Рішення

від 01.11.2018 по справі 910/10684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ м. Київ 01.11.2018Справа №  910/10684/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/10684/18 за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва, м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Єреван», м. Київ, про стягнення 57 794,40 грн., без виклику учасників справи, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 10.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва (далі – Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю «Єреван» (далі – Товариство) про стягнення 57 794,40 грн. заборгованості, яка утворилася після проведення позивачем робіт з відновлення благоустрою після демонтажу малої архітектурної форми, яка належить відповідачу. Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким: - у вересні 2017 року Підприємством були проведені роботи з відновлення благоустрою після демонтажу малої архітектурної форми, яка належить Товариству; - відповідно до пункту 2 розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2017 №482 (далі – Розпорядження) Товариством отримано бюджетні кошти на проведення робіт у сумі 57 794,40 грн.; - після демонтажу малої архітектурної форми Підприємством проводилися роботи по відновленню благоустрою, що зазначені в акті приймання виконаних робіт за вересень 2017 року №1-09; - 29.12.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №064/234-1720 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 57 794,40 грн. на рахунок Державної казначейської служби України у Солом'янському районі, на яку відповідач надав відповідь листом від 27.02.2018 №09, вважаючи, що претензія безпідставна; - Підприємство повторно направило претензію від 14.03.2018 №064/234-342 Товариству, яка залишилася без відповіді; - відповідно до пункту 4.2 Розпорядження  на Товариство покладено обов'язок здійснити заходи щодо відшкодування бюджетних коштів, використаних на виконання робіт з благоустрою території після демонтажу розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. 22.08.2018 Підприємство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 15.08.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено: - позивачу строк у п'ятнадцять днів: • з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду); • з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; - відповідачу строк у п'ятнадцять днів: • з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзив на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; • з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини. Відповідач 21.09.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 призначено судове засідання на 09.10.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 відкладено судове засідання на 16.10.2018. Позивач 12.10.2018 подав суду відповідь на відзив. У судовому засіданні 16.10.2018 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив. Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: Розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі – Адміністрація) від 13.07.2017 №482 про розподіл бюджетних коштів з метою забезпечення благоустрою території Солом'янського району: - визначено управління житлово-комунального господарства та будівництва Адміністрації розпорядником бюджетних коштів у сумі 3  000  000 грн., передбачених у бюджеті міста Києва на 2017 рік для Адміністрації за кодом програмної класифікації видатків 9816060 «Благоустрій міст, сіл, селищ»; - затверджено розподіл бюджетних коштів Підприємству; - відділу контрою за благоустроєм Адміністрації надати Підприємству інформацію з переліком демонтованих самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм та тимчасових спору в Солом'янському районі; - Підприємству відповідно до розподілу бюджетних асигнувань на 2017 рік: • затвердити план використання бюджетних коштів та забезпечити постійний контроль за його виконанням; • здійснити в установленому порядку заходи щодо відшкодування бюджетних коштів, використаних на виконання робіт з благоустрою території після демонтажу розміщених (встановлених) малих архітектурних форм та тимчасових споруд; • надати до управління житлово-комунального господарства та будівництва Адміністрації звіт щодо використання виділених бюджетних коштів. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем на виконання вказаного розпорядження Адміністрації у вересні 2017 року були проведені роботи з відновлення благоустрою після демонтажу малої архітектурної форми, яка належить Товариству та розташована за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Єреванська, буд. 9, на що Підприємством було витрачено 57  794,40 грн.; на підставі пункту 2 розпорядження Адміністрації від 13.07.2017 №482 відповідач має відшкодувати понесені позивачем витрати на відновлення благоустрою. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що: 19.01.2017 було демонтовано тимчасову споруду (літній майданчик), що був розташований по вул. Єреванській, буд. 9; 07.04.2017 Товариством за власні кошти було придбано насіння газонних трав; 10.04.2017 співробітники відповідача та ЖЕД №901 посіяли газонну траву на клумбі, що була створена на місці демонтованого літнього майданчика; у вересні 2017 року співробітники Підприємства, не надаючи жодних документів (розпоряджень, наказів) щодо виконання будівельних робіт з благоустрою вказаної території, грейдером знесли землю та посаджену траву; крім того, співробітниками позивача було завдано шкоди майну Товариства, а саме: розбито 3 (три) плитки порогу, пошкоджено асфальт біля кафе, а також розбито вивіску (лайтбокс); ліквідація основи вказаного об'єкта це ліквідація фундаменту демонтованого літнього майданчика, що було реконструйовано у клумбу біля кафе; позивач не надав жодного документу, який став підставою для проведених робіт, відсутня навіть дата проведення таких робіт, чек на закупівлю трави тощо. Згідно з актом демонтажу монолітних бетонних фундаментів: «Благоустрій території після демонтажу МАФ за адресою: вул. Єреванська, 9» від 05.09.2017 Підприємством, на підставі розпорядження Адміністрації від 13.07.2017 №482, виконані демонтажні роботи з розбирання монолітних бетонних фундаментів (60 кв.м х 40 см) -24 куб.м; візуально оглянувши демонтовані вироби комісія встановила, що монолітний бетонний фундамент, який має значні тріщини, сколи, вибоїни та інші дефекти, що роблять його непридатним для подальшого використання і експлуатації в об'ємі 24 куб.м; комісія вирішила, що монолітний бетонний фундамент, який непридатний для подальшого використання і експлуатації визначається як будівельне сміття. Відповідно до підпункту 13.2.5 пункту 13.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням II сесія VI скликання Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (далі – Правила), малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил. Підпунктом 13.3.1 пункту 13.1 Правил передбачено, що демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, відновлення благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованими йому організаціями за кошти міського бюджету. Згідно з підпунктом 13.3.2 пункту 13.3 Правил рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд. Відповідно до підпункту 13.3.3 пункту 13.3 Правил демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в наступному порядку: Комісія у складі представника Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), представника міліції (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд (у разі її присутності), складає акт зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд у 3-х примірниках, який містить: 1. Дату, час, адресу розташування малих архітектурних форм та тимчасових споруд і підстави для їх демонтажу. 2. Прізвище, ім'я, по батькові та посади членів комісії. 3. Посаду, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка бере участь у демонтажі та перевезенні малих архітектурних форм та тимчасових споруд. 4. Опис малих архітектурних форм та тимчасових споруд (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання) та перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень. Разом з тим, Підприємством не подано суду доказів, які б підтверджували правомірність демонтажу бетонного фундаменту (акт зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд), прийняття рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, повідомлення Товариства щодо добровільного демонтажу бетонного фундаменту. Поданий Підприємством акт від 05.09.2017 фіксує вчинення Підприємством демонтажу бетонного фундаменту і візуальний огляд вже демонтованого фундаменту, у зв'язку з чим не може бути розцінений як акт зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд, передбачений підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 Правил. Крім того, в акті від 05.09.2017 зазначено про те, що Підприємством здійснено демонтаж на виконання розпорядження Адміністрації від 13.07.2017 №482. Проте, розпорядженням від 13.07.2017 №482 було надано Підприємству завдання здійснити в установленому порядку заходи щодо відшкодування бюджетних коштів, використаних на виконання робіт з благоустрою території після демонтажу розміщених (встановлених) малих архітектурних форм та тимчасових споруд. Жодний пункт розпорядження від 13.07.2017 №482 не містить дозволу Адміністрації на демонтаж Підприємством малих архітектурних форм та тимчасових споруд. Слід також зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що бетонний фундамент є самовільно розміщеною (встановленою) малою архітектурною формою та тимчасовою спорудою. Отже, оскільки Підприємством не дотримано порядку, встановленого Правилами, щодо визначення наявності самовільного розміщення (встановлення) малої архітектурної форми та тимчасової споруди, не складено відповідний акт зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу малої архітектурної форми та тимчасової споруди, не отримано рішення щодо правомірного демонтажу бетонного фундаменту, то позовні вимоги є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги. Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача. Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. У задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95; ідентифікаційний код 31806913) до товариства з обмеженою відповідальністю «Єреван» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 9; ідентифікаційний код 19019746) про стягнення 57 794,40 грн. відмовити повністю. 2. Судові витрати покласти на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, 95; ідентифікаційний код 31806913). Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01.11.2018. Суддя                                                                                                                         І.Д. Курдельчук