Ухвала

від 31.10.2018 по справі 2-о-51/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1687/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 72 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

31 жовтня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого ОСОБА_2 (суддя-доповідач) Суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 За участю секретаря учасники справи: ОСОБА_5

заявник - прокурор Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області;

заінтересована особа - Бирлівська сільська рада;

особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18.01.2012 року, ухваленого під головуванням судді Задорожнього В.П. у залі Драбівського районного суду Черкаської області о 15 год. у справі за заявою прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и в :

18.11.2011 року прокурор Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області звернувся із заявою в суд про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування своєї заяви, прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою Драбівського району Черкаської області перевіркою було встановлено, що 15 червня 1999 року померла гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Бирлівка, Драбівського району, Черкаської області, що підтверджується актовим записом про смерть № 23 від 17.06.1999 року. У день смерті ОСОБА_8 на території Бирлівської сільської ради Драбівського району відкрилась спадщина.

Згідно довідки Держкомзему у Драбівському районі № 611 від 25.06.2011 року ОСОБА_8 мала земельну частку (пай), яка становить 2.04 га землі (сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії ЧР № 0169563) вартістю з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 на 2011 рік - 32160 грн. У заяві вказано, що спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Драбівської державної нотаріальної контори Черкаської області не зверталися, що підтверджується даними витягу із спадкового реєстру від 08.07.2011 року. Таким чином, на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця ніхто з його спадкоємців не претендує, оскільки з 1999 року по листопад 2011 року ніхто із спадкоємців не звертався щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор Драбівського району просив визнати спадщину (земельну ділянку площею 2,04 умовних кадастрових гектарів землі, вартістю 32160 грн.), яка відкрилася після смерті громадянки ОСОБА_7, - відумерлою. Передати у власність територіальної громади с. Бирлівка, в особі Бирлівської сільської ради 2,04 умовних кадастрових гектарів землі, вартістю 32160 грн.

17.01.2012 року прокурор Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради збільшив вимоги та просив встановити факт, що сертифікат на право земельної частки (пай) серії ЧР № 0169563 видавався ОСОБА_7.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2012 року встановлено , що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0169563 видавався 07.08.1997 року ОСОБА_7.

Визнано спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 2,04 гектарів, вартість, якої становить 32160 грн. станом на 25.06.2011 року, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7,- відумерлою.

Передано у власність територіальної громади с. Бирилівка Драбівського району Черкаської області в особі Бирлівської сільської ради земельну ділянку площею 2,04 гектарів, вартістю 32160 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6, яка не булла учасником розгляду справи, вважаючи, що порушені її права як спадкоємиці щодо спадкування земельної ділянки 14 вересня 2018 року оскаржила рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18.01.2012 року необгрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом допущено неповноту з`ясування всіх фактичних обставин справи, а тому воно підлягає частковому скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою та передачу у власність територіальної громади земельної ділянки. ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції не перевірив факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, не залучив до участі у справі як заінтересованих осіб, які мають право на прийняття спадщини, а також вирішив спір про право, передавши право власності на земельну ділянку територіальній громаді, хоча така вимога має бути розглянута в порядку позовного провадження.

ОСОБА_6 просить скасувати частково рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18.01.2012 року у справі № 2-о-2303/2/2012 за заявою прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради в частині визнання спадщини, яка складається із земельної ділянки площею 2,04 гектарів, вартість, якої становить 32160 грн. станом на 25.06.2011 року, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, відумерлою та в частині передання у власність територіальної громади с. Бирлівка Драбівського району Черкаської області в особі Бирлівської сільської громади земельну ділянку площею 2,04 гектарів, вартістю 32160 грн. Постановити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою та передачу її у власність територіальній громаді.

Апеляційний суд звертає увагу, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині визнання спадщини відумерлою, яка складається із земельної ділянки площею 2,04 гектарів, вартість якої становить 32160 грн. станом на 25.06.2011 року, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9, та в частині передання у власність територіальної громади с. Бирлівка Драбівського району Черкаської області в особі Бирлівської сільської ради земельної ділянки площею 2,04 гектарів, вартістю 32160 грн.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у відкритому судовому засіданні за участі сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника прокуратури та представника особи, яка оскаржує рішення суду, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися.

Згідно ч. 2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_9 відкрилась 15 червня 1999 року спадщина, протягом 12 років спадкоємці за законом чи заповітом з часу відкриття спадщини до Бирлівської сільської ради та до нотаріальної контори не зверталися, тому є підстави для задоволення заяви про визнання спадщини відумерою.

Як вбачається із матеріалів справи 15 червня 1999 року померла ОСОБА_9, що підтверджується даними свідоцтва про смерть ОСОБА_10 I-CP № 317852, даними копії актового запису прои смерть № 23 від 17 червня 1999 року, які є в матеріалах справи. Після смерті ОСОБА_8 на території Бирлівської сільської ради Драбівського району відкрилась спадщина.

Згідно даних довідки Держкомзему у Драбівському районі № 611 від 25.06.2011 року ОСОБА_8 мала земельну частку (пай), яка становить 2.04 га землі (сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії ЧР № 0169563) вартістю з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 на 2011 рік - 32160 грн.

Відповідно даних довідки Бирлівської сільської ради від 23.06.2011 року (вих. №507) ОСОБА_9Д, проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, де і померла.

Із даних довідки Бирлівської сільської ради Драбівського району від 11.09.2018 року вих. № 743, вбачається, що згідно записів погосподарських книг на території Бирлівської сільської ради проживала ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, інша особа з прізвищем ОСОБА_9 ім`ям ОСОБА_9 по батькові ОСОБА_11 не проживала.

Прокурор Драбівського району, звертаючись із заявою про визнання спадщини - земельної ділянки площею 2.04 га, відумерлою, та передання її у власність територіальній громаді с. Бирлівка, в особі Бирлівської сільської ради площею 2,04 га, обґрунтовував заяву тим, що після смерті ОСОБА_9, померлої 15 червня 1999 року, спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Драбівської державної нотаріальної контори Черкаської області не зверталися, що підтверджується відповідями із нотаріальної контори, оскільки спадкова справа не заводилась з дня смерті ОСОБА_8

Як вбачається із обґрунтування, поданої апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції ОСОБА_6, вона посилається , що при винесенні Драбівським районним судом Черкаської області рішення від 18 січня 2018 року у справі за заявою прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою було порушено її право на спадкування, оскільки вона є онукою померлої, а її мати ОСОБА_12 померла до дня відкриття спадщини після смерті баби, то ОСОБА_6 вступила фактично в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_7, померлої, 15 червня 1999 року, так як в неї знаходиться сертифікат на право на земельну частку(пай), Серії ЧР№ 0169563 на ім'я

ОСОБА_8 від 05 лютого 1997 року. ОСОБА_6 вказує , що при розгляді заяви в суді першої інстанції брали участь у судовому засіданні прокурор та Бирлівська сільська рада, інші особи до участі у розгляді справи не залучалися, тому судом порушено її права, бо не з'ясовано коло спадкоємців за законом, які фактично прийняли спадщину, а вона стверджує, що нею фактично була прийнята спадщина після смерті баби, однак вона не зверталась за її оформленням до нотаріальної контори до серпня 2018 року.

Апеляційний суд, дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення представника скаржника - адвоката ОСОБА_13, дійшов висновку, що ОСОБА_6 Любов`ю Петрівною не було доведено суду апеляційної інстанції порушення її прав ухваленим судом першої інстанції рішенням, оскільки скаржницею не надано належних та допустимих доказів, що вона фактично вступила в управління спадковим майном, таким чином прийняла спадщину фактично протягом шести місяців, як було передбачено чинним на той час законодавством, оскільки лише сама наявність сертифікату, який не належить ОСОБА_14, а вказано ОСОБА_8, без зазначення дати народження, не дає підстав для висновку, що факт прийняття спадщини мав місце сам в період шести місяців та сам після смерті ОСОБА_7 , а не в інший період часу після шести місяців з дня відкриття спадщини. Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_6 подавала до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини чи для оформлення спадкових прав до серпня 2018 року. Також нею не підтверджено, що ОСОБА_6 користувалась даною земельною ділянкою, здавала її в оренду господарству та отримувала плату за користування даною земельною ділянкою, нею не був отриманий Державний акт на право на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції для повноти та всебічності розгляду даної справи звернувся із запитом до сільської ради, оскільки в матеріалах справи наявні дві довідки, інформація в яких суперечить одна одній, виданій відповідно в 2011 році при зверненні прокуратури до суду, та в 2018 році, коли за довідкою звернулась ОСОБА_6, що є підтвердженням, що до 2018 року вона як спадкоємиця не зверталась ні до сільської ради з приводу отримання належних документів, що підтверджують її фактичне прийняття спадщини, так як вона не проживала та не була зареєстрована на день смерті із спадкодавцем. Таких даних матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять.

Згідно даних листа Бирлівської сільської ради від 29.10.2018 року № 307, зазначено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована та проживала в с. Бирлівка (с. Перше Травня) Драбівського району Черкаської області, де померла 15.06.1999 року та похована. Станом на 23.06.2011 року спадкоємці за законом чи за заповітом до Бирлівської сільської ради не зверталися. Вказано, що достовірно не відомо, хто здійснив поховання ОСОБА_8, та проінформовано, що ОСОБА_15 не перебуває в родинних відносинах з ОСОБА_8, оскільки саме він згідно даних актового запису про смерть отримав кошти на поховання, що вбачається із матеріалів справи. Житловий будинок та господарські споруди, які належали ОСОБА_7 під дією погодних умов розвалились, так як були побудовані з глини, що підтверджує відсутність даних про спадкоємців, які б мали право на спадщину, оскільки будинком та земельною ділянкою ніхто з них не користувався, а тому і не оформляв спадкових справ, як передбачено чинним законодавством. Відповідно даних сертифікату про земельну ділянку (пай) серія ЧР №0169563, виданого 05 лютого 1997 року ОСОБА_8 площа земельної ділянки становить 2,04 га., однак розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 505 від 28 листопада 2003 року затвердженні остаточні розміри земельних ділянок, де площа змінилась на 1,93 га. Державний акт отриманий не був.

Тому ОСОБА_6 не довела порушення своїх прав, оскільки не підтвердила фактичне прийняття спадкового нерухомого майна, яке підлягає реєстрації відповідно до вимог закону, а нею не надано доказів щодо прийняття спадщини та перешкод для оформлення її спадкових прав з 16 грудня 1999 року до серпня 2018 року, коли ОСОБА_6 почала збирати довідки, та звертатись у відповідні державні установи для з'ясування питання щодо переоформлення земельної ділянки після смерті ОСОБА_8, померлої 15 червня 1999 року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, доводи апеляційної скарги, та факт не доведення ОСОБА_6 прийняття спадщини фактично протягом шести місяців після смерті спадкодавця, а тому не доведеним, є те, що судом першої інстанції було порушено її права, свободи, інтереси.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 362 ЦПК України у відповідності до якої, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст. ст. 362, 367, 368, 374 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18.01.2012 року у справі за заявою прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів .

Головуючий Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4