Постанова

від 01.11.2018 по справі 804/6943/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

01 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/6943/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Семененко Я.В. (доповідач),

судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року (суддя - Прудник С.В., повний текст складено 13.12.2017р.) у справі №804/6943/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича група Альбатрос до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

ТОВ ВГ Альбатрос звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.1 а.с.82), просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 28.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 15 897 455,00 грн. (за податковими зобов'язаннями 12 717 964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 179 491,00 грн.);

- № НОМЕР_2 від 28.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 158 052,50 грн. (за податковими зобов'язаннями 1 726 442,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 431 610,50 грн.);

- № НОМЕР_3 від 28.08.2017 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 274 668,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених у перевіреному періоді , і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року позов задоволено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової

оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що у період з 30.06.2017 р. по 20.07.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу № 3086-п від 16.06.2017 р., направлень від 22.06.2017 р. №№ 9397, 9403, 9398, 9399, 9400, 9401 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» з питань дотримання податкового законодавства за період з 07.10.2015 р. по 31.03.2017 р., валютного - за період з 07.10.2015 р. по 31.03.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 07.10.2015 р. по 31.03.2017 р., за результатами якої 27.07.2017 р. складено акт за № 8142/04-36-14-02/40054622.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12 717 964,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 12 717 964,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 726 442,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року у сумі 581 994,00 грн., грудень 2016 року у сумі 635 004,00 грн., лютий 2017 року у сумі 509 444,00 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення за березень 2017 року у сумі 274668,00грн.

Висновки контролюючого органу про заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Так, проведеною перевіркою встановлено відображення ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Октант Груп .

Вказані господарські операції контролюючий орган вважає нереальними, у зв'язку з чим вказує на заниженні ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» доходу, завищення витрат та податкового кредиту по цим господарським операціям.

Нереальність господарських операцій контролюючий орган пов'язує з наступним.

Так, в акті перевірки № 8142/04-36-14-02/40054622 від 27.07.2017 р. зазначено, що ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40389708) внесено до бази СФП з ознакою - зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, к/п 32016100060000090 від 02.07.16, ст. 205. В ході проведення, перевірки отримано копію протоколу допиту гр. ОСОБА_1, щодо непричетності до діяльності підприємства ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» , згідно якого Відповідачем встановлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до Єдиного реєстру підприємств та організацій України є засновником низки підприємств, в тому числі ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» , проте у ході допиту повідомив, що являється керівником та засновником вказаних підприємств лише по документах, ніколи не мав на меті займатися підприємницькою діяльністю на зазначених підприємствах, не відомо про те, хто саме займався підготовкою та оформленням реєстраційних документів вказаних підприємств, не відомо яким чином здійснювалась реєстрація підприємств які зареєстровані на його ім'я, можливо здійснювалась з його документами але без особистої згоди та присутності, особисто не затверджував статути підприємств на яких значиться посадовою особою, доручень щодо ведення господарської діяльності від імені зареєстрованих підприємств нікому не надавав, не отримував, не використовував та не передавав банківських ключів (паролів) від системи «Клієнт-банк» , податкові адреси підприємств не відомі, не здійснював особисто постановку ніяких підприємств на облік в органах ДФС, не отримував особисто свідоцтва платника ПДВ та довідку форми 4 - ОПП для вказаних підприємств в органах ДФС України, наміру на ведення фінансово - господарської діяльності на підприємствах не було та не має, особисто ніколи не підписував банківських, звітних, бухгалтерських та фінансово-господарських документів вказаних підприємств, угод від імені цих підприємств це укладав, ніколи не підписував особисто податкові декларації та не подавав податкову звітність ніяких підприємств до органів ДФС України, підприємства на яких займаю посаду керівника, головного бухгалтера та засновника з моменту створення використовуються невідомими мені особами з метою прикриття незаконної діяльності та з метою пособництва в ухиленні від сплати податків підприємствам реалі но діючого сектору економіки України.

З цих підстав, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» та ТОВ Октант Груп .

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0012701402 від 28.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 15 897 455,00 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями 12 717 964,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 3 179 491,00 грн.;

- форми «Р» №0012641402 від 28.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 158 052,50 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями 1 726 442,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 431 610,50 грн.;

- форми «В4» №0012661402 від 28.08.2017 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 274 668,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що заниження ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість контролюючий орган пов'язує з заниженням підприємством доходу та завищення витрат і податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ Октант Груп , з огляду на позицію контролюючого органу щодо нереальності цих господарських операцій.

З метою надання належної оцінки правомірності та обгрунтованості спірним податковим повідомленням-рішенням, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу не лише на позицію контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, а і на підхід контролюючого органу, який застосований при нарахуванні податкових зобов'язань.

Так, в акті перевірки контролюючим органом зроблено висновки як про заниження позивачем доходу так і про завищення ним витрат та податкового кредиту.

Позиція контролюючого органу щодо заниження підприємством доходу.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» (комітент) та ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» (комісіонер) було укладено Договір комісії №1 від 15.07.2016 р., Договір комісії №2 від 15.07.2016 р., Договір комісії №30/1 від 08.08.2016 р., згідно яких Комітент доручав Комісіонеру за винагороду укласти угоди з продажу товару Комітента (том 1 а.с.95-109).

Згідно з умовами договорів комісії, що укладені між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» та ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» , постачання товару покупцям здійснюється зі складу комітента, який розташований за адресою вул. Будівельників, 60, м. Дніпро. На виконання умов зазначених договорів ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» передано на комісію продукції на загальну суму 70 307 162, 62 грн. в т.ч. ПДВ 11 717 860,44 грн. та виписано видаткові накладні. ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» на виконання зазначених вище договорів перерахувало на рахунки ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» грошові кошти у розмірі 60 597 294,34 грн.

Згідно із первинними документами товар, власником якого є позивач, реалізований на адресу третій особі (ТОВ ТГ Альбатрос ).

Відображений позивачем дохід від продажу продукції контролюючий орган визнає, оскільки наданими документами підтверджується факт реалізації продукції, у зв'язку з чим залишає суму доходів незмінною.

В той же час, з огляду на позицію щодо нереальності господарських операцій, контролюючий орган робить висновок про те, що отримані позивачем кошти від ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» фактично є безповоротною фінансовою допомогою, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний відобразити суму 60 597 294,34грн. у складі інших доходів, а оскільки цього зроблено не було, то контролюючий орган вказує на заниження позивачем доходу на вказану суму (стор.14-15 акту перевірки).

При цьому, на сторінці 13 Акту перевірки (перший абзац) контролюючий орган зазначає про те, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з реалізації товару на ТОВ Октант Груп .

Крім цього, перевіркою було встановлено, що 31.08.2016 р. між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» (виконавець) та ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» (замовник) було укладено договір №23/02 з надання послуг з навантаження та розвантаження вантажу за адресою: м.Дніпро, вул.Будівельників, 60. За умовами договору Виконавець здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано акти виконаних робіт, розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі.

З аналізу вказаних господарських операцій контролюючим органом зроблено висновки про те, що факт надання послуг підтверджено даним бухгалтерського обліку та списанням ТМЦ, які використовувалися при наданні послуг. Але, за позицією контролюючого органу, ці послуги надані невстановленими особами.

З цих підстав. контролюючий орган визнає відображений позивачем дохід у сумі 48 000грн., у зв'язку з чим залишає його незмінним.

В той же час, з огляду на позицію щодо нереальності господарських операцій, контролюючий орган робить висновок про те, що отримані позивачем кошти від ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» фактично є безповоротною фінансовою допомогою, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний відобразити суму 48 000,0грн. у складі інших доходів, а оскільки цього зроблено не було, то контролюючий орган вказує на заниження позивачем доходу на вказану суму (стор.15-16 акту перевірки).

З огляду на викладене. контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем доходу на суму 60 645 294,0грн. (60 597 294,34грн. + 48 000,0грн.).

З такою позицією контролюючого органу щодо заниження позивачем доходу, суд апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на наступне.

Так, контролюючим органом, під час дослідження господарських операцій з приводу виконання договорів Комісії, зроблено неправильний висновок про те, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з реалізації товару на ТОВ Октант Груп . Такий висновок є невірним, оскільки позивачем не реалізовувався товар ТОВ Октант Груп , у спірних відносинах ТОВ Октант Груп виступало Комісіонером та від імені позивача реалізовувало товар третій особі (ТОВ ТГ Альбатрос ) і вартість товару оплачена не ТОВ Октант Груп , а ТОВ ТГ Альбатрос .

Таким чином, зробивши неправильний висновок щодо суті господарських взаємовідносин, контролюючий орган дійшов невірного висновку про те, що кошти, які надійшли позивачу від ТОВ Октант Груп фактично є безповоротною фінансовою допомогою.

Необгрунтованими суд апеляційної інстанції вважає і висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем доходу по взаємовідносинам з ТОВ Октант Груп з приводу надання послуг з навантаження та розвантаження вантажу.

Як зазначено вище, фактично не заперечуючи того, що вказані послуги були надані, контролюючий орган робить висновок про те, що такі послуги надані невстановленою особою.

Але, такі висновки контролюючого органу не узгоджуються з встановленими перевіркою обставинами, які свідчать про те, що виконавцем послуг було ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» .

Позиція контролюючого органу щодо надання послуг невстановленою особою, заслуговувала б на увагу, якщо б йшлося про те, що виконавцем послуг було б ТОВ Октант Груп діяльність якого контролюючий орган вважає фіктивною, але у спірному випадку виконавцем послуг, за умовами договору, було саме ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» .

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пп..14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, вказаною нормою права визначено поняття безповоротної фінансової допомоги, у зв'язку з чим висновки акту перевірки, в якому встановлено певні обставини господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Октант Груп , не вказують на те, що між сторонами мали місце господарські операції саме з приводу надання безповоротної фінансової допомоги.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що залишаючи незмінними показники доходу, які відображені позивачем за наслідками господарських операцій з приводу виконання договорів Комісії та договору надання послуг, контролюючий орган, враховуючи його позицію щодо безповоротної фінансової допомоги, фактично збільшує позивачу дохід на ту ж саму суму, яка вже відображена підприємством у складі доходу. Тобто, такі дії контролюючого органу призводять до подвійного оподаткування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем доходу на суму 60 645 294,0грн.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення позивачем витрат та податкового кредиту, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Позиція контролюючого органу щодо заниження підприємством доходу.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» (покупець) та ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №24/5 від 02.08.2016 р. на придбання товарно-матеріальних цінностей, згідно рахунків-фактури (том 1 а.с.110-113).

На підтвердження господарських операцій позивачем до перевірки надано видаткові накладні, податкові накладні. Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі.

Крім цього, 01.08.2016 року між ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» (суборендар) та ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» (орендар) було укладено Договір суборенди № 6 від 01.08.2017 р. та Договір суборенди №8 від 01.08.2016р.

До перевірки позивачем було надано договори, акти виконаних робіт, податкові накладні (стор.20 Акту перевірки).

Враховуючи позицію щодо нереальності господарських взаємовідносин, контролюючим органом зроблені висновки про завищення позивачем за договором купівлі-продажу: витрат на суму 1900505,27грн., податкового кредиту на суму 380101,05грн; за договорами суборенди: витрат на суму 18000,0грн., податкового кредиту 2700,0грн.

Крім цього, враховуючи висновки щодо нереальності взаємовідносин за договорами Комісії №1 від 15.07.2016 р., №2 від 15.07.2016 р., №30/1 від 08.08.2016 р., контролюючим органом зроблені висновки про завищення позивачем витрат на суму 8 091 556,43грн. (комісійна винагорода), податкового кредиту на суму 1 618 311,53грн.

Таким чином, за позицією контролюючого органу позивачем всього завищено витрат на суму 10 010 062,0грн. та податкового кредиту на суму 2 001 112,23грн.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, суд апеляційної інстанції враховує, що єдиною підставою таких висновків є позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з огляду на наявність кримінального провадження 32016100060000090 від 02.07.16р. у межах якого отриманні пояснення гр.ОСОБА_1 щодо його непричетності до діяльності підприємства ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» .

Так, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що сама по собі наявність зареєстрованого кримінального провадження, без наявності вироку суду, яким би було встановлено певні обставини, не може слугувати для висновків щодо фіктивної діяльності ТОВ Октант Груп .

В той же час, суд апеляційної інстанції погоджується і з доводами контролюючого органу про те, що отримані від засновника (посадової особи) підприємства пояснень щодо непричетності до діяльності такого підприємства, можуть бути одним із доказів відсутності реальних господарських правовідносин. При цьому, суд враховує, що під час здійснення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагенту, при цьому реально отримуючи від такого контрагенту товари (роботи/послуги).

Отже, з метою з'ясування реальності господарських операцій, а відповідно і для визначення права позивача на формування витрат та податкового кредиту, на думку суду апеляційної інстанції, є недостатнім лише посилання контролюючого органу на пояснення засновника та керівника ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» щодо непричетності його до діяльності цього підприємства.

Як зазначено вище, контролюючим органом, під час проведення перевірки, не заперечувався факт наявності первинних документів, які свідчать про спірні господарські взаємовідносин, не заперечувався і факт здійснення розрахунків між сторонами. Не заперечував контролюючий орган і сам факт поставки на адресу позивача товару та використання останнім орендованого майна (таких висновків акт перевірки не містить). Нереальність господарських операцій, як зазначено вище, контролюючий орган пов'язує з наявністю кримінального провадження у межах якого отриманні пояснення гр.ОСОБА_1 щодо його непричетності до діяльності підприємства ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» .

З огляду на позицію контролюючого органу у спірних правовідносинах, судом першої інстанції в якості свідків було допитано керівників ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» - ОСОБА_2, ТОВ «ТГ «АЛЬБАТРОС» - ОСОБА_3, а також фізичну особу ОСОБА_4

Так, допитані в якості свідків керівники ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» , ТОВ «ТГ «АЛЬБАТРОС» зазначили, що підприємства мали господарські взаємовідносини з ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» , засновником та керівником якого є громадянин ОСОБА_1 З вказаним громадянином вони особисто зустрічалися та ним підписувалися договори від імені ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» . На ведення справ від імені ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» був уповноважений гр..ОСОБА_4, якому гр..ОСОБА_1 була видана відповідна довіреність.

У свою чергу свідок ОСОБА_4 пояснив, що що ОСОБА_1 видав на його ім'я нотаріальну довіреність та уповноважив його на здійснення від імені ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» дій, в тому числі, що стосуються ведення господарської діяльності товариства. Переговори щодо виконання господарських договорів, укладених між ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» та ТОВ «ТГ «Альбатрос» , ОСОБА_4 вів із посадовими особами цих підприємств. Від них він отримував первинні бухгалтерські документи, такі як доручення комісіонеру, видаткові накладні, та передавав їх гр. ОСОБА_1 В подальшому гр. ОСОБА_1 в свою чергу підписував ці документи та повертав йому примірники контрагентів, які він передавав вже посадовим особам цих контрагентів. Фактично ОСОБА_4 залишав первинні бухгалтерські в кабінеті ОСОБА_1, який знаходився за адресою м. Дніпро, вул. Будівельників, 60, для підпису. Коли гр. ОСОБА_1 перебував у м. Дніпрі, він підписував документи та залишав їх у своєму кабінеті, де ОСОБА_4 міг взяти їх та передати контрагентам. Товар, переданий на комісію від ТОВ «ТГ «Альбатрос» за договорами постачання зберігався на його складі до безпосереднього відвантаження покупцям.

В подальшому правоохоронними органами було встановлено, що особа, яка мала документи на ім'я ОСОБА_1 в дійсності такою не є. Про вказані обставини керівники ТОВ «ВГ «АЛЬБАТРОС» , ТОВ «ТГ «АЛЬБАТРОС» дізналися під час проведення процесуальних дій у межах кримінального провадження.

Отже, за таких обставин не можливо стверджувати те, що по-перше: позивач був обізнаний про неправомірність дій його контрагента; по-друге те, що спірні господарські операції в дійсності не мали реального характеру.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позиції контролюючого органу, яка стала підставою для висновків щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ОКТАНТ ГРУП» .

Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про те, що спірні господарські операції відображені позивачем у податковому обліку на підставі первинних документів, вказані господарські операції привили до зміни у власному капіталу позивача, придбані позивачем товари (роботи/послуги) використанні ним у власній господарській діяльності, при цьому, врахувавши те, що позивач не був обізнаний і не міг бути обізнаний про те, особа, яка представлялася ОСОБА_1 в дійсності такою не була, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем правомірно сформовано витрати та податковий кредит по спірним господарським операціям.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані обґрунтованими, як за застосованим підходом контролюючого органу при визначенні сум заниження доходу так і за позицією контролюючого органу щодо завищення витрат та податкового кредиту у зв'язку з нереальністю господарських операцій.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі №804/6943/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 01.11.2018р.

Повний текст постанови складено 02.11.2018р.

Головуючий суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк