Рішення

від 26.10.2018 по справі 910/9417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 26.10.2018Справа №  910/9417/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер комюнікейшнс» про стягнення заборгованості в розмірі 13 916 353,15 грн.                 Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився.                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Вернум Банк» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер комюнікейшнс» про стягнення заборгованості в розмірі 13 916 353,15 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № КЮ-269 від 17.05.2017 в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення. 01.08.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.07.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018. У судове засідання 10.09.2018 представники сторін не з'явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 підготовче засідання відкладено на 24.09.2018. У судове засідання 24.09.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився. За результатами судового засідання 24.09.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2018. Судове засідання 01.10.2018 не відбулось. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 розгляд справи по суті призначено на 26.10.2018. 26.10.2018 представником позивача подано заяву про розгляду справи без участі представника позивача. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1. Ухвали суду надсилалися рекомендованими листами з поміткою «судова повістка». Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, вбачається, що дані листи суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання на відділенні. З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував – не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. У судовому засіданні 26.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,       ВСТАНОВИВ: 17 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» (далі – позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфлауер комюнікейшнс» (далі – відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № КЮ-269 (далі – Кредитний договір) за умовами якого, кредитор відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та ніші платежі передбачені цим Договором. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: - ліміт кредитної лінії – 7   800   000 грн.; - кінцевий термін повернення кредиту – 16.05.2018; - цільове використання кредиту – поповнення обігових коштів; - тип процентної ставки – фіксована; - процентна ставка за користування кредитом – 23% річних; - кредитор, на умовах передбачених цим Договором, в односторонньому порядку має право внести зміни в частині збільшення процентної ставки визначеної п. 1.1.5 цього Договору на 2%, яка буде становити 25%  річних, у випадку порушення позичальником умов визначених п.п. 6.1.10-6.1.14. Відповідно до пунктів 1.2-1.4 Кредитного договору кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого Ліміту кредитної лінії. Позичальник сплачує комісію, згідно Додатку 1 до цього Договору. Повернення заборгованості за Кредитом та нарахованими процентами здійснюється позичальником у валюті кредиту. Згідно з п. 2.1 Кредитного договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом кредитор відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20263000107925 ПАТ «Вернум Банк», код банку 380689. У відповідності до п. 2.2 Кредитного договору надання окремої частини кредиту здійснюється кредитором протягом трьох банківських днів на підставі наданої позичальником письмової заяви про перерахування кредитних коштів за встановленою кредитором формою (далі – заява), підписаної уповноваженою особою позичальника та завіреної печаткою позичальника із зазначенням реквізитів для перерахування кредитором кредитних коштів. Пунктом 2.3 Кредитного договору узгоджено, що надання кожної окремої частини кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № 26004010107925, відкритий в ПАТ «Вернум Банк». Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок або внесенням готівкових коштів у касу банку згідно графіку, наведеному у Додатку 2 до цього Договору. Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до цього Договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 Договору. Згідно з п. 4.3 та п. 4.4 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щоденно, в останній робочий день поточного місяця за період з першого робочого дня поточного місяця по останній день поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360». При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Нарахування кредитором процентів здійснюється щоденно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовій інтервал при розрахунку процентів не включається. За умовами п. 4.5 Договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів на рахунок № 206890000107925 в ПАТ «Вернум Банк», код банку 380689, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений період користування Кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. Пунктом 6.1.2 Договору визначено, що позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та комісії (винагороди) кредитору в порядку, передбаченому цим Договором. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє по дату повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 12.1 Договору). Додатками № 1 та № 2 до Кредитного договору узгоджено тарифи (комісії) банку по наданню кредиту та графік зменшення ліміту погашення заборгованості кредитної лінії відповідно. Додатковою угодою № 1 від 31.08.2017 до Кредитного договору, сторони дійшли згоди внести зміни, зокрема в п. 1.1.1 виклавши його в наступній редакції: «Ліміт кредитної лінії – 12   000   000 грн.». Також, Додатковою угодою № 1 від 31.08.2017 до Кредитного договору сторони внесли зміни в Додаток № 2. Додатковою угодою № 2 від 06.02.2018 до Кредитного договору сторони дійшли згоди внести зміни в п. 4.1 Кредитного договору та виклали його в наступній редакції: «Повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого почтового рахунку на позичковий рахунок або внесенням готівкових коштів у касу банку. Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всі отриманими відповідно до цього Договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 цього Договору.». Позивач зазначає, що ПАТ «Вернум Банк» свої зобов'язання щодо видачі кредиту, що підтверджується меморіальними ордерами № 49043 від 18.05.2017, № 53567 від 19.05.2017, № 58695 від 22.05.2017, № 10018 від 06.06.2017, № 820 від 01.09.2017, № 6522 від 04.09.2017, № 11899 від 05.09.2017, однак, ТОВ «Санфлауер комюнікейшнс» свої зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконав, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Відповідно до пунктів 1.2-1.4 Кредитного договору кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого Ліміту кредитної лінії. Позичальник сплачує комісію, згідно Додатку 1 до цього Договору. Повернення заборгованості за Кредитом та нарахованими процентами здійснюється позичальником у валюті кредиту. У відповідності до п. 2.2 Кредитного договору надання окремої частини кредиту здійснюється кредитором протягом трьох банківських днів на підставі наданої позичальником письмової заяви про перерахування кредитних коштів за встановленою кредитором формою (далі – заява), підписаної уповноваженою особою позичальника та завіреної печаткою позичальника із зазначенням реквізитів для перерахування кредитором кредитних коштів. З наявних у матеріалах справи повідомлень вбачається, що відповідач просив позивача надати кредитні кошти у розмірі 3   000   000 грн. (повідомлення № 17828 від 18.05.2017), у розмірі 1   500   000 (повідомлення № 17854 від 19.05.2017), у розмірі 2   500   000 грн. (повідомлення № 17871 від 22.05.2017), у розмірі 500   000 грн. (повідомлення № 18054 від 06.06.2017), у розмірі 100   000 грн. (повідомлення № 19083 від 01.09.2017), у розмірі 3   000   000 грн. (повідомлення № 19087 від 04.09.2017), у розмірі 1   400   000 грн. (повідомлення № 19099 від 05.09.2017). ПАТ «Вернум Банк» в свою чергу, на виконання Кредитного договору надав позивачу кредитні кошти у розмірі 12   000   000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № 11899 від 05.09.2017 на суму 1   400   000 грн., № 6522 від 04.09.2017 на суму 3   000   000 грн., № 820 від 01.09.2017 на суму 100   000 грн., № 100018 від 06.06.2017 на суму 500   000 грн., № 58695 від 22.05.2017 на суму 2   500   000 грн., № 53567 від 19.05.2017 на суму 1   500   000 грн., № 49043 від 18.05.2017 на суму 3   000   000 грн. За умовами п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого почтового рахунку на позичковий рахунок або внесенням готівкових коштів у касу банку. Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всі отриманими відповідно до цього Договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 цього Договору. Пунктом 1.1.2 Кредитного договору узгоджено, що кінцевий термін повернення кредиту – 16.05.2018. Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач кредитні кошти у строк, обумовлений Кредитним договором не повернув, що відповідачем не спростовано, та підтверджено банківськими виписками. Таким чином, відповідач, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, та не повернув кредитні кошти у строк, погоджений сторонами. Статтею 10561 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно з п. 4.3 та п. 4.4 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щоденно, в останній робочий день поточного місяця за період з першого робочого дня поточного місяця по останній день поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360». При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Нарахування кредитором процентів здійснюється щоденно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовій інтервал при розрахунку процентів не включається. За умовами п. 4.5 Договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів на рахунок № 206890000107925 в ПАТ «Вернум Банк», код банку 380689, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений період користування Кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині сплати відсотків, в зв'язку з чим, за останній обліковується заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 727   666,68 грн., що відповідачем не спростовано. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З огляду на викладене, оскільки відповідач своїх зобов'язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав, що підтверджується матеріалами справи та обставинами судом, заявлена до стягнення заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 12  000   000 грн. та по сплаті процентів за користування кредитним коштами у розмірі 727  666,68 грн. документально доведена та відповідно підлягає задоволенню. У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 532   602,74 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 65   452,77 грн. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Згідно з п. 8.1 Кредитного договору, у випадку порушення строків )термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій (винагород) кредитора позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 532  602,74 грн. та за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 65 452,77 грн., суд вважає їх арифметично вірними, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі  532 602,74 грн. за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі та в розмірі 65 452, грн. за несвоєчасне погашення кредиту. У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 30% річних. Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 8.2 Кредитного договору сторонами узгоджено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентами та іншими платежами згідно з цим Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення сум 30% річних, судом встановлено, що позивачем було вірно визначено розміри 30% річних, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 30% річних у розмірі 590 630,96 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер комюнікейшнс» (01025, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1; ідентифікаційний код: 36049873) на користь Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 17-В; ідентифікаційний код: 36301800) заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 12 000 000 (дванадцять мільйонів) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 727 666 (сімсот двадцять сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 68 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 532 602 (п'ятсот тридцять дві тисячі шістсот дві) грн. 74 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 65 452 (шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 77 коп., 30% річних в розмірі 590   630 (п'ятсот дев'яносто тисяч шістсот тридцять) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 208 745 (двісті вісім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 30 коп. 3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.            Повне рішення складено: 02.11.2018.          Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова