Постанова

від 24.10.2018 по справі 820/980/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О. Суддя-доповідач: Бартош Н.С. 24 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/980/18 Харківський апеляційний адміністративний суд колегія суддів у складі: Головуючого судді  Бартош Н.С., Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. за участю: представника позивача – Богомол Т.С. представника відповідача – Квартенка О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Ю.О.) від 23.05.2018 р. (повний текст рішення складений 31.05.2018 р.) по справі № 820/980/18 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИЛА: Позивач, ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00000061421 від 21.11.2017 р. та № 00000051421 від 29.01.2018 р. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/980/18 позовні вимоги задоволено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 19.12.2017 р. №№ 11445, 11446 та наказу від 08.12.2017 р. № 7656 фахівцями ГУ ДФС у Харківській області, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт»  (податковий номер 32336672) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2016 року за взаємовідносинами з контрагентом ТОВ «Прем'єр Папір» (податковий номер 32932642) та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень, листопад 2015 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував акт від 05.01.2018 р. № 75/20-40-14-21-07, в якому перевірючими зафіксовані наступні порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства: 1) абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 266653,92 грн. в тому числі на 58099,95 грн. за липень 2015 року, на 7441,00 грн. за жовтень 2015 року, на 8805,54 грн. за листопад 2015 року, на 54297,33 грн. за грудень 2015 року, на 95952,48 грн. за лютий 2016року, на 3269,28 грн. за березень 2016 року, на 10674,96 грн. за квітень 2016 року, на 12917,11 грн. за червень 2016 року, на 2984,10 грн. за липень 2016 року, на 12212,17 грн. за серпень 2016 року: а) в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в періоді, що перевірявся, на загальну суму 173568,25 грн., в тому числі на 58099,95 грн. за липень 2015 року, на 7441,00 грн. за жовтень 2015 року, на 8805,54 грн. за листопад 2015 року, на 95952,48 грн. за лютий 2016 року, на 3269,28 грн. за березень 2016 року; б) в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 93085,67 грн., в тому числі на 54297,33 грн. за грудень 2015 року, на 10674,96 грн. за квітень 2016 року, на 12917,11 грн. за червень 2016 року, на 2984,10 грн. за липень 2016 року, на 12212,17 грн. за серпень 2016 року; 2) перевіркою ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (податковий номер 32336672) не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальність та повноту відображення в обліку по взаємовідносинам за період декларування липень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2016 року з постачальником ТОВ «Прем'єр Папір» (податковий номер 32932642). Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки за вих.   № 4 від 16.01.2018 р., в якому викладено обставини, у зв'язку із якими підприємство не погоджується із висновками акту, а саме щодо безпідставності проведення позапланової перевірки платника податків взагалі, а також щодо безпідставності висновків акту. Листом вих. № 2364/10/20-40-14-21-16 від 24.01.2018 р. ГУ ДФС у Харківській області повідомила про результати розгляду зазначених заперечень та залишення їх без задоволення, а висновки наведені в акті перевірки від 05.01.2018 р. № 75/20-40-14-21-07 без змін. Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень-рішень за № 00000061421 від 21.11.2017 р. та № 00000051421 від 29.01.2018 р. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Прем'єр-Папір» (продавець) та ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (покупець), укладено договір купівлі-продажу від 19.02.2014 р. № 05/Х, за умовами якого Продавець зобов'язується постачати Покупцю папір, картон, плівки та іншу целюлозно-паперову продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах зазначеного  Договору. Поставка Товару здійснюється Продавцем на підставі заявок Покупця та/або рахунків фактур, специфікацій чи додатків до договору, з обов'язковою вказівкою асортименту, кількості Товару, реквізитів Сторін та термінів поставки окремої партії. Товар відвантажується Покупцеві на умовах EXW (в редакції «Інкотермс 2010») зі складу Продавця. Завантаження товару на складі Продавця (м. Харків, вул. Довгалєвська,19) здійснюється за рахунок Продавця у присутності уповноваженого представника Покупця. За згодою сторін можуть встановлюватися інші умови поставки, про що Сторонами підписуються додатки до цього Договору. На підставі заявок ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» у період, що перевірявся, ТОВ «Прем'єр Папір» здійснювало поставку целюлозно-паперової продукції необхідної для здійснення господарської діяльності. На підтвердження реальності вчинення господарських операцій на підставі вказаного вище договору, позивачем надані видаткові накладні: № Пр-0000392 від 23.07.2015 р.; № Пр-0000396 від 24.07.2015 р.; № Пр-0000416 від 31.07.2015 р.; № Пр-0000518 від 01.10.2015 р.; № Пр-0000526 від 06.10.2015 р.; № Пр-0000535 від 09.10.2015 р.; № Пр-0000553 від 28.10.2015 р.; № Пр-0000571 від 04.11.2015 р.; № Пр-0000600 від 24.11.2015 р.; № Пр-0000615 від 30.11.2015 р.; № Пр-0000647 від 21.12.2015 р.; № Пр-0000656 від 25.12.2015 р.; № Пр-0000659 від 28.12.2015 р.; № Пр-0000662 від 28.12.2015 р.; № Пр-0000046 від 01.02.2016 р.; № Пр-0000058 від 09.02.2016 р.; № Пр-0000082 від 24.02.2016 р.; № Пр-0000087 від 26.02.2016 р.; № Пр-0000088 від 29.02.2016 р.; № Пр-0000125 від 25.03.2016 р.; № Пр-0000135 від 06.04.2016 р.; № Пр-0000136 від 06.04.2016 р.; № Пр-0000175 від 29.04.2016 р.; № Пр-0000211 від 02.06.2016 р.; № Пр-0000223 від 09.06.2016 р.; № Пр-0000229 від 16.06.2016 р.; № Пр-0000228 від 16.06.2016 р.; № Пр-0000277 від 14.07.2016 р.; № Пр-0000308 від 03.08.2016 р.; № Пр-0000365 від 30.08.2016 р.; № Пр-0000377 від 31.08.2016 р. На виконання вимог ст. 201 ПК України, ТОВ «Прем'єр Папір» оформлено на адресу ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» податкові накладні за липень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2016 року на загальну суму ПДВ - 266653,92 грн., а саме: № 2000406 від 23.07.2015 р.; № 2000410 від 24.07.2015 р.; № 2000430 від 31.07.2015 р.; № 2000536 від 01.10.2015 р.; № 2000546 від 06.10.2015 р.; № 2000555 від 09.10.2015 р.; № 2000575 від 28.10.2015 р.; № 2000591 від 04.11.2015 р.; № 2000621 від 24.11.2015 р.; № 2000635 від 30.11.2015 р.; № 2000670 від 21.12.2015 р.; № 2000678 від 24.12.2015 р.; № 2000680 від 25.12.2015 р.; № 2000682 від 28.12.2015 р.; № 2000684 від 28.12.2015 р.; № 2000044 від 01.02.2016 р.; № 2000056 від 09.02.2016 р.; № 2000081 від 24.02.2016 р.; № 2000086 від 26.02.2016 р.; № 2000087 від 29.02.2016 р.; № 2000131 від 25.03.2016 р.; № 2000143 від 06.04.2016 р.; № 2000144 від 06.04.2016 р.; № 2000183 від 29.04.2016 р.; № 2000225 від 02.06.2016 р.; № 2000238 від 09.06.2016 р.; № 2000243 від 16.06.2016 р.; № 2000244 від 16.06.2016 р.; № 2000292 від 14.07.2016 р.; № 2000323 від 03.08.2016 р.; № 2000374 від 30.08.2016 р.; № 2000387 від 31.08.2016 р. Усі  податкові накладні на суму ПДВ 266653,92 грн., включені до складу податкового кредиту до декларації з ПДВ за липень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2016 року. Також, на підтвердження вчинення вказаного вище правочину, позивачем до перевірки надано обігово-сальдову відомість по бух. рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 01.07.2015 р. по 10.10.2016 р., згідно якої: 1) станом на 01.07.2015 р. у ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» по бух. рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Прем'єр Папір» сальдо на початок періоду складає к-т 177646,06 грн.; 2) станом на 10.10.2016 р. у ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» по бух. рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Прем'єр Папір» сальдо складає к-т  43213,65 грн.                  Розрахунки між сторонами договору проводились у безготівковій формі на дату складання акту у повному обсязі через розрахунковий рахунок. Оплата за придбаний товар від постачальника ТОВ «Прем'єр Папір» згідно  платіжних доручень склала 1624404 грн., ПДВ 20% 285449,80 грн., період складання платіжних доручень з серпня 2015 року по жовтень 2016 року. Заборгованість по здійсненим операціям за перевіряємий період відсутня, що не заперечувалось податковим органом в акті перевірки. Оформлення товарно-транспортних накладних на кожну партію товарів, вказаних у видаткових накладних, не здійснювалось, оскільки у ТОВ «Прем'єр Папір» та ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» були наявні орендовані складські приміщення за адресою: м. Харків, вул. Беркоса (колишня Довгалівська), 19. ТОВ «Прем'єр Папір» здійснював оренду складських приміщень на підставі договору № 2 від 01.01.2013 р. укладеного з ФОП Благородная Ольга Григорівна, а ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» орендувало складські приміщення на підставі договору № 33 від 01.01.2015 р., укладеного з ФОП Штонда Галина Миколаївна. У зв'язку з цим, необхідності транспортування придбаної продукції автотранспортом не вимагалося, оскільки фактично відбувався перехід права власності без транспортування такої продукції. Порушення вимог податкового законодавства з боку підприємства позивача контролюючий орган пов'язує з тим, що стосовно контрагента-постачальника ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» отримано інформацію щодо неможливості реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Прем'єр Папір» (податковий номер 32932642) згідно з: узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.04.2017 р. № 10/08-01-14-09/32932642; інформації з витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень: по кримінальному провадженню № 32015140000000150 від 22.07.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України; по справі № 646/2619/17, № провадження 1-кс/646/2826/2017 згідно ухвали від 29.05.2017 р. В доводах апеляційної скарги відповідач по справі також послався на те, що на момент проведення перевірки ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (податковий номер 32336672) в ГУ ДФС у Харківській області вже була наявна інформація щодо відсутності документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (податковий номер 32336672) з контрагентом ТОВ «Прем'єр Папір», а також відсутності підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт». Також відповідно баз даних ДФС України підприємство ТОВ «Прем'єр Папір» не є імпортером. Вищевказаний товар придбано у ТОВ «Траго» (податковий номер 39554204), який теж не є імпортером та взагалі не здійснював придбання паперу протягом 2015-2017 року. Відповідно до баз даних ДФС України не відбувався імпорт вищезазначеного товару, а отже невідомо, яким чином товар було ввезено на митну територію України, документи, що підтверджують країну походження товару, відсутні. На підставі цього, контролюючим органом зроблений висновок, що джерело походження товару, реалізованого на адресу ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» невідоме, а отже неможливий його рух по всьому ланцюгу постачання, у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва. Також апелянт по справі послався на те, що складені між ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» та контрагентами-постачальниками документи не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Фактично підприємством позивача здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної операції. Враховуючи зазначене вище, в ході проведення перевірки представлених позивачем первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» з контрагентом-постачальником ТОВ «Прем'єр Папір», на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання підприємством ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» товарно- матеріальних цінностей та послуг. У зв'язку з цим, контролюючий орган зазначив, що фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено. Наявність факту використання є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Колегія суддів зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наведене свідчить про те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення справи. При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. При вирішенні спору щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Судовим розглядом встановлено, що 01.04.2015 р. між ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (Замовник) та ТОВ «ДЕПО АСИЕРТО» (Виконавець) укладений договір № 01-04/15, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виробництву та поставки Замовнику поліграфічної продукції, картонно-паперової продукції (Продукція), а Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити за Продукцію, а також надані послуги. (п. 1.1 Договору № 01-04/15 від 01.04.2015 р). Також судовим розглядом встановлено, що 01.08.2008 р. між ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (Замовник) та ТОВ «ЛАККИКАРД» (Виконавець) укладений договір № К-01/08 від 01.08.2008 р., за умовами якого Виконавець приймає на себе обов'язки щодо виготовлення та поставки Замовнику поліграфічної продукції (Продукція), а Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Продукцію, а також надані послуги (п.1.1 Договору № К-01/08 від 01.08.2008 р.). Додаткові угоди були складені та підписані сторонами 01.08.2009 р., 01.08.2010 р., 01.08.2011 р., 01.08.2012 р., 01.08.2013 р., 01.08.2014 р. та 01.08.2015 р. На підтвердження виконання умов цього Договору, позивачем надані Акти надання послуг з переробки, за період з липня 2015 року по травень 2016 року. Крім того, 05.01.2016 р. між ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (Замовник) ТОВ «ЛАККИКАРД» (Виконавець) укладений Договір № 01/01, за умовами якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки з надання поліграфічних послуг та виготовлення поліграфічної продукції. (п. 1.1 Договору № 01/01 від 05.01.2016 р.). На підтвердження виконання умов цього правочину позивачем надані видаткові накладні (у переробку): від 08.07.2015 р., 10.08.2015 р., 18.08.2015 р., 26.08.2015 р., 01.09.2015 р., 07.09.2015 р., 14.09.2015 р., 21.09.2015 р., 28.09.2015 р., 05.10.2015 р., 12.10.2015 р., 19.10.2015 р., 26.10.2015 р., 02.11.2015 р., 09.11.2015 р. 16.11.2015 р., 23.11.2015 р., 30.11.2015 р., 01.12.2015 р., 07.12.2015 р., 04.12.2015 р., 22.12.2015 р., 04.01.2016 р., 12.01.2016 р., 28.03.2016 р., 04.04.2016 р., 11.04.2016 р., 19.04.2016 р., 28.04.2016 р., 05.05.2016 р., 11.05.2016 р., 16.05.2016 р., 23.05.2016 р., 02.06.2016 р., 07.06.2016 р., 13.06.2016 р., 22.06.2016 р., 01.07.2016 р., 25.07.2016 р., 02.08.2016 р., 09.08.2016 р., 15.08.2016 р., 23.08.2016 р., 29.08.2016 р. Також, на підтвердження виконання умов цього Договору, позивачем надані Акти надання послуг з переробки: № 23 від 02.06.2016 р., № 24 від 07.06.2016 р., № 25 від 13.06.2016 р., № 26 від 22.06.2016 р., № 27 від 01.07.2016 р., № 28 від 25.07.2016 р., № 29 від 02.08.2016 р., № 30 від 09.08.2016 р., № 31 від 15.08.2016 р., № 32 від 23.08.2016 р., № 33 від 29.08.2016 р.  та видаткові накладні (у переробку) згідно Договору про виробництво та поставку поліграфічної продукції, за період з липня 2015 року по серпень 2016 року, товарно-транспортні накладні за №№ б/н, за період з липня 2015 року по серпень 2016 року.  Судовим розглядом також встановлено, що між ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» (Замовник) та ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» (Виконавець) укладено Договір поставки № 10/13 від 03.01.2013 р., за умовами якого, на умовах та відповідно до замовлень Замовника Виконавець зобов'язується поставити, а Замовник прийняти та оплатити пакувальні матеріали (Товар). Додаткові угоди були складені та підписані 30.12.2014 р. і за № 4 від 28.12.2015 р. На підтвердження вчинення цього правочину позивачем надані видаткові накладні, за період з липня 2015 року по серпень 2016 року. Наведеним вище підтверджується факт використання підприємством позивача придбаного у ТОВ «Прем'єр Папір» товару у власній господарській діяльності. Що стосується посилання апелянта на наявність податкової ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.04.2017 р. № 10/08-01-14-09/32932642 та інформації з витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень: по кримінальному провадженню № 32015140000000150 від 22.07.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України; по справі № 646/2619/17, № провадження 1-кс/646/2826/2017 згідно ухвали від 29.05.2017 р., колегія суддів зазначає наступне. Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 78 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). В свою чергу, відповідачем не надано  доказів наявності обвинувального вироку суду відносно посадових (службових) осіб платника податків чи його контрагента, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Сама по собі наявність кримінальних проваджень відносно осіб, які пов'язані з контрагентом підприємства позивача не може слугувати належним доказом нереальності вчинення наведених вище правочинів на не тягне за собою правових наслідків для підприємства позивача. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою ? операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, а норми податкового законодавства пов'язують формування витрат та/або податкового кредиту із фактом придбання товарів чи послуг з метою використання у господарській діяльності. Колегія суддів зазначає, що надані позивачем до суду першої інстанції договори є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень та у судовому порядку не визнані недійсними. Усі первинні документи, що складалися на їх виконання не містять жодного суттєвого недоліку форми та змісту, складені на підставі фактичного вчинення господарських відносин, а тому відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п. 2.4. ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» мають статус первинних і підтверджують податковий облік позивача у повному обсязі. При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем підтверджено реальність вчинених ним правочинів. Крім того, доводи апелянта з приводу невстановлення країни походження товару жодним чином не впливає та питання оцінки правомірності та законності винесення контролюючим органом спірних податкових  повідомлень-рішень. Посилання апелянта на те, що відповідно баз даних ДФС України підприємство ТОВ «Прем'єр Папір» не є імпортером, а вищевказаний товар придбано у ТОВ «Траго» (податковий номер 39554204), який теж не є імпортером та взагалі не здійснював придбання паперу протягом 2015-2017 року є безпідставними, оскільки контролюючим органом не встановлювалося та не підтверджено тієї обставини, що ТОВ «Траго» мав можливість придбати товар у третіх осіб (імпортерів), який в подальшому, по ланцюгу постачання (ТОВ «Траго»-ТОВ «Прем'єр Папір»-ТОВ «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт»), був придбаний підприємством позивача. На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/980/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/980/18 – залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/980/18 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Ательє «Футура-Прінт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва  Я.М. Макаренко Повний текст постанови складений 01.11.2018 року.