Ухвала

від 02.11.2018 по справі 766/21290/18

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/21290/18

н/п 2/766/9499/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого" в особі Південно-Української філії до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого" в особі Південно-Української філії до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване важким фінансовим становищем та відсутністю коштів.

Суд, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, приходить до висновку про відмову у її задоволенні, виходячі з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України Про судовий збір . У відповідності до ч. 1 ст. 4 зазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подачу позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, вказаною статтею передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб'єктів щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору. Відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України Про судовий збір свідчить про те, що, зокрема, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позовної заяви.

Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст. 24 Конституції України, 6 ЦПК України.

У контексті зазначених норм слід мати на увазі, що всі підприємства та організації, які звертаються до суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Проаналізувавши викладе та зміст заяви, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі. А самі лише обставини, пов'язані з відсутністю вільних обігових коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Однак, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а відтак, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі заява № 28249/95 від 19.06.2001). У даному випадку, покладення обов'язку сплати судового збору на заявника, передбаченого пп.1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин, відсутні правові підстави для надання позивачу відстрочки сплати судового збору, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. з поданням до суду відповідної квитанції (платіжного доручення).

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого" в особі Південно-Української філії про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого" в особі Південно-Української філії до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяОСОБА_2