Рішення

від 24.10.2018 по справі 826/7419/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 24 жовтня 2018 року                      №826/7419/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Дроботько О.В. та представника відповідача Вільгельм А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Архібуд-Дизайн" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Приватного підприємства "Архібуд-Дизайн", (далі - позивач, ПП "Архібуд-Дизайн"), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач, ДАБІ України), в якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 19 квітня 2018 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, (далі - оскаржуваний припис); - визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №53/18/10/26-5/2604/02/2 від 26 квітня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, (далі - оскаржувана постанова). Ухвалою суду від 16 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7419/18, (далі - справа), а ухвалою суду від 23 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Крім того, перевірка проведена з порушенням вимог законодавства. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані припис та постанова прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. З 02 по 16 квітня 2018 року та з 18 по 19 квітня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України, на підставі наказів про проведення позапланової перевірки від 19 березня 2018 року №70 та від 18 квітня 2018 року №99, направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 19 березня 2018 року та від 18 квітня 2018 року, проведено позапланову перевірку дотримання замовником (НТУ "КПІ ім. І. Сікорського), підрядником (ТОВ "Трест КМБ-3"), генеральним проектувальником (ПП "Архібуд-Дизайн"), експертною організацією (ТОВ "Укрдержбудекспертиза"), експертом (Гавриловою Н.А.), особою, яка здійснює авторський нагляд (Євгененко Н.О.) та особою, яка здійснює технічний нагляд (Волошиним В.В.), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті "Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва", (також далі - Об'єкт будівництва), за результатами якої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України 19 квітня 2018 року складено Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, (далі - Акт перевірки). Відповідно до Акту перевірки, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України встановлено порушення ПП "Архібуд-Дизайн" вимог ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV, (далі - Закон №687-XIV), ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI, (далі - Закон №3038-VI), п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", п. 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки і споруди", п. 5.19 таб. 5.5 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", п. 3.16 таб. 3.2 ДБН 360-90** "Планування і забудова міських і сільських поселень", а саме, проектна документація "Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва" розроблена ПП "Архібуд-Дизайн" з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхиленнями від вихідних даних, а саме: - майданчик для господарських цілей №17 (згідно плану благоустрою та озеленення, том 1, арк. 4) розміщений поза межами земельної ділянки на які отримані містобудівні умови та обмеження від 16 вересня 2012 року №3976/0/18-1-009-12 на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва з цього слідує, що даний господарський майданчик не може враховуватися до загальної запроектованої площі господарських майданчиків, отже не забезпечена їх площа та не виконано абз. 5 п. 5 містобудівних умов та обмежень; - не враховано абз. 5 п. 5 містобудівних умов та обмежень, оскільки об'єкт будівництва не забезпечений майданчиками для вигулу собак; - проектом не передбачено влаштування сміттєпроводу; - для постійного зберігання автомобілів запроектовано 177 машиномісць, має бути згідно розрахунку не менше 364. 19 квітня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України, у зв'язку із встановленням вказаних вище порушень, складено оскаржуваний припис, яким зобов'язано ПП "Архібуд-Дизайн" у термін до 21 травня 2018 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку. Крім того, 26 квітня 2018 року, на підставі Акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 квітня 2018 року, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України прийнято оскаржувану постанову, якою ПП "Архібуд-Дизайн" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, (далі - Закон №208/94-ВР), та накладено на позивача штраф у сумі 158580,00 грн. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності встановлені Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV, (далі - Закон №687-XIV), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів. Згідно з абз.абз. 2-4 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 10, ч. 1 ст. 13 Закону №687-XIV, архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів; суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування; Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом №3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до ст. 6 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність". До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, (далі - Положення), відповідно до п.п. 1-3 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; - у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; - проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування. Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V, (далі - Закон №877-V), відповідно до ст. 6 якого підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається. З матеріалів справи вбачається, що перевірка, за результатами якої складено Акт перевірка, призначена у зв'язку із надходженням до відповідача звернення Бевзи Максима Сергійовича від 10 березня 2018 року, в якому останній просив перевірити виконання в належні строки будівництва по вул. Польова, 38. В м. Києві ЖК "Кампус ", оскільки будівництво має ознаки сповільнення виконання обов'язків перед інвесторами та перекладання на паралельне будівництво коштів інвесторів. Разом з тим, відповідачем в межах спірних правовідносин, в порушення вимог ст. 6 Закону №877-V, проведено перевірку не з питань, викладених у зверненні Бевзи М.С. від 10 березня 2018 року, а з приводу дотримання на Об'єкті будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. При цьому, з Акту перевірки не вбачається, що під час такої перевірки досліджувалися питання, викладені у зверненні Бевзи М.С. від 10 березня 2018 року. Крім того, суд звертає увагу, що в межах спірних правовідносин має місце порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону №877-V в частині строку здійснення позапланового заходу, а саме, протиправно проведено перевірку з перевищенням десяти робочих днів. Водночас, матеріали справи не містять належних доказів пред'явлення (вручення) позивачу наказів про проведення позапланової перевірки від 19 березня 2018 року №70 та від 18 квітня 2018 року №99, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18 квітня 2018 року, а також доказів проведення перевірки в присутності представника ПП "Архібуд-Дизайн". При цьому, позивач безпідставно посилався на порушення відповідачем вимог другого речення абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V, а саме, що відповідачем протиправно проведено перевірку за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03 листопада 2016 року №1728-VIII, на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання призупинити дію другого речення абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V. Суд зазначає, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених в ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. А тому, оскаржувані рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17. Відповідно до ст. 26 Закону №687-XIV, архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту. Проектна організація, яка  розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил. Так, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Поряд з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 26, ч.ч. 1, 3, 9, 10 ст. 29, ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування. Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, 28 березня 2012 року Головним управлінням містобудування та архітектури надано замовнику будівництва (НТУУ "КПІ") Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки вул. Польова, 38, Солом'янський район, в якому в абз. 5 п. 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" передбачено планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони), зокрема, - передбачити організацію майданчиків: місць відпочинку дорослих та дітей, господарського, спортивного та інших, відповідно до табл. 3.2 п. 3.16 ДБН 360-92**. Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року №44 затверджено Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92**, (далі - ДБН 360-92**), відповідно до п. 3.16 яких при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2, згідно якої визначено наступні питомі розміри майданчиків (кв.м на 1 люд.): для господарських цілей - 0,3; для вигулювання собак - 0,3; для стоянки автомашин - 0,8. 11 січня 2016 року НТУУ "КПІ" затверджено Завдання на проектування (коригування стадії "Проект") "Будівництво навчально-житлового комплексу по вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва", згідно якого генеральною проектною організацією визначено ПП "Архібуд-Дизайн". Водночас, відповідно до експертних звітів щодо розгляду проектної документації за коригування проекту "Будівництво навчально-житлового комплексу по вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва" від 15 березня 2016 року №3-052-15-ЕП/КО та щодо розгляду проектної документації за коригування 2К проекту "Будівництво навчально-житлового комплексу по вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі м. Києва" від 14 листопада 2017 року №3-291-17-ЕП/КО, за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної та техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з такими технічними показниками. При цьому, в матеріалах справи наявні копії листів НТУУ "КПІ": - від 11 січня 2016 року №11/01/16-1, в якому НТУУ "КПІ" повідомлено про надання 180 машиномісць на відкритих автостоянках, що розташовані в зоні пішохідної доступності до об'єкту з 17:00 до 9:00, та в вихідні і святкові дні для розміщення автомобілів мешканців житлового будинку, що проектується за адресою м. Київ, Польова 38; - від 29 лютого 2016 року №0600/194, в якому повідомлено ПП "Архібуд-Дизайн", що приймаючи до уваги те, що в п. 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" не внесені відповідні зміни, які планувалися в листі Мінрегіонбуду від 22 лютого 2012 року за №7/14-2837 та враховуючи, що прийнято рішення об'єкт "Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва" не оснащувати сміттєпроводом, замовник бере на себе відповідальність за можливі наслідки порушення норм та гарантує сприяння проектувальнику у захисті прийнятих проектних рішень, а також, погоджено розташування майданчика вигулу собак на земельній ділянці зі східного боку РП, ТП, яка знаходиться у постійному користуванні НТУУ "КПІ". Так, відповідно до п. 5.10 Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року №80, сміттєпроводи слід передбачати: а) у житлових будинках і гуртожитках з позначкою підлоги верхнього поверху 11,2 м (п'ять поверхів) і більше; б) у житлових будинках для осіб похилого віку та сімей з інвалідами відповідно 8 м (чотири поверхи) і більше та 3 м (два поверхи) і більше. Сміттєпроводом можуть бути обладнані будинки меншої поверховості та висоти, які будуються за рахунок коштів індивідуальних замовників. Відстань від дверей квартири або кімнати гуртожитку до найближчого завантажувального клапана сміттєпроводу не повинна перевищувати 25 м. Допускається зберігати наявну систему сміттєвидаляння в разі надбудови будинку мансардним поверхом. Згідно з п. 2.17 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року №145, у житлових будинках, що будуються висотою 5 поверхів і вище, може бути влаштовано сміттєпроводи відповідно до вимог державних будівельних норм та державних стандартів. Дозволяється проектувати та будувати житлові будинки без улаштування сміттєпроводів у разі проведення оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів та влаштування окремого технічного ліфту для перевезення твердих відходів. В існуючих багатоповерхових житлових будинках дозволяється закриття сміттєпроводу у разі проведення оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання всіх квартир утилізаторами (подрібнювачами) залишків харчових продуктів та письмої згоди всіх мешканців цих будинків за погодженням з балансоутримувачем цих будинків. Крім того, п. 19 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45, передбачено, що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в межах спірних правовідносин господарській майданчик для сушки білизни розміщений за нормованої відстані від вікон будинку та примикає до межі ділянки проектування. Майданчик розміщений на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні замовника та на кресленні ГП2 узгоджене це розміщення. Розміщення майданчика для вигулу собак узгоджено листом замовника від 29 лютого 2016 року за №0600/194, а також повністю покрито потребу у місцях зберігання транспорту. При цьому, помилковим є посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 5.19 таб. 5.5 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки вимоги даного пункту поширюються на ландшафтно-рекреаційну територію та стосуються розмірів стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного відпочинку, проте, в матеріалах справи відсутні належні докази наявності в межах спірних правовідносин ландшафтно-рекреаційних територій, в т.ч. зон короткочасного відпочинку. Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача щодо безпідставності посилань відповідача на порушення ПП "Архібуд-Дизайн" вимог п. 3.16 таб. 3.2 ДБН 360-90** "Планування і забудова міських і сільських поселень", згідно якого "при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2", оскільки в чому саме полягають такі порушення відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, крім того, як зазначив позивач, та не спростовано відповідачем, у проекті майданчики передбачені з відстанню до них не менше, чим визначено таблицею 3.2. Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, завертаючи увагу на наявність в матеріалах справи копій експертних звітів щодо розгляду спірної проектної документації від 15 березня 2016 року №3-052-15-ЕП/КО та від 14 листопада 2017 року №3-291-17-ЕП/КО, якими встановлено, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної та техногенної безпеки, енергозбереження, суд приходить до висновку про помилковість висновків Акту перевірки відносно того, що проектна документація "Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва" розроблена ПП "Архібуд-Дизайн" з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхиленнями від вихідних даних, а тому оскаржувані припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного підприємства "Архібуд-Дизайн" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 4140,70 грн. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Приватного підприємства "Архібуд-Дизайн" (місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 7, корпус 4, офіс 1; код ЄДРПОУ 31571353) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування припису та постанови задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 квітня 2018 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. 3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України №53/18/10/26-5/2604/02/2 від 26 квітня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Архібуд-Дизайн" сплачений ним судовий збір у розмірі 4140,70 грн. (чотири тисячі сто сорок гривень сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                             Ю.Т. Шрамко Рішення у повному обсязі складено 29 жовтня 2018 року.