Рішення

від 31.10.2018 по справі 738/767/18

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/767/18

№ провадження 2/738/331/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року Менський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Сова Т.Г.

секретаря Бреус Н.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена Чернігівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Менського району, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про тлумачення заповіту,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з позовними вимогами до ОСОБА_3 сільської ради Менського району, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про тлумачення заповіту.

Мотивував позивач свої вимоги тим, що спадкодавець ОСОБА_5, який помер 21 червня 2014 року, за життя склав заповіт, в якому заповів позивачу належне йому право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім. Мічуріна розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Після відкриття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз'яснено, що отримати його він не може, бо надані спадкоємцем Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 374904 та серії ЯЕ № 794731 засвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_5, а отже предмет заповіту є відмінним від складу спадкового майна. В зв'язку з цим, прийняти заповіт до виконання нотаріусом нема можливості, тому рекомендовано звернутись до суду з заявою про його тлумачення. Ухвалою судді від 24 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В ході судового розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 було уточнено позовні вимоги, згідно яких він просив здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_5 10 вересня 2004 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 58 та встановити, що ОСОБА_5, згідно його заповіту, заповів ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна с. Волосківці Менського району Чернігівської області розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), серії ЧН № 0284175, виданого на підставі рішення Менської районної державної адміністрації № 116 від 04 квітня 1997 року та зареєстрованого 17 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 174, а також в рахунок якого виділені в натурі земельні ділянки: площею 3,53 га, кадастровий номер: 7423082000:03:000:0368, площею 0,16 га, кадастровий номер: 7423089000:08:000:0087, що належали на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 374904, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884401038 від 02 жовтня 2008 року та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794731, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884400235 від 02 жовтня 2008 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягали на їх задоволенні. Після перерви в судове засідання не з'явилися, просили розгляд справи закінчувати без їх участі та задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області та третя особа приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу ОСОБА_4, в судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечують.

За таких обставин, розгляд справи можливо закінчувати без участі сторін та третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона працювала секретарем сільської ради, коли спадкодавець ОСОБА_5 звернувся до сільської ради, щоб скласти заповіт. На час складання заповіту спадкодавець мав сертифікат на право на земельну частку (пай), тому про це було вказано і в заповіті. Пізніше ОСОБА_5 отримав два державні акти на право власності на земельні ділянки (сіножать і рілля). Свідкові не відомо, що зробив заповідач із сертифікатом, але відомо, що належне йому право на земельну частку (пай) він заповів позивачу, так як дітей та родичів він не мав, а позивач йому допомагав, добре ставився, молоко носив, дрова привозив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він добре знав заповідача - померлого ОСОБА_5, оскільки разом виросли в одному селі і проживали по сусідству. Останній розповідав свідкові, що ОСОБА_1 йому в усьому допомагає, повністю забезпечує, а тому він хоче йому віддати належний пай. Померлий ОСОБА_5 родичів не мав.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 213 ЦК України передбачає, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Відповідно ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. Крім того, у разі виникнення спору, тлумачення заповіту здійснюється в суді.

Мета тлумачення заповіту - це встановлення точної волі заповідача, висловленої в заповіті.

Як встановлено в судовому засіданні 21 червня 2014 року в с. Степанівка Менського району Чернігівської області помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ №233270 виданого 24 червня 2014 року виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області (а.с.7).

Згідно тексту заповіту, зареєстрованому в реєстрі №58 від 10 вересня 2004 року та посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області ОСОБА_5 на випадок смерті зробив розпорядження, що належне йому право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває в колективній власності КСП ім. Мічуріна розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) заповів ОСОБА_1 (а.с.8).

До позовної заяви позивачем додано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794731, відповідно до якого ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,53 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області, кадастровий номер 7423082000:03:000:0368, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.12-18); а також Державний акт направо на власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 374904, відповідно до якого ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,16 га, що розташована на території Ушнянської сільської ради Менського району Чернігівської області, кадастровий номер 7423089000:08:000:0087, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.19-24).

Таким чином, на дату смерті спадкодавець мав у власності вищевказані земельні ділянки.

Як слідує з копії спадкової справи № 57/2014, що була заведена приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу до майна померлого 21 червня 2014 року ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с.38-53).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11 квітня 2018 року № 511/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що розташовані на території ОСОБА_3 та Ушнянської сільських рад Менського району Чернігівської області, у зв'язку з тим, що спадкоємцем для оформлення спадщини надано державні акти на право власності на земельні ділянки, тоді як в заповіті предметом спадщини вказано право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в зв'язку з цим предмет заповіту є відмінним від складу спадкового майна, за оформленням якого звернувся заявник (а.с.26).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила бажання спадкодавця ОСОБА_5 залишити належні йому земельні ділянки саме позивачу ОСОБА_1

Враховуючи вік спадкодавця, відсутність знань в галузі юриспруденції, та достеменного з'ясування в судовому засіданні останньої волі ОСОБА_5 щодо залишення земельних ділянок позивачу, суд вважає, що спадкодавець ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна с. Волосківці Менського району Чернігівської області розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), серії ЧН № 0284175, виданого на підставі рішення Менської районної державної адміністрації № 116 від 04 квітня 1997 року та зареєстрованого 17 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 174, а також в рахунок якого виділені в натурі земельні ділянки: площею 3,53 га, кадастровий номер: 7423082000:03:000:0368, площею 0,16 га, кадастровий номер: 7423089000:08:000:0087, що належали на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 374904, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884401038 від 02 жовтня 2008 року та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794731, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884400235 від 02 жовтня 2008 року.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 213, 1256 ЦК України, ст. ст. 10, 13, 76, 229, 258 - 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Менського району, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про тлумачення заповіту - задовольнити.

Здійснити тлумачення змісту заповіту, складеного ОСОБА_5 10 вересня 2004 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Менського району Чернігівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 58.

Встановити, що ОСОБА_5, згідно його заповіту, заповів ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна с. Волосківці Менського району Чернігівської області розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), серії ЧН № 0284175, виданого на підставі рішення Менської районної державної адміністрації № 116 від 04 квітня 1997 року та зареєстрованого 17 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 174, а також в рахунок якого виділені в натурі земельні ділянки: площею 3,53 га, кадастровий номер: 7423082000:03:000:0368, площею 0,16 га, кадастровий номер: 7423089000:08:000:0087, що належали на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 374904, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884401038 від 02 жовтня 2008 року та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794731, виданого на підставі розпорядження голови Менської районної державної адміністрації від 26 січня 2006 року № 32, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884400235 від 02 жовтня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено „02» листопада 2018 року.

Суддя Т.Г. Сова