; вважає, що контролюючий орган мав достатньо часу для проведення позапланової перевірки боржника до винесення господарським судом Дніпропетровської області постанови про визнання ТОВ "Стар Трейдінг" банкрутом.

При цьому, заявник касаційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було направлено ДПІ у Красногвардійському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, за місцезнаходженням боржника, ухвалу від 22.02.2018 про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

Відтак, на думку скаржника, контролюючі органи були належним чином повідомлені про початок процедури добровільної ліквідації та про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг" та відсутні підстави вважати, що право контролюючого органу на проведення позапланової перевірки було порушено.

Крім того, не погоджуючись з висновком апеляційного суду про невжиття ліквідатором заходів щодо виявлення дебіторської заборгованості, заявник касаційної скарги посилається на проміжний ліквідаційний баланс від 29.01.2018 за період з 31.12.2017 по 29.01.2018 та довідку станом на 29.01.2018 про відсутність дебіторської заборгованості.

Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ліквідатора ТОВ "Стар Трейдінг", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг" здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 1 ст. 105 ЦК України врегульовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

З метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України, на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади оприлюднюються відомості про: рішення про припинення юридичної особи, відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

При цьому, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб (ч. 4 ст.111 ЦК України).

Частиною 7 ст. 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, згідно з ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

В контексті зазначеного колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.

Так, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що з доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг" доказів вбачається, що 02.10.2017 учасником ТОВ "Стар Трейдинг" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч.1 ст. 105 ЦК України боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.01.2018 № 1003550611, в якому містяться дані про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про початок процедури припинення ТОВ "Стар Трейдинг".

Проміжний ліквідаційний баланс складено станом на 29.01.2018 та затверджено рішенням учасника товариства від 29.01.2018, відповідно до якого кредиторська заборгованість становить 1 156 200,00 грн.; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи - відсутні, грошові кошти - 77 192,82 грн.

Водночас, надавши оцінку поданим заявником документам, судом апеляційної інстанції встановлено недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Стар Трейдинг" вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією, на момент порушення провадження у цій справі, належних доказів здійснення досудової процедури ліквідації боржника.

Так, як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано апеляційним судом, матеріали справи не містять доказів подання ліквідатором ТОВ "Стар Трейдинг" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стар Трейдинг" заявником не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Наведене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст.111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника, у зв'язку з чим органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування були позбавлені права провести відповідну перевірку та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Крім того, апеляційним судом було досліджено матеріали заяви про порушення справи про банкрутство та встановлено, що ліквідатором ТОВ "Стар Трейдинг" не вжито всіх заходів щодо виявлення дебіторської заборгованості, зокрема, щодо встановлення контрагентів боржника, з якими банкрут мав господарські відносини та здійснював господарські операції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції взагалі не надано оцінки діям ліквідатора щодо стягнення дебіторської заборгованості, або доказам, що свідчили б про неможливість стягнення дебіторської заборгованості.

Разом з тим, як вірно зазначив апеляційний суд, судом першої інстанції при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі, не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, ліквідатора боржника було зобов'язано надати суду, зокрема, оригінали документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг" (для огляду у підготовчому засіданні), аудиторський висновок за результатами фінансово-господарської діяльності, документальні докази недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, документальні докази дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів того, що боржником виконані вимоги суду, викладені в ухвалі від 08.02.2018, а заявником надавались суду першої інстанції для огляду оригінали витребуваних документів.

Отже, вважаючи необхідними витребувані докази, суд першої інстанції прийняв постанову про визнання боржника банкрутом без дослідження зазначених документів, відтак, таке судове рішення не можна вважати обґрунтованим.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам, наявним у справі доказам в їх сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Стар Трейдінг" не дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, що є обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.

Згідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги щодо дотримання ТОВ "Стар Трейдінг" порядку добровільної ліквідації та наявності підстав для визнання ТОВ "Стар Трейдінг" банкрутом не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції з огляду на викладене вище та не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до посилань на обставини справи та прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку скаржника, були неправильно оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, аргументи ліквідатора ТОВ "Стар Трейдінг" Штельманчука М.С. про те, що ГУ ДФС у м. Києві не має право на апеляційне оскарження, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017, внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосується контрольно-перевірочної роботи.

Так, пунктом 8 розділу І зазначеного Закону, доповнено Податковий кодекс України статтею 193 та викладено в новій редакції п.п. 191,1.1. п. 191.1 ст. 191, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Зазначені роз'яснення надані ДФС України в листі від 17.01.2017 № 1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році".

Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у м.Києві, затвердженого наказом ДФС від 09.08.2017 № 529, Головне управління ДФС у м.Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у м.Києві є органом доходів і зборів; може мати у своєму складі відокремлені структурні підрозділи; забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

Отже, ГУ ДФС у м.Києві має право на проведення податкової перевірки боржника.

Відтак, враховуючи положення наведених норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, ГУ ДФС у м. Києві має правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Стар Трейдінг", незважаючи на те, що не зверталось з грошовими вимогами до боржника.

Враховуючи викладене та з огляду конкретні обставини даної справи, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що ГУ ДФС у м. Києві має право на звернення із апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені судом обставини відсутності обов'язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 95 Закону про банкрутство, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно скасував постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та дійшов законного і обґрунтованого висновку про закриття провадження у даній справі по банкрутство ТОВ "Стар Трейдинг".

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, а його висновки щодо закриття провадження у даній справі є законними та обґрунтованими.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ліквідатором ТОВ "Стар Трейдинг" Штельманчуком М.С. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень при розгляді апеляційним судом питання щодо наявності підстав для визнання ТОВ "Стар Трейдинг" банкрутом.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 904/443/18 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Стар Трейдинг" Штельманчука М.С. залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 904/443/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.