Рішення

від 31.10.2018 по справі 826/22630/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 жовтня 2018 року                      № 826/22630/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «УБК Будмеханізація» доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення,   ОБСТАВИНИ    СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «УБК Будмеханізація» (далі – ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 19 травня 2015 року № 0002992205. Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2015 року суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22630/15, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду. 09.03.2016 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження. Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 № 5228 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ” та згідно з пунктом 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25), адміністративну справу №826/22630/15 повторно розподілено на суддю Власенкову О.О. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017р. (суддя Власенкова О.О.) справу прийнято до провадження судді Власенкової О.О. Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018р. №1089, у зв'язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа   № 826/22630/15, справу повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2018 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/22630/15 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки Акту перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки ґрунтуються лише на податковій інформації його контрагента ТОВ «Сантехресурс». При цьому, в Акті відсутні посилання на будь-які документальні докази, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах підприємства, викликали сумнів щодо реальності постачання послуг, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків. Також, позивач звертає увагу, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти повноваження контрагента на предмет дієздатності та дотримання контрагентом законодавства, зокрема податкового. У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, з підстав того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства. Згідно частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: На підставі направлення № 861 від 23.04.2015 року, наказу ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.04.2015 року №893 та у відповідності ідо вимог ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI проведено документальну виїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «УБК Будмеханізація» (код ЄДРПОУ 04012853) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291) за період з 01.05.2014 року по 30.11.2014 року, за результатами якої складено Акт № 426/26-54-22-05/04012856. Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення вимог ст. 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 414  742, 00 грн., у тому числі по періодах: травень 2014 року – 225  373, 00 грн, за червень 2014 року – 189  369, 00 грн. 19.05.2015 року ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 000299205, яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 86.8 ст. 86, пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за порушення вимог ст. 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 622  111, 00 грн., в тому числі 414  742, 00 грн. – основний платіж, 207  371, 00 грн. – штрафні фінансові) санкції (штрафи). За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 09.07.2015 року № 10660/10/26-15-10-05-35 та рішенням Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 19433/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення 19.05.2015 року № 000299205 залишено без змін, а відповідні скарги – без задоволення. Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом. Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що вказаний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України). Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної;  дата виписування податкової накладної;  повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця);  місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;  повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;  ціна постачання без урахування податку;  ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;  вид цивільно-правового договору. Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна. Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями). Як встановлено матеріалами справи, ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» занижено податок на додану вартість за результатами здійснення господарської діяльності останнього з ТОВ «Сантехресурс» за період з 01.05.2014 року по 30.11.2014 року. Підставою для такого висновку послугувала відсутність всіх необхідних документів підтверджуючих факт отримання товару, послуг та наявна в ДПІ інформація по ТОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291). Позивачем в підтвердження реальності господарської діяльності надано суду копію Договору купівлі-продажу № 1/Кр від 26.05.2014 року, укладеного між ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» (Покупець) та ТОВ «Сантехресурс» (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю продукцію - «Товар» на умовах, в кількості та по цінам обумовлених в Специфікаціях (додатках) до Договору, а Покупець прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. Вартість маркування, зберігання на складі Постачальника, завантаження в транспортний засіб включена до ціни Товару. Постачальник зберігає у себе на складі Товар Покупця до надходження вказівок від Покупця про передачу Товару. Постачальник надає Покупцю наступні документ, що підтверджують фактичне постачання та приймання Товару на зберігання: видаткову накладку, акт приймання-передачі, податкову накладну, акт приймання Товару на зберігання, акт повернення товару із зберігання. На в виконання умов вказаного Договору позивачем надано суду копії: специфікацій № 1 від 29.05.2014, № 2 від 29.05.2014, № 3 від 29.05.2014, № 4 від 29.05.2014, № 5 від 29.05.2014, № 6 від 29.05.2014, № 7 від 25.06.2014, № 8 від 25.06.2014, № 9 від 25.06.2014, актів приймання передачі № 1 від 29.05.2014, № 2 від 29.05.2014, № 3 від 29.05.2014, № 4 від 29.05.2014, № 5 від 29.05.2014, № 6 від 29.05.2014, № 7 від 25.06.2014, № 8 від 25.06.2014, № 9 від 25.06.2014, видаткових накладних від 29.05.2014 р. в кількості 36 штук №№ з 544 по 579 (включно), податкових накладних від 29.05.2014 р. в кількості 36 штук №№ з 544 по 579 (включно). Згідно вказаних первинних документів, позивачем за період травень-червень 2014р. придбало у ТОВ «Сантехресурс» відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 1/КР від 26.05.14р. було придбано вугілля АО (25-50) в кількості 5 842,625 тон на суму 4 556 016 грн., в т.ч. ПДВ - 759 336 грн. Факт оплати за вказаний товар підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Також позивачем надано докази подальшої реалізації вказаного вище товару, придбаного у ТОВ «Сантехресурс», шляхом укладання 18.06.2014 року між ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» та Фірмою WT EXPRESS LLP контракту № 1806, відповідно до пункту 1.1 якого ДП "УБК" ТОВ "УБК БМ" зобов'язалося продати та поставити Фірмі WT EXPRESS LLP, вугілля Антрацит, а Фірма WT EXPRESS LLP зобов'язалася прийняти та оплатити вугілля. На виконання умов контракту № 1806 ДП "УБК" ТОВ "УБК БМ" проведено поставку Фірмою WT EXPRESS LLP 1 104 тон вугілля. Факт поставки вугілля підтверджується: ВМД № 010716 від 25.06.14р. в кількості 414 тон (вугілля марки AO (25-50); ВМД № 011359 від 07.07.14 р. в кількості 345 тон (вугілля марки AO (25-50); ВМД № 012441 від 25.07.14 р. в кількості 345 тон (вугілля марки AO (25-50). 01.07.2014 року також  між ДП "УБК" ТОВ "УБК БМ" та Фірмою Gronus International Ltd укладено контракт № 0107-14, на виконання умов якого  ДП "УБК" ТОВ "УБК БМ" проведено поставку Фірмі Gronus International Ltd 1991, 272 тон вугілля. Факт поставки вугілля підтверджується: ВМД № 007232 від 04.08.14р. в кількості 208 тон (вугілля марки AO (25-50); ВМД № 07231 від 04.08.2014р. в кількості 1 783 272 тон (вугілля марки АС (6-13). Також в підтвердження подальшої реалізації придбаного товару та реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Сантехресурс» надано копії залізних накладних та відомості вагонів, відповідно до яких товар було поставлено ТОВ «Портінвест Лоджистик», ТОВ «Карбо Холдинг», тощо. Одночасно, позивачем в підтвердження транспортування вказаного вище товару надано суду копію Договору від 01.07.2014 року № 01-07/жд, укладений між ТОВ «ЮССАМ» (Виконавець) та ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» (Замовник), згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати наступні послуги: завантаження товару в залізничні вагони Виконавцем; відправка товару по реквізитам, вказаних Замовником; подача-прибирання залізничних вагонів, маневрування, та інші залізничних послуги, зв'язані з відправкою вагонів; Замовник зобов'язаний повернути вартість залізничного тарифу, а також інших залізничних послуг пов'язаних з поставкою, відправкою та завантаження товару Виконавцю на основі наданих рахунків. Згідно додаткової угоди від 04.07.2014 року до вказаного Договору, ТОВ «ЮССАМ» має право для повного виконання послуг, зазначених в основному Договорі, залучати до їх виконання третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним за якість наданих послуг. 16.06.2014 року між ВАТ «УБК Будмеханізація» (Довіритель) та ТОВ «АКТІВ ГРУП» (Повірений) укладено також Договір доручення № 32, за умовами якого Замовник доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання, від свого імені, здійснювати всі дії пов'язані з перевозкою вантажу за винагороду і за рахунок Довірителя, з можливістю залучення третіх осіб. За вказаних обставин, судом не беруться до уваги посилання представника податкового органу на безтоварність господарської діяльності позивача з ТОВ «Сантехресурс», з підстав відсутності зазначення в Договорі купівлі-продажу № 1/Кр від 26.05.2014 року адреси складу Постачальника (ТОВ «Сантехресурс») та відсутності в ЄРПН податкових накладних по вказаних взаємовідносинах та доказів перевезення, навантаження перевірки якості вугілля вказаним контрагентом, з огляду на наступне. Як вбачається з Акту перевірки такі висновки, податковим органом зроблено на підставі наявної в нього податкової інформації та зокрема, на підставі Акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 31.07.2014р. № 1472/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «САНТЕХРЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 року». Втім, доводи відповідача про нереальність господарських операцій з посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не заслуговують на увагу, оскільки такий акт лише констатує певні обставини, пов'язані з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), та не можуть нівелювати право позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та формування витрат, виходячи з того, що вони не містять об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, а також аналізу первинних документів. У той же час, суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 07 вересня 2018 року по справі №826/18127/13-а (адміністративне провадження №К/9901/2546/18). За вказаних обставин, судом також не беруться до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо ТОВ «Сантехресурс» як на підставу нереального здійснення останнім господарської діяльності та відмову в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Відповідачем також не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. В той же час, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «ЮССАМ» (Виконавець) та ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. При цьому, суд зазначає, що вказані документи від імені ТОВ «Сантехресурс»  підписано Курято Н.А. Податковим органом не надано доказів про наявність вироку суду відносно посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «Сантехресурс», який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано. А тому, за вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснена відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи. Вказана позиція підтверджується Верховним судом у рішеннях від 07 березня 2018 року №820/7065/16, від 27 лютого 2018 року №813/5852/15, від 06.02.2018 К/9901/8403/18, тощо. У той же час відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Представником відповідача не надано під час розгляду справи інших доказів, за винятком посилання на Акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 31.07.2014р. № 1472/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «САНТЕХРЕСУРС» (код за ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 року» та наявну податкову інформацію, які б свідчили про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «САНТЕХРЕСУРС». Окрім цього, суд звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі № 826/11945/14, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Сантехресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, результати якої  оформлено актом №1472/26-59-22-08/34751291 від  31.07.2014 року. На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку, що викладені податковим органом обставини щодо порушення ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «УБК Будмеханізація» вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами. А тому податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2015 року № 0002992205 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У відповідності до частини 2  статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України  предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною 1  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст.  2,  6,  8,  9,  77,  243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «УБК Будмеханізація» (код ЄДРПОУ 04012856, 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19 травня 2015 року № 0002992205. 3 Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468697, 04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 58) на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «УБК Будмеханізація» (код ЄДРПОУ 04012856, 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 331 (дев'ять тисяч триста тридцять одну) 70 грн. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя В.В. Амельохін