Справа № 136/1964/18
провадження № 2/136/762/18
РІШЕННЯ
іменем України
"31" жовтня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина. До складу спадкової маси увійшло нерухоме майно у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Липовецького району, Вінницької області. Позивач в межах визначеного законодавцем строку прийняла спадщину після смерті спадкодавця, подавши до органів нотаріату заяву відповідного змісту. Інші спадкоємці за законом, відмовились від права на спадкування. На частину спадкового майна на ім'я позивача було видано нотаріальні акти, утім на житловий будинок нотаріус відмовив, мотивуючи тим, що об'єкт нерухомості належить до суспільної групи колгоспний двір, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, тому встановити, яка частка будинку належить покійному не представляється можливим, при цьому відсутній правовстановлюючий документ на майно, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, утім сільським головою було надано заяву, в якій позовні вимоги вони визнають, розгляд справи просять проводити у їх відсутності.
Позивач та його представник у підготовче судове засіданя не зявились, надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують, просили позов задовольнити, а розгляд справи проводити за їх відсутності.
За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 27.09.2018 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його за результатами підготовчого судового засідання, на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності сторін спору, при цьому не здійснюючи фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав належну оцінку, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, на що вказує свідоцтво про смерть НОМЕР_2 (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина.
Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2, які були витребувані судом встановлено, що спадщина відкрилась за законом, своїм правом на спадкування скористалась позивач, будучи дружиною спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування, інші спадкоємці за законом надали заяви про відмову від спадщини, які знаходяться серед матеріалів спадкової справи.
Наведене свідчить, що позивач є єдиним спадкоємцем, яка спадщину прийняла.
Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 12.06.2018, позивачеві відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, яка мотивована тим, що будинок належить до колгоспного двору, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, отож встановити, яка частка зазначеного будинку належить покійному спадкодавцю не представляється нотаріусу можливим, при цьому відсутній правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
На підставі ст.ст. 121, 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"(зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно відомостей Лозуватської сільської ради, які відображені у довідці №250 від 25.06.2018, станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору вищевказаного житлового будинку був ОСОБА_2, а членом колгоспного двору була його дружина ОСОБА_1.
Наведене свідчить, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках належало по Ѕ частці вищевказаного об'єкта нерухомості.
Належність майна у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 Липовецького району, Вінницької області, підтверджується довідкою №193 від 11.06.2018 виданої виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно якої констатовано, що відповідно до записів вчинених у по господарських книгах власником житлового будинку в АДРЕСА_1 Липовецького району,був ОСОБА_2.
04.12.2015 Лозуватською сільською радою Липовецького району було прийнято рішення 3 сесії 7 скликання "Про перейменування вулиць сели Лозувата Липовецького району Вінницької області", відповідно до якого АДРЕСА_1
Згідно технічного паспорту виготовленого КП Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації 21.05.2018, вказаний житловий будинок збудований в 1954 році, інвентаризаційна вартість житлового будинку та господарських будівель і споруд складає 225821 грн. (а.с.10-14).
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками N 32та N 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящихбуло затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").
Зібрані у справі докази підтверджують належність майна спадкодавцеві та позивачеві, як власникам спільної сумісної власності, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняла, у тому числі у вигляді Ѕ частки житлового будинку, що є предметом спору, отож вона їй належить, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний нею спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.
Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.
Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
Керуючись ст. 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, поштовий індекс 22533; РНОКПП - НОМЕР_1) до Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Центральна 48, с. Лозувата, Липовецький район Вінницька область, поштовий індекс 22533; код ЄДРПОУ 20089108) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на цілий житловий будинок А, загальною площею 54,2, житловою площею 24,0, з господарськими прибудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2018 |
Оприлюднено | 02.11.2018 |
Номер документу | 77543731 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Кривенко Д. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні