Рішення

від 23.10.2018 по справі 1640/3094/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3094/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2018 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1І./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ Держгеокадастру у Полтавській області/ про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,64 га за рахунок земель с/г призначення державної власності для ведення ОСГ, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути заяву (від 20.07.2018 вих. № К-10570/0/25-18) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,64 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення ОСГ, яка знаходиться в полі площею 17,9911 га кадастровий номер 5321084500:00:003:0199 на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.07.2018 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про повторний розгляд заяви від 19.01.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою передачі у власність земельної ділянки площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району за межами населених пунктів за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (у полі площею 17,991 га кадастровий номер 5321084500:00:003:0199), на яке отримав відповідь листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.08.2018 №6760/0/26-18, яким позивача повідомлено про те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №117538667 від 19.03.2018 року у ОСОБА_1 у власності знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 5321084501:01:001:0461 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до частини 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має правових підстав для задоволення заяв позивача. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність при вирішенні його клопотання від 20.07.2018, оскільки формально розглянув його звернення та направив на адресу позивача лист від 17.08.2018 замість відповідного наказу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №1640/3094/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

25 вересня 2018 року до суду від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 33-35/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених статтею 121, проводиться один раз по кожному виду використання. Зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку кадастровий номер 5321084501:01:001:0461 площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства. Відтак вважає, що позивач використав своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:30 23 жовтня 2018 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

23.01.2018 ОСОБА_1І звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОТГ площею 1,64 га на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району за межами населених пунктів із земельної ділянки площею 17,9911 га державної власності, кадастровий номер 5321084500:00:003:0199 (вх. №К-853/0/25-18 від 23.01.2018) /а.с. 36/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 816/1196/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Братів-Онищенків, буд. 36, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510; рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038; код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,64 га за рахунок земель с/г призначення державної власності для ведення ОСГ, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) розглянути заяву (від 23.01.2018 вх.№853/0/25-18) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,64 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення ОСГ, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) /а.с. 48-54/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 816/1196/18, яка набрала законної сили 25.09.2018, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 по справі № 816/1196/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику. /а.с. 55/.

20.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із клопотанням від 20.07.2018 (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20.07.2018) про повторний розгляд заяви від 19.01.2018 у зв'язку з задоволенням позову судовим рішенням від 11.07.2018 у справі №816/1196/18 та пропозицією до 20 серпня 2018 року надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або дозвіл на поділ земельної ділянки площею 17,99 га кадастровий номер 5321084500:00:003:0199 з метою передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,64 га для ведення ОСГ /а.с. 23/. Зі змісту клопотання ОСОБА_1 вбачається, що до вказаного клопотання позивачем було додано, зокрема, копію паспорта, коду, погодження Петро-Давидівської сільської ради, викопіювання земельної ділянки /а.с. 37/.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.08.2018 №6760/0/26-18 /а.с. 22, 39/ позивача повідомлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №117538667 від 19.03.2018 року у ОСОБА_1 у власності знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 5321084501:01:001:0461 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до частини 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має правових підстав для задоволення заяв позивача.

Позивач не погодився з даною відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, 20.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із клопотанням від 20.07.2018 (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20.07.2018) про повторний розгляд заяви від 19.01.2018 у зв'язку з задоволенням позову судовим рішенням від 11.07.2018 у справі №816/1196/18 та пропозицією до 20 серпня 2018 року надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або дозвіл на поділ земельної ділянки площею 17,99 га кадастровий номер 5321084500:00:003:0199 з метою передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,64 га для ведення ОСГ /а.с. 23/. Зі змісту клопотання ОСОБА_1 вбачається, що до вказаного клопотання позивачем було додано, зокрема, копію паспорта, коду, погодження Петро-Давидівської сільської ради, викопіювання земельної ділянки /а.с. 37/.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.08.2018 №6760/0/26-18 /а.с. 22/ позивача повідомлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №117538667 від 19.03.2018 року у ОСОБА_1 у власності знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 5321084501:01:001:0461 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до частини 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має правових підстав для задоволення заяв позивача.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Разом з тим, у частині 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус ГУ Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення № 333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Відповідно до пункту 10 Положення №333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Аналогічна правова позиція висловлена ОСОБА_4 Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №806/2208/17 (адміністративне провадження №К/9901/4400/17).

Аналіз листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.08.2018 №6760/0/26-18 свідчить, що надана вказаним листом відповідь не містить вирішення по суті поставленого позивачем в заяві від 20.07.2018 (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20.07.2018) питання.

Таким чином, на час розгляду справи відповідачем не розглянуто клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20 липня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, відповідачем у встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України місячний строк, не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства або мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

За таких обставин суд приходить висновку, що мала місце протиправна бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20 липня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

У рішенні по справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що самостійною та достатньою підставою для задоволення даного позову є зазначений вище висновок суду про протиправну бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, тому відсутні підстави для надання оцінки іншим аргументам сторін у даній справі.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та у зв'язку із задоволенням адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) (вхідний номер К-10570/0/25-18 від 20 липня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,64 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38510) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 01 листопада 2018 року.

Суддя С.С. Сич