Ухвала

від 01.11.2018 по справі 826/14199/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 01 листопада 2018 року Київ справа №826/14199/17 адміністративне провадження №К/9901/62363/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф. суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №826/14199/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-інвестиційна Сервісна Компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- УСТАНОВИВ: До Верховного Суду 25 вересня 2018 року через канцелярію суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №826/14199/17. Верховний Суд ухвалою від 27 вересня 2018 року касаційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а підстави пропуску процесуального строку є неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків. У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому посилається на основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. У пункті 41 справи “Пономарьов проти України” Європейський Суд з прав людини зазначив, що “Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків”. Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу “належного урядування” та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, є неповажними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №826/14199/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-інвестиційна Сервісна Компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду                                                                      Р.Ф. Ханова                                                                                                     І.А.Гончарова                                                                                                     І.Я.Олендер