Рішення

від 30.10.2018 по справі 920/524/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/105/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 Справа № 920/524/18

м.Запоріжжя

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 08377170 (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні споруди та мережі» , код ЄДРПРОУ 39591120 (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160)

про стягнення 64552,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 02.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.07.2018 відкрито провадження у справі №920/524/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні споруди та мережі» , про стягнення суми 64552,00 грн. безпідставно виплаченої за договорами підряду № 587 від 18.07.2017 та № 588 від 18.07.2017. Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.08.2018 матеріали справи №920/524/18 на підставі ст. 31 ГПК України направлені до господарського суду Запорізької області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу господарського суду Запорізької області від 31.08.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи №920/524/18 між суддями та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 05.09.2018 справу № 920/524/18 прийнято до провадження, присвоєний справі номер провадження 9/105/17, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.10.2018. Ухвалою від 02.10.2018 розгляд справи відкладено на 30.10.2018.

30.10.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги. Позов мотивовано тим, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава встановлено, що на стадії складання розрахунків договірних цін за договорами підряду сторонами визначено вартість робіт з поточних ремонтів покрівель з недотриманням кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи державних будівельних стандартів, що призвело до загального завищення вартості робіт та видатків при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ Інженерні споруди та мережі , чим завдано збитків (шкоди) військовій установі на загальну суму 64552,00 грн. Для усунення встановлених порушень відповідачу було направлено претензію, відповідь на яку отримано не було. Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача на свою користь надлишково виплачені кошти в сумі 64552 грн. як безпідставно виплачені по договорах підряду № 587 від 18.07.2017 та № 588 від 18.07.2017. Позов обґрунтовано ч. 2 ст. 224 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду, які направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, повернуто підприємством зв'язку з відміткою про те, що адресат не розшуканий. Вказане свідчить, що судом належним чином виконано обов'язок та вжиті заходи щодо повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідача (його представника), повідомленого про розгляд справи належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2017 Квартирно-експлуатаційним відділом м. Потава (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерні споруди та мережі (Підрядник, відповідач) укладено договори підряду за № 587 та № 588, предметом яких є надання Підрядником послуг з поточного ремонту за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів. Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та перерахувати Підряднику кошти за надані послуги.

Відповідно до розділу 1 вказаних договорів, об'єктами поточного ремонту є покрівля будівель інв.№1/19 та інв. № 1/2 за адресою: м. Суми, вул. Г.Контратьєва, 165, що перебувають у аварійному стані. Склад та обсяги послуг з поточного ремонту визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договорів. Кошторисна документація розробляється Підрядником.

В пунктах 2.1 договорів визначено їх договірну ціну з ПДВ, а саме: ціна договору № 588 складає 193137,61 грн., договору № 587 - 65788,86 грн. Згідно з п.п. 2.3, 2.4 цих договорів, договірна ціна є твердою та може коригуватись тільки за взаємною згодою у разі зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт, але не пізніше 15 днів до їх закінчення.

Приймання-передача наданих послуг здійснюється відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію (п.5.1). Оплата проводиться Замовником після підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за умови надходження державних коштів. Форма опати безготівкова (п.п. 4.1.,4.2 договорів).

Строк дії договорів - з моменту підписання по 31.12.2017 (п.11.1 договорів).

Матеріали справи свідчать, що зведені кошторисні розрахунки вартості поточного ремонту покрівель, за якими визначено розмір договірної ціни за договорами, було розроблено інженером-проектувальником Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Зазначені кошториси підписані виконавцем проекту і підрядником - ТОВ Інженерні споруди та мережі , та 18.07.2017 затверджені замовником - Квартирно-експлуатаційним відділом м.Полтава.

Сторонами договорів було підписано тверду договірну ціну у поточних цінах станом на 20.06.2017, на поточний ремонт покрівель будівель, згідно з вищевказаними договорами, на суму 193137,61 грн. та на суму 65788,86 грн. відповідно.

18.07.2017 сторонами без зауважень підписано та скріплено печатками довідки про вартість за договорами №№ 587, 588 від 18.07.2017 та Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 4 за липень 2017 року на суму 65788,86 грн. та на суму 193137,61 грн. відповідно.

За платіжними дорученнями № 1266 та № 1267 від 19.07.2017 КЕВ м. Полтава перераховано на рахунок ТОВ Інженерні споруди та мережі суму вартості виконаних робіт з поточного ремонту покрівель будівель у вищевказаних розмірах.

В матеріали справи позивачем надано копію листа квартирно - експлуатаційного відділу м.Полтава від 17.04.2018 № 1522, адресованого відповідачу, відповідно до змісту якого позивач повідомляв, що при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу було виявлено недотримання будівельних норм та стандартів при узгодженні договірних цін за вищевказаними договорами, що призвело до завищення видатків при проведенні розрахунків та завдало збитків (шкоди) військовій установі на загальну суму 64552,00 грн. (за договором № 587 - 11676,88 грн., за договором №588 - 52875,20 грн.) та просив вирішити питання щодо усунення встановлених порушень.

У липні 2018 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній, про стягнення з відповідача надлишково виплачених коштів в розмірі 64552,00 грн., безпідставно виплачених по договорах № 587 від 18.07.2017 та №588 від 18.07.2017.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно зі ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, зокрема, є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів підряду № 587 та № 588 від 18.07.2017, якими передбачено взаємні зобов'язання сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 837 § 1 глави 61 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 875 § 3 глави 61 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-2 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної управлінням Держаудитслужби в Полтавській області ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м.Полтава виявлено недотримання будівельних норм і стандартів у будівництві при узгодженні договірної ціни за вказаними договорами, що призвело до завищення видатків при проведені розрахунків з ТОВ Інженерні споруди та мережі на загальну суму 64552,00 грн. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути надлишково виплачені кошти у вказаному розмірі, які безпідставно виплачені по договорах № 587 та № 588 від 18.07.2017.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань , які регулюються положеннями глави 83 ЦК України.

Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Для застосування положень ст.1212 ЦК України необхідна сукупність умов: перша - збільшення або збереження майна однією стороною, з одночасним зменшенням його у іншої сторони (за рахунок іншої); друга - відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Проте, як встановлено судом вище, підставою набуття ТОВ Інженерні споруди та мережі зазначених грошових коштів були відповідні договори підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України, ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Статтею 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Враховуючи встановлені судом факти, які підтверджуються відповідними доказами, наведеними вище, грошові кошти в розмірі 193137,61 грн. та 65788,86 грн. (в тому числі, заявлена до стягнення сума 64552,00 грн.) були сплачені позивачем на підставі умов договорів підряду. Ціна договорів обумовлена сторонами в пунктах 2.1, встановлена на підставі погодженого та затвердженого позивачем зведеному кошторисі та договірній ціні, яка є твердою. Обов'язок з роблення кошторисної документації згідно розділом 1 договорів був покладений на Підрядника.

Крім того, слід звернути увагу, що в матеріалах справи міститься копія листа Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оброни України від 13.07.2017 № 234/1/2494, адресованого начальнику Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, відповідно до змісту якого було проведено попередній моніторинг проекту договору на виконання послуг з поточного ремонту покрівля будівлі інв. № 1/19, що перебуває в аварійному стані, на суму 194513,77 грн., для здійснення подальшої оплати по договору за державні кошти. В даному листі йдеться про проведене коригування договірної кошторисної документації, за результатами якого було перераховано вартість договірної ціни. Після перерахування вартість по об'єкту склала 193137,61 грн. (вказана сума і є ціною договору № 588 від 18.07.2017 по об'єкту з поточного ремонту покрівлі будівлі інв. № 1/19). При цьому, в листі зазначено, що кошторисна документація до договору виконана у відповідності до вимог відповідних будівельних норм та правил. Наведене свідчить, що до підписання договору № 588 від 18.07.2017 позивачем узгоджувалася договірна ціна виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі інв.№ 1/19, розмір якої був схвалений теруправлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.

Згідно з п. 2.4 договорів підряду договірна ціна може коригуватись тільки за взаємною згодою сторін у разі зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт, але не пізніше 15 днів до їх закінчення.

Враховуючи, що позивач у позові посилається на ч. 2 ст. 224 ГК України суд також зазначає про наступне.

Виходячи з системного аналізу змісту ст.ст. 849, 852, 883 ЦК України та ст.ст. 320, 332 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник (у даному випадку позивач) має право вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, умовою для відшкодування збитків є: по-перше, факт наявності порушення стороною свого зобов'язання; по-друге: підтвердження наявності у зв'язку із цим понесених збитків та їх складу.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Із досліджених судом матеріалів справи, які надано позивачем, порушення зобов'язання, що випливають із договорів підряду, судом не встановлено. Доказів наявності збитків та їх складу позивачем не доведено. Фактично позивач просить стягнути з відповідача частину грошових коштів, що були сплачені ним за виконані відповідачем роботи в узгодженому сторонами розмірі.

Відповідно до ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, тому у задоволенні позову відмовляється у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва