Постанова

від 03.07.2007 по справі 2/140/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/140/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" липня 2007 р. Справа № 2/140/07

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:           Єрмілова Г.А.

           Лашина В.В.

При секретарі:          Кіценко В.С.

Від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва –Давидченко І.М., довіреність №2608/9/10-00 від 12.06.2007р.;

Представник ПП„Бріск” в судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на  ухвалу  господарського суду Миколаївської області від 03.04.2007р.

по справі № 2/140/07

за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

до Приватного підприємства „Бріск”

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 06.03.2007р. звернулось до суду з заявою у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання Приватного підприємства „Бріск” банкрутом, оскільки останній не сплатив у встановлений строк заборгованість у розмірі 116 грн. та боржник і його керівні органи відсутні за місцезнаходжунням.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2007р. порушено провадження у справі №2/140/07 за заявою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про банкрутство Приватного підприємства „Бріск” за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.04.2007р. (суддя Моргуленко Т.Є.) на підставі п.5 ст.81 ГПК України залишено без розгляду заяву ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про банкрутство Приватного підприємства „Бріск”.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на не відповідність оскаржуваної ухвали фактичним обставинам справи, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом ухвали, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга піддягає задоволенню, виходячи із наступного.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП „Бріск” та призначено справу до розгляду на 03.04.2007р.

Як вбачається, з зазначеної ухвали місцевий господарський суд зобов'язував ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва надати до суду згоду запропонованого ним арбітражного керуючого на участь у справі в якості ліквідатора; надати до суду письмові пояснення щодо невиконання вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині списання податкових зобов'язань боржника в зв'язку зі сплином терміну позовної давності.

Повертаючи заяву ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва без розгляду суд виходив з того, що кредитором не надано доказів узгодженості боргу у сумі 116 грн. відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто підстав для визнання боржника банкрутом немає, а кредитором не виконані вимоги ухвали суду від 12.03.07р. Судова колегія зазначений висновок суду вважає помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємиць- боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Судова колегія вважає, що господарський суд не може застосовувати положення ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо визначення терміна „грошове зобов'язання” до зобов'язань, щодо сплати податків і зборів.

Повертаючи заяву без розгляду за ненаданням кредитором доказів для визнання боржника банкрута та повністю не виконанням кредитором вимог ухвали суду від 12.03.2007р., місцевий господарський суд не звернув уваги, що звернення підприємств, установ, організацій інших юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів є їх правом, яке включає визначення як предмета спору так і обсягу тих фактичних даних, якими обґрунтовуються вимоги, і виходячи з покладеного ст. 33 ГПК України обов'язку доведення обставин справи на сторони визнавати відсутність чи достатність доказів, тобто давати оцінку доведеності обставин справи на стадії підготовки справи до розгляду, суд не вправі.  

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що у суду І інстанції були відсутні підстави для залишення заяви ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва без розгляду, а відтак застосування господарським судом п.5 ст.81 ГПК України є незаконним та необґрунтованим.

Крім цього, у роз'ясненні Вищого господарського суду України від 23.08.94р. №02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” містяться такі вказівки . При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду(ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

-          додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

       -          витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

       -          позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в судове засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний був з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Приймаючи до уваги, що оскаржена ухвала винесена в порушення  норм процесуального права, залишатись чинною вона не може і, відповідно до приписів ст.104 ГПК України, підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд  місцевого господарського суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст.85,99,103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.04.2007р. у справі №2/140/07 - скасувати.

Справу №2/140/07 передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постанова підписана 05.07.2007р.

Головуючий суддя                    Воронюк О.Л.

Суддя                              Єрмілов Г.А.

Суддя                                                  Лашин В.В.