Рішення
від 31.10.2018 по справі 227/3664/18
ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.10.2018 227/3664/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа Добропільська районна державна адміністрація Донецької області, про скасування заборони на відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ

28.08.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Другої Добропільської державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Зіми Яни Валеріївни, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та скасування заборони на відчуження нерухомого майна.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 від частини позовних вимог заявлених до Приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Зіми Яни Валеріївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2018 року №233/02-31, та в цій частині провадження у справі закрито.

В обґрунтування заявленої вимоги про скасування заборони на відчуження нерухомого майна позивач вказав, що 23.10.1998 року на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_5, він набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. При посвідченні даного договору нотаріус не встановила будь-якої заборони щодо предмета правочину.

31.07.2018 року з метою посвідчення договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку позивач звернувся до нотаріуса, яким було виявлено запис щодо обтяження вказаного будинку, підставою якого стало повідомлення 140 від 16.06.1990 року, власником даного будинку в момент обтяження зазначено ОСОБА_6 При цьому, згідно довідки БТІ власниками будинку у свій час були лише ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Тому вважає, що дана заборона є помилковою, а тому є неактуальною відносно його житлового будинку.

17.10.2018 року представник третьої особи Добропільської районної державної адміністрації звернувся до суду з письмовими поясненнями щодо позовної заяви ОСОБА_2, в яких висловив свою позицію щодо необхідності відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що ним не доведено дійсності накладеної заборони на відчуження житлового будинку.

Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, на задоволенні позовних вимог наполягала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. На стягненні судових витрат у виді сплаченого судового збору при зверненні з позовною заявою до суду не наполягала.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи, явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, як окремо, так і в цілому з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв'язку, всі докази по справі суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 23.10.1998 року між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) було укладено договір дарування житлового будинку серії НОМЕР_2, який цього ж дня було посвідчено державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори Гусєвою О.В., за яким дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв в дар житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами, розташований в АДРЕСА_1.

Право власності на вказаний будинок на підставі даного договору було зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2

30.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Зіми Я.В. з проханням посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними поудовами і спорудами номер АДРЕСА_1, однак, в ході здійснення підготовчих дій для посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку було виявлено наявність заборони на відчуження вказаного житлового будинку, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було відмовлено у посвідченні договору.

Зазначене підтверджується доданою до позовної заяви копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №233/02-31 від 01.08.2018 року.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 30.07.2018 року за номером 132575760, вбачається, що на житловий будинок за вказаною адресою 05.08.2005 року за №2260269 реєстратором: Друга Добропільська державна нотаріальна контора, на підставі повідомлення 140 від 16.06.1190 року, на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями було накладено обтяження у виді заборони (архівний запис). При цьому, власником житлового будинку зазначений ОСОБА_6

Разом з тим, довідкою №1235, виданої 02.10.2018 року Криворізькою сільською радою, підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1, наявні два житлові будинки, один з яких належать ОСОБА_2, а інший ОСОБА_11, що також підтверджується наступним.

З довідки про належність нерухомості за архівними даними станом на 31.12.2012 року з номером 1096, виданої 01.08.2018 року Добропільським БТІ, встановлено, що власниками спірного будинку за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 20.11.1990 року були ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Факт належності на праві власності вказаним особам житлового будинку також підтверджується копіями матеріалів інвентарної справи на нього, а саме: копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння за вказаною адресою, виданого на ім'я ОСОБА_7, копією договору купівлі-продажу від 27.02.1991 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, на підставі якого право власності на вказаний житловий будинок перейшло до ОСОБА_5

При цьому, з матеріалів іншої інвентаризаційної справи на інший житловий будинок, але за такою ж адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що власником вказаного будинку був ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 16.10.1989 року, копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.12.1997 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за яким за останнім було зареєстровано право власності на будинок в БТІ.

З цієї ж інвентаризаційної справи судом встановлено, що згідно копії довідки Криворізької сільської ради від 23.04.2002 року №286, житловий будинок АДРЕСА_1, раніше не мав номеру.

Таким чином, судом було достеменно встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, рахується два житлових будинки, при цьому, один з них, який наразі згідно довідки БТІ записаний ОСОБА_11, раніше не мав номеру.

Однак, з наданих суду матеріалів не вдається можливим встановити, на який саме будинок, розташованих за однією адресою, 05.08.2005 року за №2260269 реєстратором нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори на підставі повідомлення 140 від 16.06.1190 року було накладено обтяження у виді заборони (архівний запис).

Проте, сукупність зібраних по справі доказів дає підстави суду стверджувати, що власником вказаних будинків не значився ОСОБА_6, оскільки, як було встановлено вище, власниками житлового будинку позивача ОСОБА_2, який рахувався під номером НОМЕР_3, були ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а власниками будинку, який рахувався без номеру, значилися ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Більш того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6, який значиться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ніколи не був зареєстрований на території Криворізької сільської ради, у тому числі за адресою місця розташування вказаних житлових будинків.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, завідуючою Другої Добропільської ДНК Гусєвою О.В. надано лист-відповідь від 24.10.2018р. №327/02-14, в якій повідомлено суд, що всі нотаріальні документи за період з 1984 р. по 1994 р. включно, передані 27.12.2013 оку на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву за описом справ №1 та №2, фонд №176, тому надати повідомлення №140 від 16.06.1990 року, яке було підставою для накладення заборони відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не уявляється можливим.

Зважаючи на викладене, суд констатує про відсутність у суду відомостей, які б свідчили про правомірність та законність накладення обтяження на житловий будинок, належний на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2, а також відзначає, що, згідно встановлених судом обставин справи, вказані житлові будинки ніколи не були зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6, який, згідно Інформації з реєстрів від 30.07.2018 року, значиться власником будинку за адресою: АДРЕСА_1, на який на цій підставі було накладено обтяження у виді заборони, - що у свою чергу ще раз підтверджує безпідставність накладення вказаного обтяження на житловий будинок ОСОБА_2

Суд взагалі позбавлений можливості встановити, на який саме з двох житлових будинків з ідентичними адресами було накладено обтяження та на яких підставах.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 319, ч. 1, 2 ст. 321, 391 ЦК України).

Враховуючи наявні у справі докази, принцип верховенства права, суд дійшов висновку, що заборона відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належний позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, підлягає скасуванню в судовому порядку.

Керуючись ст. 1 - 13, 265, 266, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_2 до Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа Добропільська районна державна адміністрація Донецької області, про скасування заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати заборону на відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження: 2260269, зареєстровано 05.08.2005 року за №2260269 реєстратором Друга Добропільська державна нотаріальна контора, розташована за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Перемоги, 33, підстава обтяження: повідомлення 140 від 16.06.1990 року Друга Добропільська державна нотаріальна контора, об'єкт обтяження: інше, житловий будинок з надвірними будівлями, склад: ціле, стан добудоване, статус - житлове, адреса: АДРЕСА_1, власник ОСОБА_6, причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер 575651DONETSK1802, архівна дата: 23.12.2003 року, дата виникнення: 16.06.1990 року, номер реєстру 387632-1732, внутрішній номер 0801С438DF42B304A41.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області..

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1;

відповідач - Друга Добропільська державна нотаріальна контора, адреса реєстрації: Донецька область, м. Добропілля, просп. Перемоги, 33, код ЄДРПОУ 02888219;

третя особа- Добропільська районна державна адміністрація Донецької області, адреса реєстрації: вул. Московська, 1, м. Добропілля, Донецька область, 85001, код ЄДРПОУ 23778446.

Суддя А.М. Левченко

Повний текст судового рішення складений: 01 листопада 2018р.

31.10.2018

СудДобропільський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення31.10.2018
Оприлюднено02.11.2018
Номер документу77528624
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —227/3664/18

Рішення від 31.10.2018

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Рішення від 31.10.2018

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 18.10.2018

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

Ухвала від 30.08.2018

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Левченко А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні