Ухвала

від 02.11.2018 по справі 796/181/2018

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 2-к/824/14/2018 Головуючий суддя - Андрієнко А.М.

Унікальний номер справи 796/181/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 листопада 2018 року Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Андрієнко А.М.,

за участю секретаря Дроздової Ж.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Монголо - російського Акціонерного товариства УЛАН - Баторська залізниця про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 квітня 2018 року у справі №302у/2017 за позовом Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця до Товарства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод про стягнення 619 400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46 244, 23 долари США залишкової вартості дизелів та 13 721,93 долари США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

15 листопада 2017 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України (далі МКАС при ТППУ) надійшла позовна заява Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця (Монголія) до Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод (Україна) про стягнення 960 934, 23 долари США, втому числі 154 917, 73 доларів США залишкової вартості дизелів, 621 183 долари США авансового платежу за нездійснений ремонт дизелів, 184 833, 50 долари США - 18,5 % річних за користування чужими грошовими коштами та відшкодування витрат на оплату арбітражному збору.

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідно до договору №UBJD/13/073 на ремонт дизелів 12 ЧН 26/26, укладеного 7 червня 2013 року між Радянсько - Монгольським АТ Улаанбаатарська залізниця (правонаступником якого є позивач) як замовником і ТОВ Тепловозоремонтний завод (відповідач) як виконавцем (далі - договір), відповідач зобов'язався здійснити капітальний ремонт 6 дизелів типу 12ЧН 26/26 згідно зі специфікацією (Додаток №1) до договору.

Відповідач відремонтував два дизелі і направив їх на адресу позивача, але, як зазначає позивач, робота була виконана неякісно, що підтверджується Протоколом наради з несправності гарантійного обладнання дизеля №063, після капітального ремонту на заводі відповідача.

Позивач активно проводив претензійну роботу на адресу відповідача, який протягом тривалого часу порушував договірні зобов'язання, проте це не дало очікуваного результату. Крім того, листом від 10 травня 2017 року відповідач намагався ввести позивача в оману, вказуючи що він визнаний банкрутом. Інформація про банкрутство, за даними офіційних органів, не підтвердилась. На думку позивача, вищезазначений лист відповідача свідчить про його небажання виконувати взяті на себе зобов'язання і повертати отримані грошові кошти.

Рішенням МКАС при ТПП України у справі АС №302у/2017 від 26 квітня 2018 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод (Україна, 36030, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гайового, 30; ідентифікаційний код 37709939) на користь Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця (Монголія, 210535, Улаанбаатар-13, Район Баянгол, Сеул - 42, п/с376/ 619 400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46 244, 23 долари США залишкової вартості дизелів і 13 721, 93 долари США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору, а всього 679 366, 16 доларів США.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 177 232, 87 доларів США припинено.

В решті позову ( в сумі 118 057, 13 доларів США) відмовлено.

Арбітражний збір в сумі 6 087, 41 доларів США віднесено на позивача.

Вказане рішення набрало законної сили з дати його винесення 26 квітня 2018 року.

У серпні 2018 року представник Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця Осадчий А.В. звернувся до Апеляційного суду міста Києва із заявою про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 квітня 2018 року по справі АС №302у/2017.

В обґрунтування своїх вимог товариство вказувало, що вказане рішення МКАС від 26 квітня 2017 року набрало законної сили, оскаржене боржником не було, є обов'язковим для його виконання з дати його винесення і не вимагає додаткових актів для набрання ним законної сили.

Відповідно до п. 1, 3 Розділу 1 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України, який затверджено рішенням Президії Торгово - промислової палати України №18 (1) від 17 квітня 2007 року із змінами, внесеними Рішеннями Президії Торгово - промислової палати України №24 (6) від 25 жовтня 2012 року, №38 (1) від 24 квітня 2014 року ( редакція чинна на момент розгляду справи), Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово - промисловій палаті України (МКАС) є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України Про міжнародний комерційний арбітраж від 24 лютого 1994 року, Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово - промисловій палаті України та цим Регламентом. Місцезнаходження МКАС є місто Київ, Україна.

Представники ТОВ Тепловозоремонтний завод в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

Представник заявника просив заяву задовольнити із підстав, викладених в ній.

За умовами ч.3 ст.23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцем знаходженням арбітражу;

якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України ( в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Указом Президента України від 28.09.2018 №297/2018 переведено суддів апеляційного суду міста Києва на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.

Відповідно до ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02.10.2018 №3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03.10.2018.

Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.

У зв'язку із зазначеним вищевказана справа підлягає розгляду Київським апеляційним судом.

Розглянувши заяву, дослідивши письмові докази та оцінивши достатність і достовірність кожного доказу окремо, судом встановлено наступні обставини.

15 листопада 2017 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України (далі МКАС при ТППУ) надійшла позовна заява Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця (Монголія) до Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод (Україна) про стягнення 960 934, 23 долари США, втому числі 154 917, 73 доларів США залишкової вартості дизелів, 621 183 долари США авансового платежу за нездійснений ремонт дизелів, 184 833, 50 долари США - 18,5 % річних за користування чужими грошовими коштами та відшкодування витрат на оплату арбітражному збору.

26 квітня 2018 року МКАС при ТПП України прийнято рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод (Україна, 36030, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гайового, 30; ідентифікаційний код 37709939) на користь Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця (Монголія, 210535, Улаанбаатар-13, Район Баянгол, Сеул - 42, п/с376/ 619 400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46 244, 23 долари США залишкової вартості дизелів і 13 721, 93 долари США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору, а всього 679 366, 16 доларів США.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 177 232, 87 доларів США припинено.

В решті позову ( в сумі 118 057, 13 доларів США) відмовлено.

Арбітражний збір в сумі 6 087, 41 доларів США віднесено на позивача.

Рішення прийнято у складі трьох арбітрів: голови складу - СелівонаМиколи Федосовича, арбітрів: Даценко Ксенії Олегівни, Венедиктової ІриниВалентинівни.

В рішенні також зазначено, що рішення вступає в законну силу з 26 квітня 2018 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Статтею 81 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 82 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражі в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів .

У відповідності до ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч. 2 ст. 474 ЦПК України).

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі по тексту Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членами якої є Швейцарія та Сполучене Королівство Велика Британія.

Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Стаття 4 Конвенції, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; б) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні у серпні 2018 року до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26.04.2018 у справі АС № 302у/2017 Монголо - російське акціонерне товариство Улан - Баторська Залізниця дотримались, визначеного в ст. 475 ЦПК України трирічного строку на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення.

З матеріалів справи також вбачається, що до заяви стягувачем долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 4 Конвенції, що узгоджуються з положеннями ст. 476 ЦПК України та ст. 36 закону України Про міжнародний комерційний арбітраж , а саме: нотаріально завірена копія арбітражного рішення МКАС при ТПП України від 26.04.2018; нотаріально завірена копія договору №UBJD/13/073 від 07.06.2013 року де міститься арбітражна угода.

До заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу також долучено офіційні переклади вищевказаних документів на українську мову.

З викладеного вбачається, що при зверненні до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26.04.2018 у справі АС № 302у/2017, Монголо - російським акціонерним товариством Улан - Баторська залізниця було дотримано вимог процесуального закону України щодо строків звернення із заявою та вимог Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року і ЦПК України щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою.

Перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено в ст. 478 ЦПК України.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або б) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або в) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або г) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або д) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або б) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Стаття 36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж також передбачає, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: - одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або - сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або - рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або - склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або - рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: - об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або - визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Так, статтею 478 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; д) або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення Монголо - російським акціонерним товариством Улан - Баторська залізниця до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу рішення МКАС при ТПП України від 26.04.2018 у справі АС № 4302у/2017 вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало негайному виконанню, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 квітня 2018 року по справі АС № 302у/2017.

Суд також приходить до висновку про видачу виконавчого листа на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 квітня 2018 року по справі АС № 302у/2017 про стягнення з ТОВ Тепловозоремонтний завод (Україна) на користь Моноголо - російського АТ Улан - Баротська залізниця (Монголія) 619 400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46 244, 23 долари США залишкової вартості дизелів і 13 721, 93 доларів США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору, а всього 679 366 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 479 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 351, 352, 474, 477, 479, ЦПК України, суд

У Х ВА Л И В:

Заяву представника Монголо - російського Акціонерного товариства УЛАН - Баторська залізниця Осадчого АндріяВолодимировича про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 квітня 2018 року по справі АС № 302у/2017 - задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 квітня 2018 року по справі АС № 302у/2017 за позовом Монголо - російського акціонерного товариства Улан - Баторська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод про стягнення 619400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46244, 23 долари США залишкової вартості дизелів та 13721,93 долари США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору.

Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловозоремонтний завод (Україна, 36030, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гайового, 30, ідентифікаційний код 37709939) на користь Моноголо - російського акціонерного товариства Улан - Баротська залізниця (Монголія, 210535, Улаанбаатар-13, Район Баянгол, вул Сеул-42, п/с 376) 619 400 доларів США авансового платежу за невиконаний ремонт дизелів, 46 244, 23 долари США залишкової вартості дизелів і 13 721, 93 доларів США за відшкодування витрат на сплату арбітражного збору, а всього 679 366 доларів США.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 02 листопада 2018 року.

Суддя