Рішення

від 02.11.2018 по справі 260/1090/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2018 року м. Ужгород№ 260/1090/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЦ-11" про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЦ-11" (далі - відповідач, ТзОВ "КЛЦ-11), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЦ-11" (ЄДРПОУ 40810930) податковий борг у розмірі 135604,88 грн. по платежу 50 18050300 "Єдиний податок з юридичних осіб" за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 28.09.2018 року за відповідачем рахується податковий борг по платежу НОМЕР_1 "Єдиний податок з юридичних осіб" у розмірі 135604,88 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання.

Ухвалою від 11.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) учасників справи та якою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Дану ухвалу було надіслано на адресу відповідача вказану у позовній заяві та за якою зареєстроване місцезнаходження юридичної особи згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТзОВ "КЛЦ-11" зареєстроване за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8 тобто, за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялася кореспонденція суду (ухвала про відкриття провадження). Вказана кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.а.с.24-28). Згідно ч.10 статті 171 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі вручається з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу. Відповідно до ч.8 ст.126 КАС України вважається, що повістку (ухвалу) вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву. Таким правом відповідач не скористався, відзиву на позовну заяву суду не подано.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Проте, у прохальній частині позовної заяви позивач просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ "КЛЦ-11" зареєстровано 06.09.2016 року, номер запису 10671020000024860 як юридичну особу та взятий на облік як платник єдиного податку.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно розрахунку податкового боргу та облікової картки, що наявні у матеріалах справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку (НОМЕР_1 "Єдиний податок з юридичних осіб" ) у розмірі 135604,88 грн. (а.с. а.с.8;15).

Судом встановлено, що заборгованість виникла у зв'язку із наступним.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 19.04.2017 року № НОМЕР_2 із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 135604,88 грн. (а.с.17-18). Вказана сума відповідачем добровільно не сплачена.

Статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 ПКУ, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового боргу відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу форми Ю від 26.05.2017 р. № 29724-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак даний лист був повернутий на адресу податкового органу у відповідності до довідки Ф.20 за закінченням терміну зберігання (а.с.19).

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом також встановлено, що податкова вимога відповідачем не оскаржувалася.

Відповідачем доказів оскарження чи скасування вказаної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно п. 59.5 . ст. 59 Податкового кодексу , у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки відповідачем не погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, то в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 , 95.3 статті 95 ПК України ).

Як визначено частиною першою статті 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату узгодженої суми заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача (відзив на позов не подано), суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6 , 9, 72 -76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЦ-11" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Гойди, буд.8, код ЄДРПОУ 40810930) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЦ-11" (код ЄДРПОУ 40810930) податковий борг по платежу 50 18050300 "Єдиний податок з юридичних осіб" у розмірі 135604,88 (сто тридцять п'ять тисяч шістсот чотири гривні вісімдесят вісім копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_1