Постанова

від 01.11.2018 по справі 481/551/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

01.11.18

22-ц/4812/74/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 481/551/17 Категорія 39

Провадження № 22-ц/4812/74/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року судова колегія судової палати з цивільних справ Миколаївського апеляційного суду в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів -Крамаренко Т.В., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю позивача - ОСОБА_1, його представника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року, постановлене під головуванням судді Уманської О.В. в приміщенні суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Світанок Новобузького району Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що 13.04.2015 року закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки між ним та ТОВ Світанок , площею 9,27 га, кадастровий № НОМЕР_1 в межах Новобузької міської ради, яка належить йому на праві приватної власності згідно державного акту НОМЕР_2. Даний договір був зареєстрований 24.12.2012 року строком на 5 років. Договір дійсно був ним підписаний, але після закінчення дії договору він мав намір обробляти земельну ділянку самостійно, про що неодноразово повідомляв голову ТОВ Світанок Демчук Ю.С. в 2015 році. На протязі 2015-2016 років земельна ділянка використовувалась відповідачем, але ні орендна плата ні податкові платежі не були сплачені. Напередодні 2017 року Демчук Ю.С. заплатив йому за користування земельною ділянкою 10 000 грн. Про отримання коштів він розписався у відомості, в інших документах підписів не ставив. Починаючи з 2016 року він неодноразово намагався повідомити директора ТОВ Світанок Демчук Ю.С. про намір самостійно обробляти земельну ділянку та лише в березні йому вдалось по телефону поспілкуватись з Демчук Ю.С., на що останній повідомив щоб він повернув йому отримані кошти. 09.03.2017 року він повіз кошти в с. Новосілля Новобузького району, де Демчук Ю.С. спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги, на підставі чого була порушена кримінальна справа № 12017102700000130 від 09.03.2017 року за ознаками ч. 1 ст. 122 КК України. В той же день він дізнався, що існує договір між ним та ТОВ Світанок терміном на 7 років. Після цього він звернувся до Держгеокадастру в Новобузькому районі та отримав відповідь, що дійсно 04.12.2016 року був зареєстрований договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності. Даний договір ним не укладався, та він не давав згоди на його укладання, тому вважає, що договір є недійсним. На підставі викладеного, позивач просив суд визнати недійсним укладений між ним та ТОВ Світанок договір оренди земельної ділянки № 194789948245 від 04.12.2016 р., площею 9,27 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована в межах Новобузької міської ради, яка належить йому на праві власності.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Світанок Новобузького району Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу для повторного розгляду до Новобузького районного суду, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справа, а також нормам матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає.

Приймаючи рішення по справі, судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 28.12.2000 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

01 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Світанок в особі Демчука Ю.С. було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, термін дії якого становить 7 років. 04.12.2016 року Новобузькою міською радою зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки.

За результатами призначеної за клопотанням позивача судової почеркознавчої експертизи було складено висновок експерта № 663 від 29.11.2017 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець на 2-му аркуші договору оренди землі від 01.12.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Світанок Новобузького району Миколаївської області в особі Демчук Ю.С., виконаний ОСОБА_1. Тому, зважаючи на те, що висновком експерта підтверджено справжність підпису позивача у договорі оренди землі, суд дійшов висновку що на момент укладення договору він відповідав волі орендодавця.

Крім того, надана представником відповідача в судове засідання копія видаткового касового ордера № 20 від 01.12.2016 року, де міститься запис про отримання ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку в сумі 26000 гривень за 2015-2016 роки, підтверджує посилання представника відповідача на те, що 01.12.2016 року, уклавши договір оренди землі, позивач отримав орендну плату.

Проаналізувавши дані обставини по справі та керуючись положеннями ч. 2 ст.792 ЦК України, ч.1,3 ст.203, ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 207, ч.1 ст. 215, ч. 1 ст. 638 ЦК України, Законом України Про оренду землі , роз'ясненнями, викладеними в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час судового розгляду позивачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не було надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо недійсності договору оренди землі.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправомірно віддав перевагу такому доказу як висновок експертизи, не є підставою для скасування рішення, так як не зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а також на те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, діючим ЦПК України (ч.2 ст.78 ЦПК України) також передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. До таких засобів доказування віднесено також і висновок експертизи. Відповідно до вимог ч.1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта дійсно не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу, що і було зроблено судом. При цьому колегія суддів враховує також те, що позивачем не було надано суду будь-яких інших доказів з дотриманням вимог щодо їх належності та допустимості на підтвердження того, що ним не підписувався договір оренди землі, а наданий позивачем доказ ( висновок експертизи, призначеної за клопотанням позивача) був врахований судом при прийнятті рішення по справі.

Доводи про не надіслання судом до експертної установи з метою проведення почеркознавчої експертизи оригіналу видаткового касового ордеру від 01.12. 2016 року, також не є підставою для скасування рішення, так як позивачем та його представником не заявлялося клопотання про витребування оригіналу цього документу у відповідача та про направлення оригіналу видаткового касового ордеру від 01.12. 2016 року експерту в якості вільного зразку підпису позивача. При цьому позивачем були надані інші вільні зразки його підпису, які і були направлені до експертної установи для дослідження.

Не мають вирішального правового значення в межах заявлених позовних вимог у даній справі також доводи апеляційної скарги про не витребування з Новобузького відділення Баштанської ОДПІ відповідних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2016р., де було в зазначено, що позивач дійсно отримав орендну плату у розмірі 26000грн., оскільки згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Підставами позову згідно зі ст. 175 ЦПК України, які суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а предметом позову, є спосіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідачів.

Як убачається з тексту позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду, він просив визнати недійсним договір № 194789948245 від 04.12.2016 р. укладений між ним та ТОВ Світанок оренди земельної ділянки, площею 9,27 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована в межах Новобузької міської ради, яка належить йому на праві власності.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд згідно ч.7 ст.81 ЦПК України не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду у встановленому законом порядку, правомірність отримання позивачем орендної плати та її розмір не є предметом спору у даній справі. У позивача був представник, який надавав йому правову допомогу. Клопотань про витребування даних доказів ними заявлено не було, а у суду не було підстав в межах заявлених позовних вимог для витребування доказів з власної ініціативи. Доводи про те, що представником позивача не було здійснено ефективної правової допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції, носять суб'єктивний характер. Крім того, право вибору представника належить учаснику справи і суд не має права втручатися в право учасника процесу на вибір свого представника, крім випадків передбачених ст. 61 ЦПК України.

Враховує колегія суддів також те, що в суді апеляційної інстанції позивач не заперечував факт отримання ним 26 000 грн. від відповідача.

Не є підставою для скасування рішення також доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги жодного свідчення позивача, так як обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги та стосовно яких давав пояснення в суді як сторона у справі, перевірялися судом у встановленому законом порядку. При цьому колегія суддів враховує також те, що згідно діючому цивільно - процесуальному законодавству пояснення сторони по справі не можуть бути прийняті як докази по справі, так як враховуючи положення ст. 77, 78 ЦПК України про належність та допустимість доказів, а також положення ст. 92 ЦПК України про те, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, допитаних за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, як свідків, пояснення апелянта в даному випадку, які отримані не за процедурою допиту свідків (ст. 234 ЦПК України) не можуть використовуватися як засіб доказування.

Не мають вирішального значення для розгляду справи в межах заявлених позовних вимог також час та місце реєстрації спірного договору оренди, а тому доводи апеляційної скарги з цього питання також не є підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду відсутні, так як доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зроблених в рішенні суду, яке є предметом перегляду у даній справі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381,382 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 01 листопада 2018 року