Рішення

від 02.11.2018 по справі 156/892/18

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/892/18

Провадження № 2/156/439/18

рядок статзвіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В своїй позовній заяві посилається на те, що у житловому будинку, що знаходиться в с. Грушів по вул. Підліски, 13 Іваничівського району проживали її дід ОСОБА_3 та баба ОСОБА_4. Згідно даних погосподарської книги власником будинку був ОСОБА_3 Баба позивача, ОСОБА_4, померла 07 квітня 2000 року. 17 серпня 2006 року помер її дід ОСОБА_3. При житті, 22 серпня 2005 року, він склав заповіт, за яким все належне йому майно в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Грушів Іваничівського району та земельну ділянку (частку пай) згідно сертифікату серії ВЛ № 0051950 заповів своїй дочці ОСОБА_5 Крім вказаного майна, ОСОБА_3Є належала земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60 га. та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га, що була передана на підставі рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 25.09.1993 року № 4 Про приватизацію присадибних ділянок . Дочка спадкодавця, ОСОБА_5, прийняла спадщину, після смерті батька, в тому числі неохоплену заповітом, вступивши у володіння спадковим майном.

03 травня 2013 року померла мати позивача ОСОБА_5 При житті 19 грудня 2011 року вона склала заповіт, згідно якого все належне їй майно заповіла дочці, позивачу по справі. Позивач фактично прийняла спадщину після смерті матері вступивши у володіння спадковим майном, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем за однією адресою, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно державною нотаріальною конторою їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Просить визнати за нею право власності на житловий будинок надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться в с. Грушів по вул. Підліски, 13 Іваничівського району, Волинської області та земельні ділянки, а саме, земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60 га, що розташована в адмінінстративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Іваничівського району, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлвого будинку і господарських будівель площею 0,25 га, що також розташована в адмінінстративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради та земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КМП Промінь с. Милятин Іваничівського району розміром 1,39 га., які вона успадкувала за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 03 травня 2013 року.

В підготовче судове засідання позивач не з'явилася, однак від неї надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Від представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради також надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України). Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суд приймає визнання позову відповідачами у даній справі.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Відповідно до ст. 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що згідно записів погосподарської книги, житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Грушів по вул. Підліски, 13 Іваничівського району належав дідові позивача ОСОБА_3, який 17 серпня 2006 року помер. Згідно витягу із рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 25 вересня 1993 року № 4 ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60 га. та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель у розмірі 0,25 га. (а.с. 21). Також зігдно сертифікату на право наземельну частку (пай) серії ВЛ № 0051950 виданого Іваничівською районною державною адмінінстрацією 23.10.1996 року згідно розпорядження райдержадміністрації від 31.07.2002 року № 242 та зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.10.1996 року № 2966, ОСОБА_3 належала земельна ділянка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Промінь с. Милятин Іваничівського району розміром 1,39 га. (а.с.29)

При житті, 22 серпня 2005 року ОСОБА_3 склав заповіт, за яким, все належне йому майно, в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Грушів по вул. Підліски, 13 Іваничівського району та земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ВЛ № 0051950 заповів своїй дочці, матері позивача, ОСОБА_5

Мати позивача,ОСОБА_5, фактично прийняла спадщину, в тому числі не охоплену заповітом, після смерті ОСОБА_3 так як постійно проживала разом із спадкодавцем за однією адресою, однак спадщину в установленому законом не оформила, і 03 травня 2013 року померла. При житті, 19 грудня 2011 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла своїй дочі, позивачу по справі.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла позивач, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем за однією адресою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Матеріалами справи встановлено, що позивач набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельні ділянки в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Судом встановлено, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає.

Визнання позову відповідачем будь-чиїх прав та інтересів не порушує.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими та підставними.

Судові витрати по справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч. 3 ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 392, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 сільської ради Іваничівського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04335281), місце знаходження вул. Жилякова, 34 с. Милятин Іваничівського району Волинської області про визнання права власності власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканкою с. Грушів вул. Підліски, 13 Іваничівського району право власності на земельні ділянки: для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,60 га; для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель загальною площею 0,25 га., що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Іваничівського району Волинської області; земельну частку (пай) площею 1,39 га у землі, яка перебуває у колективній власності КМП Промінь с. Милятин Іваничівського району, які вона успадкувала за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 03 травня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканкою с. Грушів вул. Підліски, 13 Іваничівського району право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами № 13 (тринадцять) по вул. Підліски с. Грушів Іваничівського району Волинської області, який вона успадкувала за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 03 травня 2013 року .

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Мушкет