Рішення

від 01.11.2018 по справі 908/1726/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/104/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 Справа № 908/1726/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЯП» , код ЄДРПОУ 34317756 (70561, Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка, вул. Оріхівська, 14; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Золотий урожай» , код ЄДРПОУ 39537147 (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5)

про стягнення суми 76642,67 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.08.2018;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 31.08.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЯП» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Золотий урожай» , про стягнення суми 76642,67 грн., в тому числі: суми 53795,70 грн. основного боргу, суми 18059,15 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення оплати боргу, суми 4787,82 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення оплати боргу.

Ухвалою суду від 05.09.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1726/18, присвоєний номер провадження 9/104/18, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.10.2018. Ухвалою суду від 02.10.2018 розгляд справи відкладено на 01.11.2018.

01.11.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 24/06-1 від 24.06.2016 позивачем за видатковими накладними було передано у власність відповідача товар - яєчний порошок, на загальну суму 147 795,70 грн. В свою чергу, відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, а саме: в розмірі 94 000,00 грн. У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договором №24/06-1 від 24.06.2016 в сумі 53795,70 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на вказану суму заборгованості нараховано 18059,15 грн. пені та 4787,82 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано умовами договору купівлі-продажу № 24/06-1 від 24.06.2016, ст.ст. 20, 173, 193, 265 ГК України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 655, 691-693, 712, 1087 ЦК України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову зв'язність в Україні» .

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5. Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.09.2018 отримана представником відповідача 11.09.2018, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору, за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЯП» (продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Золотий урожай» (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 24/06-1, згідно з пунктом 1.1. якого, продавець зобов'язується передати товар - яєчний порошок (далі товар), у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у даному договорі.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору, ціна та кількість товару за договором визначається згідно виставленого продавцем рахунку покупцю. Оплата товару - 100 % передплата.

За умовами п. 2.3. договору поставка товару здійснюється силами покупця, шляхом вивозу товару зі складу продавця, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка, вул. Оріхівська, буд. 14.

На виконання умов договору, позивач в період з 24.06.2016 по 02.11.2016 передав, а відповідач прийняв без зауважень товар на загальну суму 147795,70 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000101 від 24.06.2016 на суму 21785,40 грн., № РН-0000117 від 14.07.2016 на суму 6224,40 грн., № РН-0000123 від 25.07.2016 на суму 24897,60 грн., № РН-0000126 від 26.07.2016 на суму 7780,50 грн., № РН-0000132 від 05.08.2016 на суму 6125,60 грн., № РН-0000139 від 19.08.2016 на суму 6125,60 грн., № РН-0000140 від 22.08.2016 на суму 12448,80 грн., № РН-0000156 від 06.09.2016 на суму 6224,40 грн., № РН-0000157 від 06.09.2016 на суму 6224,40 грн., № РН-0000158 від 06.09.2016 на суму 6224,40 грн., № РН-0000159 від 06.09.2016 на суму 6224,40 грн., № РН-0000165 від 21.09.2016 на суму 12448,80 грн., № РН-0000167 від 23.09.2016 на суму 9336,60 грн., № РН-0000176 від 05.10.2016 на суму 7212,40 грн., № РН-0000178 від 11.10.2016 на суму 400,00 грн., № РН-0000182 від 18.10.2016 на суму 7212,40 грн., № РН-0000191 від 02.11.2016 на суму 900,00 грн.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, сплативши суму 94000,00 грн., що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача за період з 25.07.2016 по 25.10.2016, а також актами звірки розрахунків між сторонами від 04.11.2016 та від 10.03.2017 (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи). Таким чином товар на суму 53795,70 грн. залишився не оплаченим.

23.06.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію від 21.06.2017, в якій вимагав погасити заборгованість в повному обсязі, а саме: погасити основний борг в розмірі 53795,70 грн. у термін до 21.07.2017. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, претензія була отримана відповідачем 26.06.2017.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар, за вищезазначеними видатковими накладними, в повному обсязі не здійснив. Доказів сплати заборгованості в розмірі 53795,70 грн. відповідачем не надано. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 53795,70 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 4787,82 грн. втрат від інфляції.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний вірно. Тому, враховуючи встановлений факт прострочення виконання грошових зобов'язань, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 4787,82 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 18059,15 грн., яка нарахована за період з 22.07.2017 по 28.08.2018.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 5.3. договору сторони передбачили, що у випадку невчасної оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, від суми неоплати за кожен день прострочення платежу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені позивача, періодом нарахування пені є: 22.07.2017 -28.08.2018. Отже, при його здійсненні, позивачем не враховано приписи частини 6 статті 232 ГК України та нараховано пеню за період, що перевищує встановлений законом шестимісячний строк. Суд, здійснивши перерозрахунок, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 7148,20 грн. пені за період прострочення з 22.07.17 по 21.01.2018 (за шість місяців).

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Золотий урожай» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 39537147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЯП» (70561, Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка, вул. Оріхівська, 14; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53, код ЄДРПОУ 34317756) суму 53795 (п'ятдесят три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 70 коп. основного боргу, суму 7148 (сім тисяч сто сорок вісім) грн. 20 коп. пені, суму 4787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 82 коп. втрат від інфляції, суму 1511 (одна тисяча п'ятсот одинадцять) грн. 16 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02.11.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва