Рішення

від 12.10.2018 по справі 826/3642/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 жовтня 2018 року                      №826/3642/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Ониська М.М., без участі представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Агро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО АГРО», (далі - позивач),  до Державної фіскальної служби України, (далі - відповідач), про: -          визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО АГРО» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3   605   543 грн., задекларованих згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість (реєстр. №9246417694) за червень 2015 року; -          зобов'язання Державної фіскальної служби України, відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку  Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО АГРО» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення у розмірі 3   605   543 грн., задекларованого згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість (реєстраційний №9246417694) за червень 2015 року. Ухвалою суду від 07 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22 листопада 2017р.  позивачем  засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.      Києві  уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, де у рядку 21 «Cума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду   (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» відображено суму збільшення від'ємного значення у розмірі 3   605 543      грн. (три мільйони шістсот п'ять тисяч п'ятсот сорок три). Однак в порушення вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ   Податкового кодексу України, відповідач не вчинив дій, спрямованих на відображення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення у сумі 3   605 543      грн., визначеного позивачем згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань  з ПДВ за червень 2015 року. (реєстраційний №9246417694). Також позивач зазначає, що звертався до Державної фіскальної служби України з письмовою вимогою від 23.11.2017р.  №25 про збільшення значення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (вх. ДФС №61358/6 від 24.11.2017р.). Державна фіскальна служба України своїм листом від 06.03.2018 №8139/6/99-99-12-03-01-15 повідомила, що показники у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшуються виключно на підставі даних, поданих у податковій декларації, і не збільшуються у разі подання уточнюючого розрахунку. Не погодившись із вказаною позицією Державної фіскальної служби України, позивач звернувся до адміністративного суду    за захистом своїх порушених прав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що сума від'ємного значення задекларована ТОВ «БІО АГРО» в уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2015р. не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, відповідно не може бути врахована у системі електронного адміністрування, оскільки збільшення показників реєстраційної суми відбулось одноразово, та не перераховується у подальшому у зв'язку з уточненням показників такої звітності.     Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. ТОВ «БІО АГРО»  зареєстроване 09 листопада 2006 року як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює   Податковий кодекс України   (далі -   ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний  подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація згідно з п. 203.1. ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З врахуванням наведеного, ТОВ «БІО АГРО» було подано Звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012р. (реєстр. №9072835902). Державною податковою інспекцією Шевченківського району м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012р., та складено акт перевірки №233/15-575/34696173 від 29 листопада 2012 року, за змістом якого встановлено порушення вимог п.200.4   ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.4., п.п. 4.6.5., п.п. 4.6.6., п.4.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року, у зв'язку з чим, позивачем безпідставно задекларовано ПДВ в сумі 3 605 543,00 грн. до р. 22 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, внаслідок чого завищено значення р. 24 «Залишок від`ємного значення, який після  бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», декларації за жовтень 2012 року на суму 3 605 543,00 грн.           Державною податковою інспекцією у Шевченківського району м. Києва на підставі проведеної перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення       №00004915571 від 17 грудня 2012 року, на підставі якого платником податку у декларації з податку на додану вартість за листопад 2012р. (реєстраційний №9080408660), відкориговано (зменшено) значення рядка « 21.3» декларації у розмірі 3 605 543,00 грн. В тому числі наведене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку.               Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015р. у справі №К/800/65103/13 (826/88/13-а) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 залишено без змін. Тобто скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва № 00004915571 від 17 грудня 2012 року та визнано право ТОВ «БІО АГРО» на коригування від`ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 3 605 543,00 грн. З врахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015р., ТОВ «БІО АГРО» було подано уточнюючі декларації з податку на додану вартість за березень 2015р. (реєстр.№ 9246417597), квітень 2015р. (реєстр.№9246417618), травень 2015р. (реєстр.№9246417710) та червень 2015р. (реєстр.№9246417694), за змістом яких платником податку (позивачем) збільшено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, внаслідок чого позивач звернувся з вимогою здійснити збільшення суми, на яку підприємство може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3605543,00грн. (Рядок 21 уточнюючого розрахунку №9246417694 за червень 2015р.).           Окружним адміністративним судом м. Києва також враховується вимоги ч. 2. ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України за змістом якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.           Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд також враховує наступне. З 1 січня 2015 року набрав чинності   Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2розділу   XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001      розділу V Кодексу. Відповідно до пункту 2001.1      статті   2001      Податкового кодексу України      (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено   постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість»      (далі - Порядок № 569). За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 569, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.    За змістом пункту 2001.3      статті   2001      Податкового кодексу України      (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті. 29 липня 2015 року набрав чинності   Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ   Перехідні положення Податкового кодексу України      доповнено пунктом 34. Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ   Перехідні положення Податкового кодексу України      встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності   Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»      зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3      статті   2001      цього   Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених   статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до   статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ   Прикінцеві положення Податкового кодексу України). Втім, збільшення показника ПДВ формули (суми, на яку Підприємство може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) на суму 3   605   543,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку за червень 2015 року (реєстр.№ 9246417694) на підставі пп. 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ   Прикінцеві положення Податкового кодексу України так і не відбулося. Таким чином контролюючий орган, після почату роботи системи у штатному режимі на постійній основі, прийнявши 22.11.2017 (реєстраційний номер 9246417694) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, згідно квитанції N 2, не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ. Доводи відповідача,      з приводу того, що реєстраційна сума не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності не вважаються судом обгрунтованими з огляду на те, що положення пункту 34 підрозділу 2   Розділу XX Податкового кодексу України   жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 ) не містять, у тому числі, не містить заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту   50.1   статті   50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок. З врахуванням зазначеного вище, суд вважає таку бездіяльність щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "БІО АГРО" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3   605 543,00  грн. (три мільйони шістсот п'ять тисяч п'ятсот сорок три гривні), задекларованих згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість (реєстр. №9246417694) за червень 2015 року, протиправною. Статтею 19 Конституції України   встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений   Конституцією   та законами України. Відповідно до ч.2   ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією   та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За ч.ч.1-2   ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2   ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ТОВ "БІО АГРО" є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі. Згідно з частиною 1   статті 139 КАС України   при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього   Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд встановив, що згідно квитанції від 14 грудня 2017 року за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва ТОВ" БІО АГРО" сплатило судовий збір на загальну суму 1762,00 грн., які в зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Агро" (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; код ЄДРПОУ 34696173) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Агро" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3605543,00 грн. (три мільйони шістсот п'ять тисяч п'ятсот сорок три гривні нуль копійок), задекларованих згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість (реєстр. №9246417694) за червень 2015 року. 3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Агро" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення у розмірі 3605543,00 грн. (три мільйони шістсот п'ять тисяч п'ятсот сорок три гривні нуль копійок), задекларованого згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість (реєстраційний №9246417694) за червень 2015 року. 4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Агро" сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко