Рішення

від 29.10.2018 по справі 463/2214/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/2214/18

Провадження № 2/463/1317/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мармаша В.Я.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участі позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_6

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору ОСББ»Інженерний» про визнання права власності на 1/2 частку квартири , -

в с т а н о в и в:

20 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами, які в подальшому збільшила, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору ОСББ»Інженерний» про визнання права власності на 1/2 частку квартири.

Позов обґрунтований тим, що позивач набула право власності на 1/2 ідеальну частку квартири по вул. Медової Печери, 9/3 в м.Львові, виплачуючи пайові внески в ЖБК»Інженерний» протягом 1978-1981 р.р. Останній внесок за спірну квартиру був сплачений в травні 1981 року. Під час шлюбу, 25.12.1992 року, ОСОБА_9 зареєстрував право власності на спірне житло в цілому. В 1999 році колишній чоловік ОСОБА_9 помер, не залишивши заповіту. Про порушення права дізналась коли звернулась до нотаріуса про видачу свідоцтва на частку в майні подружжя та отримала відмову, оскільки на цілу квартиру претендує друга дружина ОСОБА_9, ОСОБА_6, яка уклала шлюб в 1996 році вже після набуття права власності на спірне майно.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач ОСОБА_4 надав суду відзив, де зазначив про визнання позову та просив його задовольнити, просив слухати справу у його відсутність. ( а.с. 35).

Відповідач ОСОБА_5 надав суду відзив, де зазначив про визнання позову та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 надала суду відзив, де зазначив про визнання позову та просив його задовольнити.

Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористались.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 жовтня 2018 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги визнала, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги визнала, просила позов задовольнити та розглядати справу без її участі, про що подала письмову заяву від 29.10.2018 року.

Відповідач ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення повісток засобами поштового зв'язку, в судове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила.

Представник третьої особи ОСББ Інженерний будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення повісток засобами поштового зв'язку, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Герус (до одруження - Опалюх)О.С. та ОСОБА_9 у період з 14 травня 1976 року по 08 грудня 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00011995533 від 05.04.2013 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу за №035993 від 23.01.1997 року, виданого Личаківським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Львова.

В період шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_9 народились двоє синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-СГ №475619, виданого Львівським палацом урочистих подій 17.11.1976 року та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серія І-СГ №351252, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому 04.11.1995 року.

Згідно довідки ЖБК Інженерний від 22.12.1992 року за №202/246 громадянин ОСОБА_9 був членом ЖБК Інженерний та йому належала в цьому кооперативі квартира АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат загальною площею 46,5 кв.м, житловою площею 32,8 кв.м. , пай за квартиру у повному обсязі сплачений в травні 1981 року.

Згідно довідки ОСББ Інженерний від 19.07.2018 року за №042 встановлено, що позивач з чоловіком на двома дітьми придбали квартиру АДРЕСА_2, що засвідчується ордером № 13230 від 06.03.1983 року, який виданий ОСОБА_10.

Надалі у 1992 році за ОСОБА_9 зареєстровано право власності на вказану квартиру на підставі довідки ЖБК Інженерний від 22.12.1992 року за №202/246, що підтверджується реєстраційним посвідченням Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 25.12.1992 року.

25 квітня 1996 року між ОСОБА_9 та Герус (до одруження - Дика) Л.В. укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія І-СГ №329612, виданий Личаківським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Львова 25.04.1996 року. В період шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_9 (прізвище змінено на ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-СГ №007760, виданий Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому 06.06.1996 року.

21 грудня 1999 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ № 146105, яке видане 22 грудня 1999 року Відділом РАГС Львівського міськвиконкому.

З заявами про прийняття спадщини звернулись : ОСОБА_6, дружина померлого, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, сини померлого від першого шлюбу, ОСОБА_11, мати померлого та ОСОБА_12, дочка померлого від другого шлюбу, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 308/2000.

24 серпня 2006 року померла ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ № 061228, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Спадкоємцем якої є її дочка, ОСОБА_7 (до укладення шлюбу - Герус) В.І., що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу.

Державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України ), яка діяла на час набуття права власності на спірну квартиру, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Конструкція статті 22 КпШС України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про власність (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Статтею 16 Закону України Про власність визначено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення цього права регулюється цим Законом і КпШС України .

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 червня 1973 року №6 Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю України , відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України спільною сумісною власністю подружжя є майно, нажите ними під час шлюбу, зокрема, речі домашнього вжитку, будівлі, грошові суми, а також вклади, внесені в кредитні установи, паєнагромадження в житлово-будівельному, дачно-будівельному і гаражно-будівельному кооперативі, цільові внески в садівницькі товариства, а в разі повного внесення пайового внеску - квартира, дача, гараж.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , у випадку сплати паю в ЖБК подружжям у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів квартира після повної сплати пайового внеску є їх спільним майном.

Суд погоджується з аргументами позивача та його представника про те, що право власності наквартиру №3 в будинку №9 по вул. Медової Печери в м.Львові виникло у позивача та її колишнього чоловіка на підставі статей 15-17 Закону України Про власність та статей 22, 28, 29 КпШС України з моменту повного внесення пайового внеску за квартиру, тобто з 22 грудня 1992 року, оскільки пай за квартиру виплачений подружжям у період шлюбу. Також суд погоджується з аргументами позивача та його представника щодо рівності часток колишнього подружжя у праві спільної власності, оскільки такий розподіл часток визначено статтею 22 КпШС України ,ні письмовою угодою між подружжям, ні законами, які діяли на час розірвання шлюбу і після його розірвання, не було встановлено інше.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про підставність позовних вимог позивача про визнання за нею права власності на 1/2 ідеальну частку квартири по вул. Медової Печери,9/3 в м. Львові.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, так як позов задоволено в повному обсязі, то з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення, понесені останнім судові витрати в розмірі 2 814,00 гривень судового збору шляхом стягнення по 562,80 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 28, 29 Кодексу про шлюб та сім"ю України, ст.ст. 15, 16, 17 Закону України "Про власність", ст. ст. 10 , 12 , 13 , 76-80 , 259 , 263 , 264 , 265, 273 , 354 , 355 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про визнання права власності на 1/2 частку квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири № 3 в будинку № 9 на вул. Медової Печери у м. Львові.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 562,80 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 562,80 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 562,80 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 562,80 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 562,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: 79038, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: 79038, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: 79018, АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_7, місце проживання: 79018, АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач: ОСОБА_6, місце проживання: 79017, АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідач: ОСОБА_8, місце проживання: 79017, АДРЕСА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа: ОСББ Інженерний , код ЄДРПОУ 20843930, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Медової Печери,9.

Повне судове рішення складено та підписано 02 листопада 2018 року.

Суддя В.Я. Мармаш