Рішення

від 29.10.2018 по справі 583/2388/18

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2388/18

2/583/773/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Горлач В.В., Безрядіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Куземин-Агро про визнання недійсним договору оренди землі,-

з участю представника позивача ОСОБА_2

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

21 червня 2018 року позивач звернувся з позовом до Приватного підприємства Куземин-Агро про визнання недійсним договору оренди землі від 03 лютого 2016 року. Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1858 належить земельна ділянка площею 2,5089 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Йому відомо, що за життя ОСОБА_5 передавала в оренду ПП Куземин-Агро належну їй земельну ділянку, однак умовами договору оренди була незадоволена та не бажала його поновлювати. У 2016 році строк договору закінчився і на пропозицію відповідача укласти новий договір оренди в лютому 2016 року вона категорично відмовилася в його присутності, ніяких угод не підписувала. Позивач бажав самостійно займатися веденням сільського господарства, вирощувати зернові культури, за життя домовився з матір'ю про те, що землею буде користуватися самостійно, мати погодилася та запевнила, що ніяких угод укладати не буде. В подальшому йому стало відомо, що нібито з ПП Куземин-Агро оформлений договір оренди землі на довготривалий термін, строк дії якого починався з 3.02.2016 року. На його звернення до відповідача з проханням видати на руки договір, було відмовлено. Позивач зазначає, що в дійсності його мати ніякого договору з відповідачем не укладала, вважає, що підпис ОСОБА_5 у договорі сфальсифікований, а на даний час земельна ділянка належить на праві власності йому і він має намір особисто обробляти її, тому вважає, що оспорюваний договір має бути визнаний недійсним.

Аргументи учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_2, сам позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, хоча відзиву на позовну заяву не подавав. Пояснив, що директор ПП Куземин-Агро вважав, що підпис у договорі оренди землі здійснено ОСОБА_5

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області 22 червня 2018 року в даній справі відкрите провадження та справа призначена до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження на 04 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року у підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання представника позивача та призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою судді від 20 липня 2018 року після надходження до суду висновку судової почеркознавчої експертизи від 16 липня 2018 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 18 вересня 2018 року.

18 вересня 2018 року винесено ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду на 11 жовтня 2018 року.

Представником відповідача було заявлено після надходження експертного висновку в підготовчому судовому засіданні клопотання про витребування з Сумської дирекції ПАТ Укрпошта оригіналів відомостей про щомісячне отримання пенсії ОСОБА_5, в задоволенні якого було відмовлено, оскільки висновок уже був виконаний, про надання додаткових документів експерт не заявляв.

11 жовтня 2018 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.10.2018 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, який про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,5089 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташованої на території на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Вказана земельна ділянка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, виданого 13.09.2017 року приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1858 (а.с.11, 12).

За життя ОСОБА_5 вказана земельна ділянка належала на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 25.11.2005 року, виданого їй відповідно до Розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації №146 від 23.03.2005 року (а.с.10).

За матеріалами справи 03 лютого 2016 року між ОСОБА_5 та ПП Куземин-Агро було укладено договір оренди землі б/н, згідно якого ОСОБА_5 надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,5089 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області на строк 10 років (а.с.7-8).

Зазначений договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.02.2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 839648459203, кадастровий номер земельної ділянки (площею 2,5089 га) НОМЕР_2 (а.с.92-94).

Будь-яких документів, які б свідчили про нарахування та виплату ПП Куземин-Агро орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою на користь ОСОБА_5 відповідач суду не надав.

Згідно висновку проведеної у даній справі судово-почеркознавчої експертизи №1213/1214 від 16.07.2018 року підпис від імені ОСОБА_5 в договорі оренди землі б/н від 03.02.2016 року, укладеному між ОСОБА_5 та Приватним підприємством Куземин-Агро виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.48-62).

Вказаний висновок експерта суд приймає до уваги як належний допустимий переконливий доказ, він є обґрунтованим та таким, що не викликає у суду жодних сумнівів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У пункті в ч. 3 ст. 152 ЗК України закріплено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Частиною 1 ст.14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору, він в силу вимог статей 210, 640 ЦК України є укладеним, а отже оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-99цс13.

При вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору. Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа (правовий висновок Верховного Суду України від 18.12.13 р. у справі № 6-127цс13, та від 25.12.13 р. у справі № 6 - 118цс13).

Отже, за вказаних вище вимог закону вбачається, що наявність волевиявлення особи на укладення правочину має бути обов'язкова, особа має бажати, щоб настали правові наслідки за укладеним договором, а також набувати права та обов'язки згідно умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений від імені ОСОБА_5 з ПП Куземин-Агро підписаний не нею, а іншою особою, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи.

В заперечення проти позову представником відповідача не надано суду належних та переконливих доказів, вказані вище обставини не спростовані.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Та обставина, що позивач вважає порушеними його права та інтереси саме наявністю укладеного без волевиявлення його спадкодавця, як сторони правочину, оскільки не ОСОБА_5 підписаний, заслуговує на увагу, і вони підлягають судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

При цьому суд керується не тільки положеннями національного законодавства, а й враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, у своєму рішенні від 30 листопада 2004 року (справа Онер'їльдиз проти Туреччини , заява № 48939/99, п.124) Європейський суд з прав людини наголошує, що поняття майно охоплює не лише існуюче майно , але також може стосуватися засобів праводомагання, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що має принаймні законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності.

Суд зазначає, оскільки підпис в оспорюваному договорі оренди землі виконаний від імені ОСОБА_5 не нею, то вимоги позивача є обґрунтованими.

Слід зазначити при цьому, що посилання позивача у позові на положення ст.20 Закону України Про оренду землі є недоречним, оскільки вона виключена на підставі Закону №1878-VI від 11.02.2010.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку в їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про недійсність оспорюваного договору оренди земельної ділянки, оскільки він був укладений без волевиявлення матері позивача, так як підпис у договорі виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою, що знайшло своє підтвердження в суді, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

По справі маються судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 704,80 грн., витрат, пов'язаних із залученням експерта в розмірі 4862 грн. та витрат, понесених за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.1,2, 77, 78).

Вирішуючи питання про судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, суд виходить з того, що позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. (58,40 грн. та 640 грн.), а також ним оплачено вартість судової почеркознавчої експертизи в розмірі 4862 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.1, 2, 77).

Щодо витрат за надання правничої допомоги, суд враховує, що відповідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2018 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.32). Повноваження представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 підтверджено ордером серія СМ №155 від 11.06.2018 р., додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.33,34). Оплата витрат на правничу допомогу склала 7000 грн., що підтверджується квитанцією №б/н від 18.09.2018 року та актом виконаних робіт від 18.09.2018 року, в якому зазначено обсяг виконаної роботи (а.с.78-79), які судом досліджено в судовому засіданні.

Оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, підготовку позовної заяви та значення справи для сторони, категорію та складність справи, суд, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат, приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами та є співмірними до наданих послуг, розмір витрат є розумним і справедливим, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Таким чином, враховуючи, що позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі задоволено повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати, а саме за сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., витрат, пов'язаних із залученням експерта в розмірі 4862 грн. та витрат, понесених за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн., а всього 12566,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82,137,141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 03 лютого 2016 року між ОСОБА_5, як орендодавцем, та Приватним підприємством Куземин-Агро , як орендарем, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.02.2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 839648459203, кадастровий номер земельної ділянки (площею 2,5089 га) НОМЕР_2.

Стягнути з Приватного підприємства Куземин-Агро , місцезнаходження: вул. Молодіжна,24, с. Куземин, Охтирського району, Сумської області, код ЄДРПОУ 35603928 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1, понесені судові витрати в розмірі 12566,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31 жовтня 2018 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко