Рішення

від 10.11.2010 по справі 2-2214/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

Справа №2-2214/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Постика Т.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства Вексель в особі філії у м.Дніпропетровську про визнання незаконної відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 02.12.2008 року уклав з АСТ Вексель договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0062/08. У відповідності до ч.2 укладеного договору, відповідач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом ОСОБА_2 д/н НОМЕР_1, що є власністю позивача. 29.10.2009 року на вул.Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську з застрахованим транспортним засобом, що належить йому відбувся страховий випадок, а саме: він потрапив в ДТП з іншим транспортним засобом. У відповідності до ч.8 договору ним було викликано компетентні державні органи на місце події. Інспектором ДАІ було складено довідку №006279 та протокол про адміністративне правопорушення. Ним було письмово повідомлено страховика про настання страхового випадку, на підтвердження чого було надано відповідні документи. Відповідно до п.10.1 договору рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати приймається страховиком не пізніше 30 календарних днів. Свої зобов'язання щодо надання відповідних документів страховику він виконав своєчасно, проте останній до теперішнього часу не здійснив виплати страхового відшкодування. В письмовій відповіді через три місяці після ДТП йому було повідомлено, що відповідач не може визнати страховим випадком пошкодження належного йому автомобіля та вимушений відмовити у виплаті страхового відшкодування з тієї причини, що надана ним медична довідка не може бути підтвердженням наявності у нього прав керувати транспортним засобом, оскільки надана після пригоди та не може враховуватись. Вважає, що відповідачем було безпідставно відмовлено йому у виплаті страхового відшкодування, оскільки інспектор ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не визначив, що він керував автомобілем безпідставно. Ним була надана відповідачу медична довідка. В зв'язку з цим, просив суд визнати незаконною відмову відповідача щодо виплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0062/08 ДНА від 02.12.2008 року та стягнути з відповідача на його користь 19162 грн. страхового відшкодування по зазначеному договору добровільного страхування наземних транспортних засобів.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позові підстави, просив суд задовольнити останній в повному обсязі. Також зазначив, що на момент ДТП в нього була дійсна медична довідка, строк дії якої закінчився після ДТП. Оскільки остання в нього не збереглась, відповідачу було надано нову медичну довідку, отриману в зв'язку з закінченням строку дії останньої. Транспортним засобом він керував на відповідних правових підставах, про що свідчить і той факт, що інспектором не складався відносно нього протокол за керування транспортним засобом на момент ДТП без відповідних документів. Крім того, зазначив, відмова у виплаті страхового відшкодування в зв'язку з відсутністю медичної довідки на момент страхового випадку, не є відповідно до укладеного з відповідачем договору підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про день та час слухання справи судом відповідач повідомлявся за місцезнаходженням юридичної особи та філії.

Відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, судом було ухвалено про заочний розгляд справи.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.12.2008 року між сторонами було укладено договір №202-0062/08 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідного до частини 2 якого відповідач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом ОСОБА_2 д/н НОМЕР_1, що є власністю позивача (а.с.4-5).

29.10.2009 року о 07-30 г. на вул.Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську з вини позивача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належному йому автомобілю було заподіяно механічні пошкодження. Вказаний факт підтверджується постановою судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.11.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 за фактом ДТП притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.18).

У відповідності до умов частини 8 договору страхування позивачем тієї ж доби, 29.10.2009 року, страховику було направлено повідомлення про страховий випадок (а.с.6).

Згідно рахунку-фактури від 30.10.2009 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу склав 19162 грн. (а.с.9).

27.01.2010 року АСТ Вексель позивачу було надано відповідь на його заяву від 29.10.2009 року, в якій повідомлено, що АСТ Вексель не може вважати страховим випадком пошкодження автомобілю позивача під час ДТП, що мало місце 29.10.2009 року та вимушено відмовити у виплаті страхового відшкодування, оскільки згідно наданої ОСОБА_1 копії посвідчення водія, в ньому стоїть відмітка органів ДАІ Меддовідка обов'язкова , а отже право керування транспортним засобом він має лише за наявності медичної довідки, а відповідно і посвідчення водія дійсне лише за наявності у нього цієї медичної довідки. Надана ним медична довідка не може бути підтвердженням наявності права керування транспортним засобом, оскільки її видано лише 13.01.2010 року (а.с.10).

Відповідно до п.п.7.1.1 договору страхування страхувальник має право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.п.7.4.3 договору страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкоду-вання у передбачені договором строки при визнанні страховим випадком події, що сталась з транспортним засобом.

Відповідно до п.10.1 договору рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати приймається страховиком не пізніше 30 календарних днів.

Як встановлено судом, після настання страхового випадку позивач відповідно до умов договору своєчасно вернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування та надав відповідні документи. Проте, відповідачем у передбачений договором 30-денний термін страхове відшкодування позивачу виплачено не було.

З відповіді відповідача на заяву позивача вбачається, що останнім не оспорювався сам факт пошкодження належного позивачу транспортного засобу внаслідок ДТП та сума заподіяних збитків. Проте не визнано вказаний факт страховим випадком з посиланням на відсутність медичної довідки при керуванні транспортним засобом на момент ДТП.

Разом з тим, підстави виключення із страхових випадків і обмеження страхування сторонами було врегульоване в частині 9 договору страхування, якою не передбачено як підставу для відмови у визнанні страхового випадку та виплаті страхового відшкодування, відсутність медичної довідки під час настання страхового випадку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.п.22.1-22.2 закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.29 закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд вважає, що відповідачем було порушено умови укладеного з позивачем договору страхування та безпідставно відомлено у виплаті страхового відшкодування, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підлягають задоволенню в повному обсязі та слід визнати незаконною відмову АСТ Вексель у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0062/08 ДНА від 02.12.2008 року, а також стягнути з АСТ Вексель на користь ОСОБА_1 19162 грн. страхового відшкодування по договору добровільного страхування.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з урахуванням розмірів, встановлених Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року, а також ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито» з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачені останнім при подачі позовної заяви витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 51 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 191 грн. 62 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.526 ЦК України, п.3,22.1,22.2,29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст.ст.ст.10,11,58-60,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства Вексель в особі філії у м.Дніпропетровську про визнання незаконної відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову Акціонерного страхового товариства Вексель у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0062/08 ДНА від 02 грудня 2008 року.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства Вексель на користь ОСОБА_1 19162 грн. страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0062/08 ДНА від 02 грудня 2008 року за страховий випадок, що відбувся 29 жовтня 2009 року.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства Вексель на користь ОСОБА_1 сплачені останнім при подачі позовної заяви витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 51 грн.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства Вексель на користь держави судовий збір в сумі 191 грн. 62 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 69 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.Ю.Казак