Ухвала

від 03.07.2007 по справі 20-6/182

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Ухвала

Іменем України

26

червня 2007 року 

Справа

№ 20-6/182

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                 

,

суддів                                                                     

,

                                                                                          ,

секретар

судового засідання                                        

за участю

представників сторін:

           позивач, Фізична особа  - підприємець 

ОСОБА_1;

           представник позивача, ОСОБА_2, довіреність

НОМЕР_1;

          представник відповідача,

ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_2,  Фонд

комунального майна Севастопольської міської ради;                               представник відповідача, ОСОБА_3,

довіреність НОМЕР_3,  Севастопольська

міська рада;                   

          представник відповідача, не

з'явився, Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації;

            представник відповідача, не з'явився,

Севастопольська міська державна адміністрація;  

                    розглянувши апеляційну

скаргу Фонду

комунального майна Севастопольської міської ради на постанову господарського

суду міста Севастополя (суддя  Лазарев

С.Г.) від 26.03.2007 по справі № 20-6/182

за

позовом           Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

                    до Фонду комунального майна

Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

Севастопольської  міської ради (вул. Леніна,

3,Севастополь,99011)

Управління

культури Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська,

9,Севастополь,99000)

Севастопольської

міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)

про

визнання дій Фонду комунального майна Севастопольської міської ради незаконними

та спонукання виконати дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач

- суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду

м. Севастополя з адміністративним позовом до відповідачів - Фонду комунального

майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської ради про визнання

дій Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про включення об'єкту -вбудованого

нежитлового приміщення підвального поверху загальною площею 78,5 кв.м, що

знаходиться у АДРЕСА_2 у перелік об'єктів, яки підлягають приватизації,

незаконними; визнання за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 права на

проведення приватизації вбудованого нежитлового приміщення загальною площею

78,5 кв.м, що знаходиться на підвальному поверху та розташовано у АДРЕСА_2

шляхом викупу; зобов'язання Севастопольської міської ради прийняти рішення про

включення до переліку об'єктів комунальної власності, яки підлягають

приватизації вбудованого нежитлового приміщення підвального поверху загальною

площею 78,5 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2; спонукання Фонд комунального майна

Севастопольської міської ради здійснити приватизацію шляхом викупу суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 вбудованого нежитлового приміщення

підвального поверху загальною площею 78,5 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2.

У

процесі розгляду справи позивач уточнив, а потім змінив  позовні вимоги та просив визнати нечинним

рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів

від 17.07.1990 № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та

містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця

міста Севастополя” у частині включення у перелік пам'ятників архітектури та містобудування

місцевого значення будинок АДРЕСА_2; визнати незаконними дії Фонду

комунального майна Севастопольської міської ради по розгляду заяви

позивача про включення об'єкту у перелік об'єктів, яки підлягають приватизації;

визнати за позивачем право на проведення приватизації об'єкту шляхом викупу;

зобов'язати Севастопольську міську раду на черговому пленарному засіданні

Севастопольської міської Ради прийняти рішення про включення до переліку

об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого

нежитлового приміщення  підвального

поверху  площею 78,5 кв.м, що розташовано

в АДРЕСА_2 у перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити

приватизацію вбудованого нежитлового приміщення 

підвального поверху  площею 78,5

кв.м у будинку АДРЕСА_2.

Ухвалою

суду від 30.01.2007 до участі у справі в якості відповідача залучено Управління

культури Севастопольської міської державної адміністрації.

Ухвалою

від 15.03.2007 до участі у справі в якості другого відповідача.          залучено Севастопольську міську

державну адміністрацію.

Постановою

господарського суду міста Севастополя 

(суддя Лазарев С.Г.) від 26.03.2007 

у справі № 20-6/182 позов Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 задоволено.

                    Визнано нечинним рішення

виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від

17.07.1990 № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та

містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця

міста Севастополя” у частині включення у перелік пам'ятників архітектури та

містобудування місцевого значення будинок АДРЕСА_2,.

                    Дії Фонду комунального

майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 про включення об'єкту - вбудованого

нежитлового приміщення підвального поверху 

загальною площею 78,5 кв.м, що розташовано в м.Севастополі за адресою

АДРЕСА_2 у перелік об'єктів, які підлягають приватизації, визнані незаконними.

                     За суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 визнано право на проведення приватизації вбудованого

нежитлового приміщення  підвального

поверху  загальною площею 78,5 кв.м, що

розташовано в АДРЕСА_2  шляхом викупу.         

                     Севастопольську міську раду, після

набрання постанови законної сили, на черговому пленарному засіданні

зобов'язано прийняти рішення про включення до переліку об'єктів комунальної

власності, що підлягають приватизації, вбудованого нежитлового

приміщення  підвального поверху  площею 78,5 кв.м, що розташовано в АДРЕСА_2 у

перелік об'єктів, що підлягають приватизації.

                     Фонд комунального майна Севастопольської

міської ради зобов'язано здійснити приватизацію суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 вбудованого нежитлового приміщення  підвального поверху  загальною площею 78,5 кв.м, що розташовано в

АДРЕСА_2.         

           Не погодившись з постановою суду,

відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради - звернувся

до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в

якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, у задоволенні

позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм

матеріального та процесуального права.

                    У зв'язку з відпусткою

судді Лисенко В.А., на підставі розпорядження заступника голови

Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 здійснено

заміну судді Лисенко В.А. на суддю Антонову І.В.

                    У  зв'язку з зайнятістю в іншому судовому

процесі судді Ткаченко М.І., на підставі розпорядження заступника  голови Севастопольського апеляційного

господарського суду від 26.06.2007 здійснено заміну судді Ткаченка М.І. на

суддю Видашенко Т.С.

                    Ухвалою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року слухання справи відкладено

на 12.06.2007 у зв'язку повторним викликом сторін.

                    Ухвалою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 12.06.2007 слухання справи відкладено на

26.06.2007 у зв'язку з викликом представників Севастопольської міської

державної адміністрації та Севастопольської міської ради.

                    У судове засідання

26.06.2007 представники відповідачів Севастопольської міської ради та

Севастопольської міської державної адміністрації не з'явились, про час та місце

розгляду справи повідомлені належним чином.

          Враховуючи, що згідно з пунктом 4

статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове

засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і

місце апеляційного розгляду, не перешкоджає 

судовому  розгляду справи, судова

колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившогося

представника позивача.

          Повторно переглянувши матеріали

справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України,

заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін,

судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла

висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Фонду

комунального майна Севастопольської міської ради, виходячи з наступного.

14.07.1999

між Управлінням майном міста комунальної власності Севастопольської міської

державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення

Севастопольської міської ради № 4657 від 31.01.2006 Фонд комунального майна

Севастопольської міської ради (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди НОМЕР_4, відповідно до

якого суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 передано в оренду нерухоме

майно - вбудоване приміщення, загальною площею 115,1 кв.м., що знаходиться на першому

поверсі та розташовано в м.Севастополі по 

АДРЕСА_2.

Протоколом

узгодження змін до договору оренди від 05.07.2002, який є невід'ємною частиною

договору оренди НОМЕР_4 від 14.07.1999, площа орендуємого приміщення склала

78,50 кв.м, строк дії договору продовжений до 31.05.2005.

На

момент укладення договору вартість об'єкту оренди складає 63530,00 грн., що

відображено у Акті прийому-передачі майна від 14.07.1999.

Згідно

пункту 5.2 договору оренди від 14.07.1999 

орендар має право за згодою Орендодавця здійснювати реконструкцію,

розширення, технічне переозброєння орендованого майна та інші зміни, що

забезпечать збільшення його вартості, приватизувати орендоване майно згідно

чинного законодавства.

Позивач

звернувся до Управління майном міста комунальної власності Севастопольської

міської державної адміністрації з заявою про отримання згоди на проведення

реконструкції та перепланування цього об'єкту, яка збільшить його вартість.

Наказом

начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської

міської державної адміністрації  НОМЕР_5

узгоджено об'єм невіддільних поліпшень в сумі 17255,00  грн., здійснених у нежитловому приміщенні по

АДРЕСА_2 орендарем -суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1  за рахунок власних коштів, що підтверджується  договорами підряду від 01.06.2001,

20.09.1999., 27.11.1999, актом прийому виконаних робіт за червень 2001,

квитанціями до касового ордеру за червень 2001, товарними чеками на будівельні

матеріали, аудиторським висновком про затрати на невіддільні  поліпшення орендуємого об'єкту від

09.03.2005.

02.06.2005

позивач  звернувся до Фонду комунального

майна із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації

шляхом викупу, вбудованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_2  у місті Севастополі.

08.06.2005

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради листом вих. НОМЕР_6

повідомив позивачеві, що заяву про включення до переліку об'єктів, що

підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежитлового приміщення по

АДРЕСА_2 у місті Севастополі буде розглянуто при формуванні змін та доповнень

до Переліку об'єктів комунальної власності (у тому числі будинків, приміщень та

споруд, які знаходяться в оренді), які підлягають приватизації шляхом продажу

за викупом, на аукціоні, за конкурсом, про що буде повідомлено додатково. Даний

лист не свідчить про результат розгляду заяви прозивача про включення

орендуємого  об'єкту до переліку  об'єктів, що підлягають приватизації шляхом

викупу.

Листом

вих.НОМЕР_7 Управління культури Севастопольської міської державної

адміністрації повідомило, що житловий будинок по АДРЕСА_2 є пам'яткою

градобудівництва та архітектури місцевого значення, включений до Реєстру

нерухомих об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по

місту Севастополю. Крим того, зазначений житловий будинок не входить до

Переліку об'єктів культурної спадщини, які не підлягають до приватизації.

З

матеріалів справи вбачається, що 17.07.1990 виконавчим комітетом

Севастопольської міської ради народних депутатів розглянуто перелік пам'ятників

архітектури та градобудівництва місцевого значення м.Севастополя, складений

Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 та керуючись

положеннями Закону України „Про охорону і використання пам'яток історії та

культури”, що діяв на той момент, прийнято рішення № 11/915 „Про внесення до

Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення

містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя”.

Пунктом

1 рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів

№ 11/915 від 17.07.1990 затверджено Перелік пам'ятників архітектури і

градобудівництва місцевого значення, згідно до якого житловий будинок АДРЕСА_2

віднесено до вищезазначеного переліку пам'ятників архітектури.

Як

зазначено у  статті 1 Закону України „Про

охорону і використання пам'яток історії та культури”  № 3600-IX 

від 13.07.1978, пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця

і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком

суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять

історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

У

пунктах 15, 16  Інструкції про порядок

обліку, забезпечення збереження, змісту, використування і реставрації нерухомих

пам'ятників історії і культури, що є додатком до наказу Міністерства культури

СРС № 203 від 13.05.1986, зі змінами та доповненнями, внесиними наказом

міністерства культури і мистецтва України, Державного коміитету України по

будівництву та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 зазначено, що на кожний

нерухомий пам'ятник і знов виявлений об'єкт, що представляє історичну, наукову,

художню або іншу культурну цінність, складається облікова картка, що містить

відомості про місцезнаходження, датування, характер сучасного використовування,

ступеня збереження пам'ятника або знов виявленого об'єкту, наявність наукової

документації, місце її зберігання, короткий опис і ілюстративний матеріал. На

кожний нерухомий пам'ятник складається паспорт, який є обліковим документом, що

містить суму наукових відомостей і фактичних даних.

Як

зазначено у статті 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” № 1805-

ІІІ від 08.06.2000, пам'ятка -це об'єкт культурної спадщини, який занесено до

Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

У цій

же статті зазначено, що до об'єктів культурної спадщини відносяться  визначні місця, споруди (витворі), комплексі

(ансамблі), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території

чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною

об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з

археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного,

мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При

цьому нерухомим об'єктом культурної спадщини є такий об'єкт культурної

спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності

з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного,

мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Наукового

паспорту, облікової картки та інших документів, які б підтвердили  віднесення об'єкту, розташованого за адресою

м.Севастополь, АДРЕСА_2 до пам'ятників архітектури та градобудівництва

місцевого значення районів м.Севастополя, відповідачами не надано, у зв'язку з

чим спірний об'єкт - необґрунтовано віднесено до категорії пам'ятників

архітектури та містобудування.

На

підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо

визнання нечинним рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради

народних депутатів від 17.07.1990 № 11/915 „Про внесення до Переліку

пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного

комплексу міського кільця міста Севастополя” у частині включення у перелік

пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення будинок АДРЕСА_2.

Рішенням  6-ї сесії 24 скликання Севастопольської

міської ради НОМЕР_8 затверджено Перелік об'єктів культурної спадщини та

об'єктів соціально значимих для місця, приватизація яких не допускається. У

даний перелік об'єкт оренди не було включено, таким чином  ніяких обмежень щодо приватизації таких

об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу

приміщень, які знаходились у нього в оренді, але орган приватизації вказане

приміщення до відповідного переліку не включив, на затвердження

Севастопольський міський ради цей перелік не передав.

Згідно

з частиною 4 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна”,

відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього

Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого

самоврядування.

Продаж

майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними

місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених

відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та  підконтрольними.

Рішенням

сесії Севастопольської міської ради НОМЕР_9 затверджена Програма оптимізації

структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на

2003-2006 роки у місті Севастополі згідно додатку № 1.

Розділом

4 вказаної Програми встановлено, що приватизація майна, яке знаходиться у

комунальної власності територіальної громади м.Севастополя, здійснюється відповідно

з Законом України  „Про приватизацію

майна державних підприємств”, "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" та діючої Державної програмою

приватизації. Продаж об'єктів приватизації здійснюється по викупу, на аукціоні,

по конкурсу. Спосіб приватизації „викуп” застосовується у випадках, визначених

Державною програмою приватизації та діючим законодавством.

Відповідно

до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом

України від 18.05.2000 N 1723-III (в редакції від 27.11.2003, далі - Програма),

а саме п. 51, передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію

орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо

він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення

орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без

завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за

вирахуванням зносу) вартості майна.

Згідно

з пунктом 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів

приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних

підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні

підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі

реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю

працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів

яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств

(далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки

відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально

визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ,

будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за

рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням

органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не

були продані як цілісні майнові комплекси.

Отже,

суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду м.

Севастополя про те, що спірне майно - вбудоване нежитлове приміщення

підвального поверху, загальною площею 78,5 кв.м., що розташовано в АДРЕСА_2,

відноситься до групи "А" об'єктів приватизації.

Відповідно

до пункту 48 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки продаж

об'єктів групи "А" здійснюється відповідно до Закону України

"Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" та цієї Програми.

Частиною

1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що Фонд державного майна

України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за

поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у

загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та

комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Зі

змісту цієї норми випливає, що саме Севастопольська міська рада є органом, який

здійснює функції щодо розпорядження комунальною власністю.

Згідно

з частиною 3 статті 7 вищевказаного Закону включення об'єктів малої

приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті,

здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з

ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Частиною

4 цієї ж статті встановлений порядок, в якому покупці подають відповідні заяви

про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків

об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації.

З

матеріалів справи вбачається, що позивач з дотриманням наведених норм чинного

законодавства звернувся до Фонду комунального майна із заявами про включення

нежитлових вбудованих приміщень у будинку АДРЕСА_2 до переліку об'єктів, що

підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно

до частини 5 статті 7 Закону, орган приватизації розглядає подану заяву і в

разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає підприємство до

переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають

приватизації шляхом викупу.  Результати

розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у

письмовій формі.

Однак,

у встановлений законом місячний термін відповідь від Фонду комунального майна

Севастопольської міської ради про результати розгляду вказаної заяви не

надійшла.

Враховуючи

викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність

задоволення позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо

визнання дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

незаконними.

Відповідно

до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом

України від 18 травня 2000 року № 1723-ІІІ, а саме пункту 51, у разі прийняття

рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право

на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок

власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від

відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 %

залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

У

зв'язку з тим, що позивач за згодою орендодаваця здійснив за рахунок внесених

коштів поліпшення орендованого майна вартістю не менш ніж 25% залишкової вартості

майна, то Господарський суд м. Севастополя правомірно визнав за позивачем право

на провендення приватизації орендуємого майна шляхом викупу. 

За

таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд міста

Севастополя дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для

задоволення позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо

зобов'язання Севастопольської міської ради прийняти рішення про включення

об'єкту комунальної власності у перелік об'єктів, що підлягають приватизації та

зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради здійснити

приватизацію шляхом викупу.

Враховуючи

те, що судове рішення у справі прийнято із встановленням всіх істотних обставин

справи, встановлення яких потребує діюче законодавство, що регулює спірні

правовідносини, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення

апеляційної скарги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Керуючись

статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205,

статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд

                                        УХВАЛИВ:

          1.Апеляційну скаргу Фонду

комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

          2.Постанову господарського суду міста

Севастополя від 26.03.2007  у справі №

20-6/182  залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з

моменту проголошення.

          Ухвала може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного

місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому

статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.         

Головуючий суддя                                       

Судді