Рішення

від 31.10.2018 по справі 826/14984/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 жовтня 2018 року                      № 826/14984/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби України у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібідабу» провизнання правочину недійсним, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області (далі – позивач, ГУ ДФС України у Київській області) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен» (далі – відповідач-1, ТОВ «Дакстер Трен»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль» (далі – відповідач-2, ТОВ «Текс-Стиль») про визнання недійсним правочину між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текс-Стиль», за наслідками виконання якого було складено податкову накладну від 18.05.2016 року №58. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наявність умислу в діях ТОВ «Дакстер Трен» спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, оскільки  відповідно до податкової накладної №58 від 18.05.2016 виписаної на користь Відповідача-2, у вказаний період було нібито надано послуги на загальну суму 105000,00 грн. Крім того, як було встановлено з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до вироку Дніпровського районного суду м Києва від 08.02.2017 по кримінальній справі 755/1949/17, яким   директора  ТОВ «Дакстер Трен» – Христенко Ю.Б. визнано винним у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України. Відповідач-1 своїх письмових запереченнях суду не надав. Відповідач-2 у своїх письмових запереченнях заначив, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 по справі № 826/10964/17 було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.05.2017 за №0023481403, №00023491403, №0023501403, №0002861402, №0002871402, оскільки було встановлено відсутність порушень по взаємовідносинам між ТОВ «Текс-Стиль» та ТОВ «Дакстер Трен», в частині договору про надання послуг №2016-06-05 від 06.05.2016 про надання технічного обслуговування швейної техніки. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2018 відкрито провадження у справі. Зобов'язано позивача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду: належним чином завірені копії: договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Дакстер Трен» від 04.05.2016; протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ «Дакстер Трен» від 04.05.2016; належним чином засвідчену копію угоди (договору) на підставі (на виконання) якого видана податкова накладна від 18.05.2016 року №58, а також інших первинних бухгалтерських документів, виданих на реалізацію такої угоди (договору) (акти приймання-передачі та ін.); докази наявності умислу сторін (сторони) спірного правочину на незаконний результат, а також про суперечність його публічно-правовим актам держави; докази наявності (відсутності) сторін правочину за місцем реєстрації/знаходження; докази наявності (відсутності) у надавача послуг виробничих можливостей провадження власної господарської діяльності; належним чином завірені копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен» та ТОВ «Текс-Стиль» на день укладення спірного правочину та свідоцтва платників податку на додану вартість; належним чином завірені копії актів приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, декларацій (в разі їх наявності) складеними і поданими відповідачами в період укладання/виконання спірного правочину; докази наявності фінансових розрахунків відповідачів, здійснених за наслідком виконання робіт/наданих послуг; власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. Зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду: всі матеріали, що були, або які мали бути взяті ним до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов. Зазначеною ухвалою також Закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. 14.03.2018 від відповідача-2 надійшло клопотання про заміну відповідача-2 ТОВ «Текс-Стиль» на належного ТОВ «Тібідабу», у зв'язку із зміною назви товариства та місцезнаходження. 20.03.2018 Позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, а саме правочин укладений між ТОВ «Дакстер Трен» та ТОВ «Текс-Стиль» за наслідками якого складено податкову накладну від 18.05.2016 №58. 20.03.2018 протокольною ухвалою здійснено заміну первісного відповідача-2 ТОВ «Текс-Стиль» на належного ТОВ «Тібідабу» у зв'язку зі зміною назви юридичної особи, а також відмовлено у задоволенні клопотання щодо витребування доказів. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України – викладено його в новій редакції. Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017. На підставі положень ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності в матеріалах справи відповідної заяви, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дакстер Трен» відповідно до податкової накладної №58 від 18.05.2016, виписаної на користь ТОВ «Текс-Стиль», було надано послуги щодо технічного обслуговування швейної техніки на загальну суму 105000,00 грн. Позивач у позовній заяві зазначає, що ТОВ «Дакстер Трен» зареєстровано за адресою: 08720, м. Обухів, вул. Миру, 11-А. Директором та головним бухгалтером в одній особі являється Болбочан Юлія Олександрівна, з 22.06.2016 по 27.07.2016 директором та гол. бухгалтером на підприємстві рахувалася Катющенко Дар'я Ігорівна, з 12.05.2016 по 22.06.2016 директором та гол. бухгалтером на підприємстві рахувався Христенко Юрій Борисович, до 12.05.2016 директором та гол. бухгалтером на підприємстві рахувався Крюков Олександр Анатолійович. Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на наявність умислу в діях ТОВ «Дакстер Трен», спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, оскільки з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відповідно до вироку Дніпровського районного суду м Києва від 08.02.2017 по кримінальній справі 755/1949/17, яким   директор ТОВ «Дакстер Трен» – Христенко Ю.Б. визнано винним у вчиненні кримінального порушення, передбаченого  ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України, а саме: Христенком Ю.Б. внесені в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей та кваліфікує дії, та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. Вказаним вироком встановлено, що Христенко Ю.Б. в травні 2016 року не маючи наміру займатись діяльністю підприємства, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодилась на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду перереєструвати ТОВ «Дакстер Трен» на своє ім'я та стати єдиним його засновником та директором. Також, судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Текс-Стиль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №87/26-15-14-02-03-14/32771206 від 07.03.2017. На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 13.05.2017: №0023481403, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб пені на суму 150150,00 грн (основний платіж – 62902,00 грн та штрафної санкції – 42208,00 грн); №0023491403, яким визначено суму військового збору в розмірі 4484,00 грн в тому числі штраф 2693,00 грн; №0023501403, яким визначено та збільшено суму штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн з податку на доходи фізичних осіб; №0002861402, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5782357,00 грн (основний платіж – 3854905,00 грн, штрафні санкції – 1927452,00 грн); № 0002871402, яким визначено та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5015374,00 грн (основний платіж – 3512491,00 грн, штрафні санкції – 1502883,00 грн). Не погоджуючись в винесеними податковими повідомлення-рішеннями, ТОВ «Текс-Стиль» оскаржило їх до суду. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 по справі №826/10964/17 позовні вимоги ТОВ «Текс-Стиль» задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.05.2017 за №0023481403, №00023491403, №0023501403, №0002861402, №0002871402. Дане рішення набрало законної сили. Вищезазначеним рішенням суду від 11.12.2017 встановлено, що ТОВ «Текс-Стиль»  з ТОВ «Дакстер Трен» укладений договір про надання послуг №2016-06-05 від 06.05.2016 про надання технічного обслуговування швейної техніки. Оплата за даним договором здійснена на підставі рахунку на оплату №1 від 11.05.2016, 18.05.2016 між позивачем та ТОВ «Дакстер Трен» підписано акт надання послуг №1 до договору про надання послуг №2016-06-05 від 06.05.2016 та зареєстровано наступні податкові накладні: №58 від 18.05.2016, №167 від 28.09.2016, №166 від 28.09.2016, №168 від 28.09.2016, №169 2016, №170 від 28.09.2016, №171 від 28.09.2016, №172 від 28.09.2016. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача, суд бере до уваги наступне. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, оспорюванні правочини можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи або прокурора, та лише після встановлення недійсності правочину застосовуються правові наслідки недійсного правочину, які передбачені статтею 228 Цивільного кодексу України та статтею 208 Господарського кодексу України. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства передбачені частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а саме: у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами – в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Аналогічні приписи містяться в частині 1 статті 208 Господарського кодексу України, – якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами – в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Необхідно враховувати, що, якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок, заниження об'єктів оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Так, вироком Дніпровського районного суду м Києва від 08.02.2017 в кримінальній справі 755/1949/17, директора ТОВ «Дакстер Трен» – Христенко Ю.Б. визнано винним у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України. Однак, як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 по справі №826/10964/17, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача (зокрема, ТОВ «Дакстер Трен»), як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованими платниками податків на додану вартість. Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Водночас статтею 1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Рішенням суду від 11.12.2017, яке набрало законної сили, встановлено, що всі первинні документи по фінансово-господарським операціям ТОВ «Текс-Стиль» складені у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема по взаємовідносинах з ТОВ «Дакстер Трен». Отже, позивачем не доведено обставини в обґрунтування позовних вимог, а саме, наміру та прямого умислу у ТОВ «Дакстер Трен» та ТОВ «Текс-Стиль» порушити вимоги закону, не зазначено та необґрунтовано розмір шкоди або збитків заподіяних державі шляхом ухилення від сплати податків та заподіяння їх саме укладанням спірного правочину, не доведено факт несплати податків відповідачем-2 згідно спірної угоди. Таким чином, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання правочину недійсним. Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: У задоволені позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення 5-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен» (код ЄДРПОУ 40076727, адреса: 08720, м. Обухів, вул. Миру, 11-А), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібідабу» (попередня назва «Текс-стиль», код ЄДРПОУ 32771206, адреса: 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Незалежності, будинок 5) про визнання недійсним правочину за наслідками виконання якого складено податкову накладну року №58 від 18.05.2016 – відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII. Суддя:                                                                      Н.А. Добрівська