Ухвала

від 01.11.2018 по справі 826/616/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 01 листопада 2018 року Київ справа №826/616/16 касаційне провадження №К/9901/65343/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої   Л.І. (суддя-доповідач), Гончарової І.А., Хохуляка В.В., розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від  26.09.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИОН" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.  Києві про визнання протиправними дій, У С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.  Києві 29.10.2018 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії справ незначної складеності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 826/616/16 є вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Цион" за листопад 2015 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року визнати такою, що подана Товариства з обмеженою відповідальністю "Цион" в день її фактичного отримання відповідачем 19.12.2015. Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №  826/616/16 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності. Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду                                                                                Л.І. Бившева                                                                                                               І.А. Гончарова                                                                                                               В.В. Хохуляк