Рішення

від 01.11.2018 по справі 1540/3280/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 1540/3280/18 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2018 року                                                                                                      м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді:                           Білостоцького О.В. При секретарі:                                    Єренкевич О.А. За участю сторін: Представника позивача:                   Бароєва Ф.С. Представника відповідача:               Копиці С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0025821405 від 25.06.2018 року, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1138318,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №1287/15-32-14-05/39188770 від 13.06.2018 року «Про результати  позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України та інших законів. Ухвалою суду від 23.07.2018 року позовну заяву ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання 28.09.2018 року ухвалою суду подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання. 22.10.2018 року у справі було проведено підготовче судове засідання, в якому представниками позивача та відповідача були надані пояснення, відзив на адміністративний позов (т. 7 а.с. 7-11), а також додаткові письмові докази (т. 7 а.с. 13-46, 64-66, 71-75). 22.10.2018 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник ГУ ДФС в Одеській області проти задоволення позовних вимог позивача заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0025821405 від 25.06.2018 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» знаходиться на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» (т.1 а.с.51-62)  та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача за КВЕД є: підготовчі роботи на будівельному майданчику; розвідувальне буріння; комплексне обслуговування об'єктів (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів. В період з 31.05.2018 року по 06.06.2018 року на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 30.05.2017 року №3757 (т. 7 а.с.13) та направлень на перевірку від 30.05.2018 року №4519/14-05 та №4520/14-05 (т.7 а.с. 14-15)  головними  державними податковими ревізорами-інспекторами відділу перевірок з окремих питань  управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Зазуляком В.С. та Орловою М.І. було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року. За результатами перевірки податковим органом було складено акт №1287/15-32-14-05/39188770 від 13.06.2018 року  (т.1 а.с.11-38), у висновках якого зазначено, зокрема, про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, частини «а» п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у сумі 1138318 грн., зокрема:  у серпні 2016 року - 30003 грн.; у вересні 2016 року - 213117 грн.; у жовтні 2016 року - 370882 грн.; у листопаді 2016 року - 468522 грн.; у грудні 2016 року - 719969 грн.; у січні 2017 року - 838611 грн.; у лютому 2017 року - 955312 грн.; у березні 2017 року - 972589 грн.; у квітні 2017 року - 972589 грн.; у травні 2017 року - 1138318 грн.; у червні 2017 року - 1138318 грн.; у липні 2017 року - 1138318 грн.; у серпні 2017 року - 1138318 грн.; у вересні 2017 року 1138318 грн.; у жовтні 2017 року - 1138318 грн.;          у листопаді 2017 року - 1138318 грн.; у грудні 2017 року - 1138318 грн. За результатами вищезазначеної перевірки головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0025821405 від 25.06.2018 року, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1138318, 00 грн. (т.1 а.с. 9). Не погоджуючись з результатами перевірки та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду. Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесене контролюючим органом за порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами: 1) товариством з обмеженою відповідальністю «Наяда-Сервіс»; 2) товариством з обмеженою відповідальністю «Експреспол»; 3) товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранстрой»; 4) приватним підприємством «ВКФ  «Альфа-Грант». Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом,  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються  Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України). Згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (надалі по тексту – ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно  п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). За положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 207.1 ст. 207 ПК України). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ). Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво, як вид господарської діяльності, визначено як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Особливості здійснення окремих видів підприємництва, перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюються законодавчими актами (ст. 43 ГК України). Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з акту перевірки та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» у перевіряємий податковим органом період, здійснювало будівництво 10-ти секційного багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, с.Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область,  земельна ділянка №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613» та 9-ти секційного багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельна ділянка №5122783200:01:002:2094» (т. 1 а.с. 16-17). На підставі чого між позивачем (як замовником) та ТОВ «Наяда-Сервіс» (як підрядником) було укладено наступні договори: 1) договір підряду №20/06-2016 року від 20.06.2018 року (т. 1 а.с. 63-65) предметом якого є виконання робіт по благоустрою, а також загальнобудівні і сантехнічні роботи у багатоквартирній житловій будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, мкр.4-5, перехрестя вулиць Генерала Бочарова та Академіка Сахарова, відповідно до умов договору, договірної ціни та проектної документації. Відповідно до п.1 Додаткової угоди до договору підряду №20/06-2016 року від 20.06.2018 року (т. 1 а.с. 66)  підрядник на свій розсуд і під свою відповідальність  має право залучати субпідрядні організації і забезпечувати координацію їх діяльності на будівельному майданчику; 2) договір на виконання проектних робіт №7-06/2016  від 07.07.2016 року (т. 1 а.с. 69-71), предметом якого є здійснення ТОВ «Наяда-Сервіс» проекту багатоквартирної житлової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, мкр.4-5, ж/р ІІІ-4, перехрестя вулиць Генерала Бочарова та Академіка Сахарова; 3) договір на виконання проектних робіт №5-05/2016  від 05.05.2016 року (т. 1 а.с. 73-75) предметом якого є здійснення ТОВ «Наяда-Сервіс» проекту багатоквартирнох житлової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, мкр.4-5, ж/р ІІІ-4, перехрестя вулиць Генерала Бочарова та Академіка Сахарова, та додаткову угоду до нього №1 (т. 1 а.с. 76) з додатком № 2  (т. 1 а.с. 77);    4) договір на виконання робіт по авторському нагляду №01/08-2016-1 від 01.08.2016 року (т. 1 а.с. 67-69)  предметом якого є здійснення авторського нагляду при будівництві по «Проекту багатоквартирної житлової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, мкр.4-5, ж/р ІІІ-4, перехрестя вулиць Генерала Бочарова та Академіка Сахарова. Судом також було встановлено, що 08.12.2016 року між ТОВ «Обслуговуючим підприємством «НОВИЙ КВАРТАЛ»» (замовник) та ТОВ “ЕКСПРЕСПОЛ” (підрядник) було укладено договір підряду №08/12/16 від 08.12.2016 року, предметом якого є монтаж напівсухої стяжки на будівництві 10-ти секційного багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, земельна ділянка №5122783200:01:002:2014,  №5122783200:01:002:1613 (т. 3 а.с. 130-137). Відповідно до пп. 4.4.3 п. 4 та п. 6 Договору підрядник, для виконання робіт, має право залучати субпідрядні організації на свій погляд та забезпечувати координацію їх діяльності на будівельному майданчику. Згідно пп. 5.1 п. 5 Договору загальна вартість виконаних підрядником робіт (договірна вартість) в т.ч. матеріали та обладнання становить 2265000,00 грн., в тому числі ПДВ 377500,00 грн. На підтвердження виконання робіт за вищезазначеними договорами із підрядниками - контрагентами (які мають ліцензії на виконання будівельних робіт та є платниками ПДВ) позивач надав усі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні документи: акти прийомки виконаних робіт (форми К3-2в) (т. 1 а.с. 79-170, 181-215, 223-257, т.2 а.с.2-34, 42-52, 59-68, 76-80, 85-89, 95-109, 116-120, 126-130, 132-135, 137-141, 149-191, 202-211, т.3 а.с.147-151, 155-158), відомості ресурсних затрат підрядника (т.1 а.с.171-177, 216-220, т.2 а.с.35-39, 53-55, 69-74, 81-83, 90-92, 110-114, 121-123, 192-201), акт прийомки проектної документації (т.1 а.с.178, т.2 а.с.56-57, 142, 144-145), довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (т.1 а.с.179-180, 221-222, т.2 а.с.1, 40-41, 58, 75, 84, 93-94, 115, 124-125,131, 136, 146-148, т.3 а.с.46, 146, 154), підсумкові відомості ресурсів (т.3 а.с.152-153, 159-160), податкові накладні (т.2 а.с. 212-250, т.3 а.с.1-45, 46-72, 161-179), видаткові накладні (т.3 а.с.142-145), розрахункові відомості (т.3 а.с.139-141), виписки по рахунку (на підтвердження оплати робіт) та платіжні доручення (т.3 а.с.73-129, 180-196). Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість виконання цих господарської операції вищезазначеними контрагентами, оскільки згідно бази даних ГУ ДФС в Одеській області «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» штатна численність ТОВ Наяда-Сервіс» складає - 8 осіб, а ТОВ «ЕКСПРЕСПОЛ» - 1 особа, які у свою чергу не могли змоги виконати обсяги робіт відображених в довідках КБ-3 та актах прийомки виконаних робіт (форми КБ-2в) в установлені строки. Суд вважає такі висновки акту помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинам справи. Так листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні від 09.03.2010 року № 12/19-2-9-21-2368 роз'яснено, що типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 року № 554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Згідно ст. 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Статтею 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. В вищезазначених договорах про виконання підрядних робіт містяться пункти, які надають право підряднику залучати до виконання будівельних та монтажних робіт субпідрядників. Вказане право підрядника також не звужується Законом, а за умови того, що будівництво ведеться не державними підприємствами, за небюджетні кошти, законодавець не ставить перед суб'єктами господарювання обов'язку у відображенні участі субпідрядників у типовій формі № КБ-2в, № КБ-3 по виконанню вказаних робіт. Крім того, слід також зазначити, що податкове законодавство неставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 року у справі №815/2946/13-а , від 17.04.2018 року у справ №820/475/17. Суд зазначає, що при вирішенні податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентами не спростовано. ГУ ДФС в Одеській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконано. Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність таких порушень з боку ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»», а також про відсутність у позивача, як покупця послуг, права на здійснення витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють позивача права на його відображення у податковому обліку. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України"). Будь-яких доказів того, що позивач, або його контрагенти діяли без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного завищення суму податкового кредиту представниками відповідача до суду не надано. Ними також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентами недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб'єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності. Крім того суд зазначає, що сама по собі відсутність у контрагентів контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування висновків в акті перевірки податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Податковим органом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача  з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів. Суд також не приймає до уваги в обґрунтування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення посилання представника відповідача на акт перевірки, в якому зазначено про ненадання товариством з обмеженою відповідальністю  «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» проектної документації до перевірки. Суд зазначає, що зазначена проектна документація не є первинним документом, що відображає здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Наяда-Сервіс» за договором підряду №20/06-2016 року від 20.06.2018 року, укладеного на виконання будівельних робіт, а складання цієї документації є результатом виконання цим контрагентом умов інших договорів, зокрема договорів на виконання проектних робіт №7-06/2016  від 07.07.2016 року та №5-05/2016  від 05.05.2016 року. При цьому будь-яких порушень податкового законодавства при укладанні позивачем та ТОВ «Наяда-Сервіс» цих договорів та виконання їх умов контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлювалось та про наявність таких порушень представником ГУ ДФС в Одеській області не було зазначено в судовому засіданні. Крім того, первинні документи щодо здійснення господарської операції з виготовлення проектної документації (т.1 а.с.178, т.2 а.с.56-57, 142, 144-145), та сама документація були надані ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» в повному обсязі та досліджені в судовому засіданні, а саме: проект організації будівництва 10-ти секційного багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельна ділянка №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613 (т.4 а.с.1-47,108-138, т.6 а.с.1-67); енергетичний паспорт вищезазначеного 10-ти секційного багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку (т.4 а.с.48-89); проект багатоквартирної житлової будівлі в складі мкр.4-5, ж/р ІІІ-4 жилого масиву 41 Котовського, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка (т.4 а.с.100-107, т.5 а.с.1-64, 65-102) та журнал авторського нагляду за будівництвом (т. 4 а.с. 90-99). При цьому будь-яких зауважень до цієї документації представником відповідача висловлено не було. На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено обґрунтованість та правомірність висновків податкового органу в акті перевірки про завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ  «Наяда-Сервіс» та ТОВ «Експреспол», не спростовано правової позиції та доказів, наданих позивачем щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю  «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» в цій частині адміністративного позову підлягають задоволенню. Разом з тим, суд зазначає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0025821405 від 25.06.2018 року в частині завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по його взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Автотранстрой» та ПП «ВКФ «Альфа-Грант» задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Так, судом було встановлено, що 20.09.2016 року між позивачем (орендар) та ТОВ «Автотранстрой» (орендодавцем) було укладено договір оренди механізму №09.19.2016,  предметом якого є надання в оренду крану баштового модифікації КБ 408, зав №1041, peг. №12904, у кількості 1 шт. для використання у своїй виробничій діяльності. Відповідно до п.2.5 зазначеного договору, монтаж, демонтаж та доставка механізму здійснюється Орендодавцем за рахунок Орендаря (т.3 а.с.197-200). Як вбачається з акту перевірки, відповідно до даних бухгалтерського обліку за рахунками 231 «Виробництво» ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» придбало у ТОВ «Автотранстрой» у вересні 2016 року роботи з монтажу-демонтажу крану КБ-403 на загальну суму 40000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 6666, 67 грн., сума якого була включена до складу податкового кредиту позивача у листопаді 2016 року (т.1 а.с.34). На підтвердження здійснення зазначеної господарської операції позивачем до суду були надано наступні первині документи: договір оренди механізму №09.19.2016 від 20.09.2016 року (т. 3 а.с.197-200), акт-приймання передачі механізму до договору оренди механізму №09.19.2016 від 20.09.2016 року (т. 3 а.с. 201), акти надання послуг (оренда крану) (т.3 а.с.202-212, 214), акт надання послуг (монтажу та демонтажу крану за листопад 2016 року) (т. 3 а.с. 213), податкові накладні (т. 3 а.с. 215-219) та виписки з банківських рахунків ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» (т. 3 а.с. 220-234). При цьому будь-яких первинних документів на підтвердження факту отримання позивачем у вересні 2016 року послуг з монтажу-демонтажу крану КБ-403 на загальну суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» під час здійснення податкової перевірки контролюючому органу не надало. Не було надано таких документів і до суду. Щодо взаємовідносин позивача з ПП «ВКФ «Альфа-Грант», суд зазначає наступне. Як вбачається з акту перевірки, під час здійснення податковим органом опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, зазначеними ТОВ Обслуговуючим підприємством «НОВИЙ КВАРТАЛ»» та його контрагентом ПП «ВКФ «Альфа-Грант» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року були виявлені розбіжності. Так податковим органом було встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит за вересень та жовтень 2016 року з контрагентом ПП «ВКФ «Альфа-Грант» у сумі відповідно 30061,15 грн. та 4338, 40 грн., в той час як згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП «ВКФ «Альфа-Грант» зареєструвало на адресу ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» лише одну податкову  накладну у вересні 2016 року на суму 29580, 00 грн. Таким чином відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема в частині завищення суму податкового кредиту у розмірі 4819, 00 грн. у тому числі: у вересні 2016 року – на суму 481, 00 грн. та у жовтні 2016 року на суму – 4338, 00 грн. Будь-яких первинних документів щодо здійснення між позивачем та ПП «ВКФ «Альфа-Грант» у вересні та жовтні 2016 року господарських операцій ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» до суду надано не було. Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Не наполягаючи на задоволенні позовних вимог в цій частині адміністративного позову, зокрема щодо визначення податковим органом суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ «Автотранстрой»  (включення до складу податкового кредити суми ПДВ у розмірі 6666, 67 грн. за отримання послуг з монтажу-демонтажу крану КБ-403 на загальну суму 40000,00 грн.), а також з ПП «ВКФ «Альфа-Грант» (щодо завищення суму податкового кредиту у розмірі 4819,00 грн.) представник ТОВ «Обслуговуючого підприємства «НОВИЙ КВАРТАЛ»» зазначив, що позивач не має змоги надати первинні документи на підтвердження здійснення цих господарських операцій через їх втрату на підприємстві. З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що позивачем не спростовано обґрунтованість доводів відповідача, що податкове повідомлення-рішення №0025821405 від 25.06.2018 року в частині завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Автотранстрой» та  ПП «ВКФ «Альфа-Грант» на загальну суму 11486,00 грн. є законним та таким, що не підлягає скасуванню, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У відповідності до ч. 3   ст. 139 КАС України   при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №390 від 17.07.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 17074,78 грн. (т. 3 а.с. 240). З урахуванням часткового задоволення адміністративного позову майнового характеру ТОВ «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» у розмірі, що становить 99 % від суми заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних  асигнувань суб'єкта владних повноважень, становить 16903 грн. 78 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог. Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, - ВИРІШИВ : Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5)  до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0025821405 від 25.06.2018 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1126832,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче підприємство «НОВИЙ КВАРТАЛ»» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 16903,78 грн. Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені    статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені   ст. 255 КАС України.     Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 01 листопада 2018 року. Суддя                                                                                               О.В. Білостоцький                                                                 .