Справа №339/329/18
38
2/339/208/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2018 року м. Болехів . Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Тисівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Тисівської сільської ради з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно за заповітом - домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3
Позовні вимоги обгрунтовує тим, щойого тітці ОСОБА_3 належав будинок по АДРЕСА_1, що підтверджено письмовими доказами.
У вказаному будинку ОСОБА_3 проживала сама і він допомагав їй по господарству, здійснював за нею догляд та похоронив.
За життя тітка склала заповіт в його користь. Рішенням Болехівського міського суду від 25.06.2018 року визначено додатковий строк для прийняття спадщини.
Звернувшись до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримав відмову через відсутність правовстановлюючих документів у спадкодавця.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, Заперечень щодо позову немає (а.с.21).
Такі дії представника відповідача не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Окрім того, представник відповідача у вказаній заяві визнав позовні вимоги та не заперечував щодо задоволення позову.
Так, згідно ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позовних вимог, оскільки таке таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи предметом судового розгляду є будинковолодіння по по АДРЕСА_2, реєстрація права власності на яке не проводилося та правовстановлюючі документи на який ніким не виготовлялися, що підтверджується довідкою ОБТІ (а.с.10).
З технічного паспорту на вказаний житловий будинок вбачається, що такий був збудований у 1960 році ( а.с.5-9).
А згідно записів погосподарських книг Тисівської сільської ради цей будинок облікувався саме за ОСОБА_3.(а.с.25).
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як передбачено ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.
А в ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону вказано, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Таким чином, оскільки спірний будинок було збудовано до 01.07.2004 року, то державна реєстрації прав на нього не була обов'язковою, а відтак виникнення права власності на нього не залежить від державної реєстрації.
Відповідно до законодавства, яке діяло до 01.07.2004 року, до компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином, зважаючи на те, що спірний житловий будинок збудовано у 1960 році і в записах по господарської книги він рахується за ОСОБА_3, то суд визнав, що вона і була власником даного будинку і після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4), такий входить до складу спадкового майна.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Тисівської сільської ради, за яким заповіла все своє майно - ОСОБА_2 ( а.с.4а).
Як зазначено в ст.1216 ЦК УКраїни спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).
Згідно з положеннями частин 1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст. 1270 ЦК строк.
Встановлено, що рішеннями Болехівського міського суду, позивачу встановлено додатковий строк терміном два місяці для прийняття спадщини після смерті матері (а.с.23-24).
На підставі вказаного рішення, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про оформлення своїх спадкових прав.
Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів у спадкодавця (а.с.11-13).
Стосовно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії суд констатує наступне.
Нотаріальна діяльність є специфічна правова форма діяльності, сутність якої полягає в тому, що в її рамках здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень у безспірних справах пов'язаних із цивільними правовідносинами.
Відсутність належного правовстановлюючого документу засвідчує про те, що дана справа не може тлумачитись як безспірна, а отже до даних правовідносин не може бути застосована нотаріальна форма охорони та захисту прав і законних інтересів позивача шляхом вчинення нотаріальних дій.
Отже, позивач, будучи спадкоємцем за заповітом вважається таким, що прийняв спадщину у вигляді будинковолодіння після смерті тітки ОСОБА_3 і вона належить йому з часу її відкриття.
З технічного паспорту вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку "А", вбиральні "Б", криниці, огорожі (а.с.5-9).
На підставі наведеного, ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_4, яке складається згідно технічного паспорту: із житлового будинку "А", вбиральні "Б", криниці, огорожі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_3.
Тисівська сільська рада - с.Тисів Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356107.
Дата складання повного тексту рішення 01 листопада 2018 року.
Суддя О.С.Головенко
Суд | Болехівський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2018 |
Оприлюднено | 02.11.2018 |
Номер документу | 77534163 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні