Рішення

від 01.11.2018 по справі 629/3681/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3681/18

Провадження № 2/629/1384/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Виконавчого комітету Панютинської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи: Виконавчого комітету Панютинської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що він є квартиронаймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В даній квартирі також зареєстровані його дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_4, а також відповідач по справі - син ОСОБА_2 З 2001 року відповідач у вказаній квартирі не проживає, участі у сплаті комунальних платежів не приймає, не несе будь - яких інших витрат по утриманню житла та не приймає участі у спільному побуті. Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачеві не чинив, за захистом своїх порушених прав на проживання відповідач ні до суду, ні до інших державних органів не звертався, особистих речей та майна, яке йому належить в квартирі немає. В зв'язку з цим позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

19 липня 2018 року позивач уточнив свою позовну заяву в якій просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі, просив в разі неявки відповідача по справі ухвалити по справі заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення йому відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки до суду не повідомив. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, але надав суду пояснення по справі в яких просив проводити розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для його проживання за вищевказаною адресою є рішення виконавчого комітету Панютинської селищної Ради депутатів трудящих Лозівського району Харківської області № 4/1 від 21.02.1977 року, згідно якого ОСОБА_1 була виділена квартира за адресою: АДРЕСА_1 зі складом сім'ї два чоловіка. На даний час квартира має статус державної.

В даній квартирі крім позивача та членів його сім'ї зареєстрований - відповідач по справі ОСОБА_2

Відповідач по справі починаючи з 2001 року в спірній квартирі не проживає, він забрав всі свої особисті речі та вибув на інше постійне місце проживання, де і мешкає по теперішній час разом зі своєю родиною.

Вибуваючи з постійного місця проживання, відповідач ніяких претензій на житло не мав.

Відповідач з 2001 року в квартиру не з'являвся. Всі обов'язки пов'язані з договором найму житлового майна виконує позивач по справі.

Відповідач в даному разі своїм протиправним поводженням створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності, а саме неможливість оформлення субсидії по оплаті комунальних послуг та нарахування комунальних послуг, якими позивач не користується, але повинний сплачувати з вини відповідача, тощо.

Неодноразові, як усні так і письмові вимоги позивача щодо зняття з реєстрації відповідач ігнорує.

Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу не чинила, за захистом порушеного права на проживання відповідач не зверталася, особистих речей, майна, яке належить відповідачу в квартирі не має.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються нею для особистого проживання, членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункту договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України у випадку вибуття наймача жилого приміщення та членів його сім'ї без поважних причин понад шість місяців, договір найму житлового приміщення вважається розірваним.

Відповідач вибув на інше постійне місце проживання, не проживає більш ніж шість місяців, отже з цього моменту він втратив право користування жилим приміщенням.

Факт не проживання відповідача по справі за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютино, вул. Матросова, б. 17, кв. 17 з 2001 року вбачається з актів, складених сусідами від 26.09.2017 року та від 15.06.2018 року.

В п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року зі змінами та доповненнями Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України роз'яснено, що по справам про визнання наймача чи членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК) необхідно встановити причини відсутності відповідача вище встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі звільнив житлове приміщення з власної волі, але знятися з реєстрації не бажає, ніяких претензій до позивача щодо спірної квартири не має, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 71, 167 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Виконавчого комітету Панютинської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець АДРЕСА_1, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 27.12.2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець смт. Панютине, Лозівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт НОМЕР_5, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 17.11.2005 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа: Виконавчий комітет Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області, місцезнаходження: смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, вул. Заводська, б. 11, код ЄДРПОУ 04399795.

Суддя Н.А.Смірнова